вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1631/19
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області
до Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський», с.Плоске Броварського району Київської області
про стягнення грошових коштів
У судовому засідання беруть участь:
представник позивача: Іванов В.Г. (довіреність №223 від 17.05.2019, паспорт серії НОМЕР_1 від 11.03.2004);
представник відповідача: не з'явився
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 02.07.2019 Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач, ПрАТ «Київобленерго») звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» (далі - відповідач, ДП «ПЗ «Плосківський») про стягнення заборгованості по спожитій «активній» електроенергії у розмірі 50 450,17грн; заборгованості по «реактивній енергії» у розмірі 17 677,12грн; пені у розмірі 8 821,18рн; 3% річних у розмірі 742,24грн; інфляційних втрат у розмірі 2 102,17грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.
Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 509, 526-527, 610-611, 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №138 від 03.12.2009 в частині повної оплати за спожиту електричну енергію.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
1.2. Відповідач правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався та відзиву на позовну заяву не подав.
2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
24.07.2019 засобами поштового зв'язку до канцелярії надійшло клопотання позивача від 19.07.2019 (вх. №14454/19) про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом було відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу від 29.07.2019.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 03.07.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 29.07.2019. Запропоновано учасникам справи подати до суду у встановлений строк заяви по суті справи, передбачені ст. 161 ГПК України.
На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Черговий розгляду справи призначений на 02.09.2019.
У судове засідання 02.09.2019 відповідач не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 140-143, 147-150), явка судом обов'язковою не визнавалась, відомостей у порядку ч. 7 ст.120 ГПК України щодо зміни своєї адреси суду не подавав, а тому ураховуючи положення ст. 42, 242 ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без його участі.
02.09.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 03.09.2019.
На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази
03.12.2009 між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» (постачальник) та ДП «ПЗ «Плосківський» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1 500 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (т. 1 а.с. 13-22).
Облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» (далі - Додаток №4) та додатку №5(5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (п. 7.1 Договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №4 та додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку (пп. 2.3.3 п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. 1.1. Додатку №4, розрахунковий період встановлено споживачу з 16 числа календарного місяця (т. 1 а.с. 40-41).
Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та авансових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду (п. 2.1 Додатку №4). Порядок отримання рахунків: особисто за адресою м АДРЕСА_1 (п.п. 2.2, 3 Додатку №4).
У разі, якщо у платіжному документів споживача не вказане призначення платежу постачальник сам визначає статті реалізації на погашення яких буде розподілений даний платіж (п. 2.2 Додатку №4)
За внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених у Додатку №4, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (пп. 4.2.1 п. 4.2 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли відповідно до даного Договору (п. 9.4 Договору).
Так, 22.12.2018 постачальником було виставлено споживачу рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію №8547003775 на загальну суму 110 450,17грн із кінцевою датою сплати - 29.12.2018 (т. 1 а.с. 63).
Відповідно до витягу з інтегрованої бази даних «САП» ПрАТ «Київобленерго» по ДП «ПЗ «Плосківський», споживачем на виконання умов Договору, було сплачено 03.01.2019 - 30 000,00грн та 10.01.2019 - 30 000,00грн, а всього 60 000,00грн. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було (т. 1 а.с. 76).
Крім того, постачальником також були виставлені споживачу рахунки-фактури за перетікання реактивної електричної енергії, а саме:
№8446904263 від 26.07.2018 (за липень 2018 року) на суму 1 371,24грн (з урахуванням додатку до вказаного рахунку), із кінцевою датою сплати - 02.08.2018 (т. 1 а.с.123-125);
№8496462410 від 23.08.2018 (за серпень 2018 року) на суму 1 681,96грн, із кінцевою датою сплати - 31.08.2018 (т. 1 а.с. 126-128);
№8691152832 від 27.09.2018 (за вересень 2018 року) на суму 1 797,30грн, із кінцевою датою сплати - 04.10.2018 (т. 1 а.с. 129-131);
№8545364385 від 24.10.2018 (за жовтень 2018 року) на суму 142,56грн, із кінцевою датою сплати - 31.10.2018 (т. 1 а.с. 132-134);
№8597647042 від 28.02.2019 (за лютий 2019 року) на суму 10 816,21грн, із кінцевою датою сплати - 07.03.2019 (т. 1 а.с. 135-137), який підписаний без зауважень сторонами;
№8892788517 від 26.03.2019 (за березень 2019 року) на суму 1 867,85грн, із кінцевою датою сплати - 02.04.2019 (т. 1 а.с. 66-68).
Відповідно до наряду про відключення від 16.04.2019, споживача було частково відключено від електромережі (т. 1 а.с. 77-80).
05.04.2019 між позивачем та відповідачем було підписано без зауважень, та скріплено печатками акт звіряння розрахунків, із змісту якого вбачається, зокрема, що у відповідача наявна заборгованість за спожиту «активну» електроенергії у розмірі 50 450,17грн та заборгованість за перетікання «реактивної» у розмірі 17 677,12грн. Оригінал зазначеного акту був досліджений судом під час судового засідання (т. 1 а.с. 70-72).
5. Докази відхилені судом
У матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків від 26.06.2019 у якому зазначена заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту «активну» електроенергію та за перетікання «реактивної», який судом до уваги не береться, оскільки вказаний акт підписаний лише з боку ПрАТ «Київобленерго».
6. Щодо порушеного права
Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не оплатив наявну у нього заборгованість, позивач звернувся із даним позовом до суду.
7. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано
7.1. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
У свою чергу, Закон України «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII від 13.04.2017 (у редакції від 23.11.2018), визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії та регулює відносини, пов'язані з постачанням електричної енергії.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону).
У свою чергу, учасник ринку електричної енергії - це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом (п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»)
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки електричної енергії, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч. 2 ст. 714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання в частині поставки електричної енергії та виставлення відповідних рахунків, які відповідач відповідно до п.п. 2.2, 3 Додатку №4 Договору зобов'язався отримувати особисто за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Проаналізувавши зазначене, суд вважає, що неотримання відповідачем відповідних рахунків не звільняє останнього від обов'язку оплатити спожиту поставлену «активну» електричну енергію та сплатити кошти за перетікання «реактивної» електричної енергії. Крім того, як встановлено судом, відповідачем без отримання відповідного рахунку-фактури було проведено оплату спожитої у грудні 2018 році «активної» електричної енергії на загальну суду 60 000,00грн, що свідчить про обізнаність ДП «ПЗ «Плосківський» про наявну у нього заборгованість. Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленої «активну» електричної енергії виконав лише частково. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Разом з цим, відповідач у тому числі не виконав свої договірні зобов'язання в частині оплати заборгованості за перетікання «реактивної» електричної енергії. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
З огляду на те, що своєчасна оплата за спожиту «активну» електричну енергію та за перетікання «реактивної» електричної енергії є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по спожитій «активній» електроенергії у розмірі 50 450,17грн (110 450,17-60 000,00=50 450,17) та заборгованості по «реактивній енергії» у розмірі 17 677,12грн (1 371,24+1 681,96+1 797,30+142,56+10 816,21+1 867,85=17 677,12).
7.2. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, щодо сплати заборгованості за спожиту «активну» електроенергію, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 821,18грн за період з прострочення з 30.12.2018 по 26.06.2019. З цього приводу суд зазначає наступне.
У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначалось вище, пп. 4.2.1 п. 4.2 Договору встановлено, що за внесення платежів передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених у Додатку №4, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (т. 1 а.с.81) у розмірі 8 821,18грнза відповідний період, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.
7.3. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, щодо сплати заборгованості за спожиту «активну» електроенергію, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 742,24грн за період з прострочення з 30.12.2018 по 26.06.2019. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 82) у розмірі 742,24грн за відповідний період, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.
7.4. Разом з тим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, щодо сплати заборгованості за спожиту «активну» електроенергію, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 102,17грн за період з прострочення з 30.12.2018 по 26.06.2019.
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу здійснюються з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/669/17).
Отже, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Так, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період 30.12.2018 по 26.06.2019, наданий позивачем (т. 1 а.с. 83), суд дійшов висновку, що останній є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції за вказаний період.
Таким чином, правильним розрахунком інфляційних втрат за період з 30.12.2018 по 26.06.2019 є: 50 450,17 (основна сума заборгованості) х 1,036 (сукупний індекс інфляції за вказаний період)- 50 450,17 = 1 839,41.
Підсумовуючи викладене, загальна сума інфляційних втрат за відповідний період, яка є правильною, обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 1 839,41грн.
8. Щодо судових витрат.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 183, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» (07450, Київська обл., Броварський р-н, с.Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00849652) на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-б, ідентифікаційний код 23243188) заборгованість по спожитій «активній» електроенергії у розмірі 50 450,17грн (п'ятдесят тисяч чотириста п'ятдесят грн 17 коп); заборгованості по «реактивній енергії» у розмірі 17 677,12грн (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім грн 12 коп); пені у розмірі 8 821,18грн (вісім тисяч вісімсот двадцять одна грн 18 коп); 3% річних у розмірі 742,24грн (сімсот сорок дві грн 24 коп); інфляційних втрат у розмірі 1 839,41грн (одна тисяча вісімсот тридцять девять грн 41 коп); судовий збір у розмірі 1 914,67грн (одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять грн 67 коп).
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення буде складено протягом 5 днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-б, ідентифікаційний код 23243188)
Відповідач: Державне підприємство «Племінний завод «Плосківський» (07450, Київська обл., Броварський р-н, с.Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00849652)
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення складений та підписаний 06.09.2019