вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" серпня 2019 р. м. Вінниця Cправа № 902/308/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код 25512617
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер", просп. Степана Бандери, буд. 16-А, м. Київ, 04073, код 35007886
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Райффайзен банк "Аваль" та Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області
про стягнення 931 240,84 грн.
за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.
12.04.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" про стягнення 931 240,84 грн. заборгованості з яких 255 139,00 грн. основного боргу, 218 048,46 грн. пені, 372 132,02 грн. інфляційних втрат та 85 921,36 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016 року.
В якості підстави заявлених вимог позивач посилається на порушення законних прав та інтересів останнього шляхом невиконання ТОВ "Лаян Віннер" грошових зобов'язань відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016, в зв'язку з чим було нараховано загальну суму боргу, яка включає нарахування пені, інфляційних втрат та відсотків за користування коштами.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі № 902/308/19 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 23.05.2019 року.
21.05.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Вінницької міської ради, в якому відповідач заперечує щодо заявлених вимог та просить відмовити в позові повністю.
22.05.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 22.05.2019 року, в якій останній просить суд закрити провадження у справі № 902/308/19 в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 255 139,00 грн. в зв'язку з погашенням заборгованості в цій частині та повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 3 827,09 грн. також в заяві останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції на загальну суму 676 101, 84 грн.
На визначену судом дату з'явились представники позивача та відповідача.
23.05.2019 року в судовому засіданні розглянувши заяву представника позивача б/н від 22.05.2019 року та з'ясувавши процесуальну позицію сторін, щодо поданої заяви, суд дійшов висновку про відкладення вирішення питання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
В судовому засіданні 23.05.2019 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про залучення Акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладення підготовчого засідання у справі № 902/308/19 до 11.07.2019 року, які занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду 28.05.2019 року повідомлено сторін про наступну дату судового засідання.
20.06.2019 року на адресу суду від третьої особи (Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області) надійшла інформація (вх.канц. № 02.1-34/5167/19 від 20.06.2019 року).
24.06.2019 року до суду від третьої особи (Акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль") на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 81-15-9/7083 від 19.06.2019 року.
25.06.2019 року від представника позивача надійшли письмові пояснення б/н від 24.06.2019 року, в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Також, 25.06.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 21.06.2019 року, в якій останній просить суд задоволити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні 11.07.2019 року судом відкладено підготовче судове засідання на 31.07.2019 року про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 15.07.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.
29.07.2019 року до суду від третьої особи (АТ "Райффайзен Банк Аваль") надійшла заява щодо виконання вимог ухвали суду № 170-1/218 від 25.07.2019 року.
В судовому засіданні 31.07.2019 року представниками сторін подано обопільно підписану заяву про згоду на закриття підготовчого провадження у справі та про початок розгляду справи по суті.
31.07.209 року в судовому засіданні відкладено розгляд справи до 21.08.2019 року, про що повідомлено сторін під розпис в розписці суду від 31.07.2019 року.
В судовому засіданні 21.08.2019 року судом оголошено перерву до 28.08.2019 року.
28.08.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 27.08.2019 року в яких, останній зазначає, що було допущено описку у сумі відсотків за користування грошовими коштами, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 218 048,46 грн. пені, 372 132,02 грн. інфляційних втрат, 85 921,36 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
28.08.2019 року в судовому засіданні розглянувши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши процесуальні позиції представників сторін та третіх осіб з метою прийняття рішення у даній справі суд вийшов до нарадчої кімнати.
Після виходу судді з нарадчої кімнати в судове засідання 29.08.2019 року учасники справи не прибули.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на порушення його законних прав та інтересів шляхом невиконання ТОВ "Лаян Віннер" грошових зобов'язань відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016 року в частині сплати грошових коштів за земельну ділянку, в зв'язку з чим було нараховано загальну суму боргу в розмірі 255 139,00 грн. та штрафні санкції у вигляді 218 048,46 грн. пені, 372 132,02 грн. інфляційних втрат, 85 921,36 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову зазначаючи:
- за умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Гоголя АДРЕСА_2 м. Вінниця від 13.04.2016 року відповідачем було сплачено платежі за вказану земельну ділянку;
- відповідач стверджує, що заборгованість за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016 року у ТОВ "Лаян Віннер" відсутня;
- крім того, зазначає, що ТОВ "Лаян Віннер" було повторно сплачено суму заборгованості на підставі гарантійного листа, що робить неможливим існування у позивача збитків та підстав нарахування штрафних санкцій;
- нараховані штрафні санкції є необґрунтованими та безпідставного нарахованими.
В письмових поясненнях та відповіді на відзив позивач підтримує заявлений позов та вказує на те, що твердження відповідача про подвійну оплату грошових коштів за земельну ділянку є хибними, оскільки під час проведення Департаментом земельних ресурсів міської ради аналізу надходжень до міського бюджету коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, не виявлено сплату ТОВ "Лаян Віннер" суми коштів за викуп земельної ділянки на відповідний рахунок, в зв'язку з чим департаментом було направлено листа від 14.03.2017 року за вих. № 37-00-010-10730 з проханням надати підтверджуючі документи щодо здійснення повної оплати в сумі 1 280 169 грн. за викуп земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_3 по АДРЕСА_4 Гоголя, 19 АДРЕСА_5 .
ТОВ "Лаян Віннер" було надано вищевказані платіжні доручення, однак до міського бюджету дані кошти не надходили, що ставить під сумнів дійсність документів, що підтверджують оплату, наданих ТОВ "Лаян Віннер".
Також, факт того що, ТОВ "Лаян Віннер" не було сплачено кошти за договором було неодноразово зазначено самим відповідачем в документах, а саме: протокол наради від 10.07.2018 року, гарантійний лист від 09.07.2018 року, графік погашення заборгованості від 17.07.2018 року.
Щодо нарахування штрафних санкцій позивач зазначає, що їх було нараховано згідно вимог чинного законодавства та вони є правомірними.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (відповідач) звернувся до Вінницької міської ради (позивача) з клопотанням про затвердження обґрунтування та надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1650 кв. м., що розташована у АДРЕСА_5 , на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (а.с. 19, т. 1).
На підставі рішення Вінницької міської ради № 1422 від 20.09.2013 року вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у власність шляхом викупу), розташованої на АДРЕСА_5 , на якій розміщені належні заявникові об'єкти нерухомого майна, для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (код КВЦПЗ 03.03), орієнтовною площею 0,1663 га, за рахунок земель територіальної громади міста, та надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення (а.с. 20-21, т. 1).
08.01.2014 року ТОВ "Лаян Віннер" звернулось до Вінницької міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянкою загальною площею 1663 кв.м., що розташована у АДРЕСА_5 , на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (а.с. 28, т . 1).
27.02.2014 року рішенням Вінницької міської ради № 1642 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом продажу на неконкурентних засадах за рахунок земель комунальної власності, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер". Земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Гоголя, 19А, у м. Вінниці, на якій знаходяться належні заявнику об'єкти нерухомого майна, площею 0,1663 га кадастровий номер 0510100000:02:053:0049, для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (а.с. 25-27, т. 1).
В подальшому, на підставі Рішення Вінницької міської ради від 26.02.2016 року № 154 вирішено: погодити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка пропонується до продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" за рахунок земель комунальної власності, виконаний ТОВ "ВІНЕКС" та затвердити вартість земельної ділянки загальною площею 1663 кв.м, що розташована по АДРЕСА_3 , в розмірі 1 280 169 грн., без ПДВ, на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (висновок експерта про оцінну вартість від 19.02.2016 року, вартість 1 кв.м - 769 грн. 79 коп.) - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги. Крім того погоджено передати у власність шляхом продажу ТОВ "Лаян Віннер" земельну ділянку загальною площею 1 663 кв.м (відповідно до звіту про експертну грошову оцінку) за 1 280 169 грн., без ПДВ, для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, по вул. Гоголя, 19-А у м. Вінниці. Спосіб продажу визначено: продаж земельної ділянки ТОВ "Лаян Віннер" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу. Кінцевий термін оплати вартості земельної ділянки у повному обсязі - день підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки та його нотаріального посвідчення (а.с.29-31, т. 1).
20.01.2016 року між Департаментом комунальних ресурсів Вінницької міської ради та ТОВ "Лаян Віннер" укладено договір № 2 від 20.01.2016 року про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що передбачається до продажу. (а.с. 32, т.1).
Відповідно п. 1.3 Договору розмір авансового внеску становить 154 800,00 грн. без ПДВ.
13.04.2016 року між Вінницькою міською радою (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки та посвідчено приватним нотаріусом С. Дунаєвською (а.с.33-35, т. 1).
Відповідно п. 1.1 Договору Продавець на підставі рішення Вінницької міської ради 5 сесії 7 скликання від 26.02.2016 року № 154 та додатку №4 до нього, передав у власність (продав), Покупець прийняв у власність (купив) земельну ділянку, загальною площею - 0,1663 га, кадастровий номер - НОМЕР_1 та сплатив за неї грошову суму згідно умов договору.
Згідно п. 1.2 Договору місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_5 .
За змістом п. 1.3 Договору земельна ділянка, що відчужується за цим договором, належить Вінницькій міській раді на праві комунальної власності згідно п.п. 3,4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.04.2016 року за записом номер: 14144907, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 900950005101.
У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого Управлінням Держгеокадастру у м. Вінниці Вінницької області 13.01.2016 року за номером НВ-0503752072016 зазначено кількісну характеристику земельної ділянки.
Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (п. 1.4 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору вартість продажу земельної ділянки затверджена рішенням Вінницької міської ради і складає 1 280 169, 00 грн., без ПДВ.
Згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, загальною площею 0,1663га, виконаним ТОВ "ВІНЕКС", станом на 19.02.2016 року, погодженого Рішенням Вінницької міської ради 5 сесії 7 скликання від 26.02.2016 року за № 154, оціночна вартість земельної ділянки становить 1 280 169,00 грн., без ПДВ (п. 2.2 Договору).
Продаж земельної ділянки проводиться за 1 280 169,00 грн., без ПДВ, з яких Продавцем сплачене авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 154 800,60 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 28.01.2016 року, доплата за земельну ділянку становить: 1 125 3690 00 грн., без ПДВ, які сплачені Покупцем Продавцю до підписання цього Договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 22 від 05.04.2016 року, № 23 від 11.04.2016 року (п. 2.3 Договору).
Відповідно п. 4.1 Договору у випадку невиконання Покупцем своїх обов'язків належним чином, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, або має право розірвати договір, у встановленому порядку і вимагати відшкодування збитків, спричинених його розірванням.
В якості підтвердження сплати авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 154 800,60 грн. та доплати за земельну ділянку в сумі 1 125 3690 00 грн. додано копії платіжних доручень № 9 від 28.01.2016 року, № 22 від 05.04.2016 року, № 23 від 11.04.2016 року (а.с. 36-38, т. 1).
Як стверджує позивач, в подальшому під час проведення Департаментом земельних ресурсів міської ради аналізу надходжень до міського бюджету коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, не виявлено сплату ТОВ "Лаян Віннер" суми коштів за викуп земельної ділянки на відповідний рахунок, в зв'язку з чим департаментом земельних ресурсів було направлено листа від 14.03.2017 року за вих. № 37-00-010-10730, з проханням надати підтверджуючі документи щодо здійснення повної оплати в сумі 1 280 169,00 грн. за викуп земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_3 А (а.с.39, т. 1).
Відповідачем було надано вищевказані платіжні доручення, однак, як зазначає позивач до міського бюджету дані кошти не надходили, що ставить під сумнів дійсність документів, що підтверджують оплату, наданих ТОВ "Лаян Віннер".
11.05.2017 року відповідачем на адресу позивача направлено лист № 69, в якому зазначено, що ТОВ "Лаян Віннер" проводиться службове розслідування причин ненадходження коштів до міського бюджету, однак незалежно від результатів службового розслідування кошти будуть перераховані не пізніше 16.05.2017 року (а.с.40, т. 1).
В зв'язку з ненадходженням грошових коштів до міського бюджету за договором купівлі-продажу земельної ділянки, 10.07.2018 було проведено нараду за участю Заступника міського голови, виконавчих органів міської ради та представника ТОВ "Лаян Вінер", яка оформлена протоколом від 10.07.2018 року (а.с.42, т.1).
За результатами проведеної наради ТОВ "Лаян Віннер" зобов'язався розрахуватися до кінця 2018 року траншами по 200 000,00 грн., в підтвердження чого складено гарантійний лист від 09.07.2018 року та графік погашення заборгованості за земельну ділянку № 516 від 17.07.2018 року (а.с.43-44, т.1).
Однак, станом на 01.03.2019 року за інформацією Департаменту фінансів Вінницької міської ради, до міського бюджету від ТОВ "Лаян Віннер" надійшли грошові кошти в сумі 985 030,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за період з 18.05.2017 року по 07.02.2019 року (а.с.45-46, т. 1).
26.03.2019 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 01-00-011-14507 щодо відшкодування 297 139,00 грн. основного боргу та штрафних санкцій в сумі 683 399,90 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016 року (а.с. 48-50, т. 1).
Станом на 03.04.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 255 139,00 грн. основного боргу, 218 048,46 грн. пені, 372 132,02 грн. інфляційних втрат та 85 921,36 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом спірних правовідносин є стягнення пені та визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності за порушення строків оплати вартості земельної ділянки згідно укладеного сторонами договору купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із п. 3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору купівлі-продажу.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що 22.05.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 22.05.2019, в якій останній просить суд закрити провадження у справі № 902/308/19 в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 255 139,00 грн. в зв'язку з погашенням заборгованості в цій частині та повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 3 827,09 грн. (а.с. 114-115, т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що дійсно відповідачем перераховано на рахунок Вінницької міської ради грошові кошти в сумі 255 139,00 грн., в рахунок погашення заборгованості по сплаті вартості земельної ділянки.
Ухвалою суду від 29.08.2019 року задоволено заяву Вінницької міської ради б/н від 22.05.2019 та закрито провадження у справі № 902/308/18 за позовом Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" в частині стягнення 255 139,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2016 року у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тобто, першочергово при вирішенні питання про стягнення пені та відповідальності згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України слід встановити обставини порушення виконання основного зобов'язання.
Суд виходить з того, що належними доказами виконання умов Договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.04.2016 року в частині оплати вартості земельної ділянки є зарахування коштів на розрахунковий рахунок Вінницької міської ради (п. 2.4. Договору).
Саме на відповідача згідно Рішення Вінницької міської ради №154 від 26.02.2016 року, приписи якого щодо визначення днем підписання договору купівлі - продажу - кінцевою терміном оплати вартості земельної ділянки (п. 4.9.1. Рішення) є частиною даного договору, покладено обов'язок сплати грошової суми та її перерахування позивачу.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача відносно виконання обов'язку з перерахування коштів, засвідчення позивачем обставин сплати вартості земельної ділянки у нотаріально посвідченому Договорі від 13.04.2016 року, введення в оману товариства представником, який підписав договір.
Згідно відповідей Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 20.06.2019 року та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" від 19.06.2019 року (а.с. 140,141) та від 25.07.2019 року судом встановлено, що платіжні доручення № 9 від 28.01.2016 року, № 22 від 05.04.2016 року, № 23 від 11.04.2016 року до виконання банком не приймались, грошові кошти з рахунків відповідача не списувались, на користь ГУДКСУ у Вінницькій області не зараховувались.
Тобто, відповідачем порушено строки виконання грошових зобов'язань, що свідчить про правомірне визначення позивачем дати прострочення виконання з 14.04.2016 року.
Оцінюючи складені сторонами документи до моменту подачі позову (Лист Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 14.03.2017 року, яким повідомлено відповідача про ненадходження коштів до бюджету; Лист ТОВ "Лаян Віннер" від 11.05.2017 року про проведення службового розслідування та надання гарантій розрахунку не пізніше 16.05.2017 року; Протокол наради від 10.07.2018 року за участю Заступника міського голови, виконавчих органів міської ради та представника ТОВ "Лаян Вінер", згідно якого зобов'язано відповідача здійснити перший платіж до 30 липня 2018 року, наступні - до 25 числа кожного місця; Листи ТОВ "Лаян Віннер" від 09.07.2018 року та від 17.07.2018 року про визначення графіку погашення заборгованості до 25.11.2018 року (а.с. 39 - 45), суд оцінює їх як підтвердження намірів сторін врегулювати спірні правовідносини до пред'явлення позовної заяви.
Суд враховує, що згідно п. 9.2. Договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.04.2016 року, усі зміни та доповнення здійснюються в письмовій формі з нотаріальним посвідченням таких змін, оформлюються у вигляді Договору про внесення змін.
Однак, сторонами не внесено у належній формі відповідних змін до основного договору в частині зміни строків оплати за придбану земельну ділянку, відповідачем не дотримано строків перерахування коштів згідно графіку від 17.07.2018 року, що підтверджено Довідкою про надходження коштів (а.с. 46, 47) та не заперечувалось сторонами.
У ході наради 10.07.2018 року Департаментам правової політики та якості, фінансів. земельних ресурсів доручено вивчити питання сплати пені.
Тобто, позивач не відмовлявся від вимог про стягнення штрафних санкцій та відповідальності, визначеної законодавством.
Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 218 048,46 грн. пені, 372 132,02 грн. інфляційних втрат та 85 921,36 грн. 3% річних (за період з 14.04.2016 року по 12.03.2019 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат 3 % річних є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум 3 % річних помилок не виявлено, в зв'язку з чим 3% річних в сумі 85 921,36 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
В той же час, детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановлено наявність помилок при здійснені їх нарахування.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 (розділ 3) наведено порядок стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був у якийсь період індекс інфляції меншим від одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Індекс інфляції нараховується за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Нормою ст. 625 ЦК України передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а загалом, за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву «дефляція», то це не змінює її правової природи. При розрахунку є цілком неприпустимим пропуск жодного місяця. Державні органи статистики щороку встановлюють загальний індекс інфляції загалом за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без винятку місяці, в яких індекс інфляції був як більшим, так і меншим від одиниці.
При розрахунку суми інфляційних слід враховувати, що сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го до 31-го дня місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.
Крім того, зі змісту листа Верховного суду України від 03.04.97 року №62-97р, розраховані Мінстатом індекси інфляції застосовуються помісячно і якщо в індексованому періоді набирається не менше п'ятнадцяти днів (Постанови ВГСУ від 13.03.2013 р. у справі №21/5005/6113/2012, від 10.04.2014 р. у справі №910/15873/13).
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум інфляційних втрат, з врахуванням вимог судової практики, суд виявлено допущені позивачем помилки.
Так, за період з квітня 2016 року по травень 2017 року сума інфляційних втрат становить 225 514,45 грн.
Оскільки, згідно Довідки про надходження коштів (а.с. 46, 47) відповідачем сплачено 07.06.2017 року 50 000,00 грн., то визначена у розрахунку інфляційних збитків (а.с. 77) сума боргу 1 125 369,00 грн. була простроченою у червні 2017 року менше 15 днів; 19.06.2017 року сплачено 20 000,00 грн. (термін прострочення з 07 по 09.06.17 складає 12 днів), тому розрахунковою величиною індексу інфляції за червень 2017 року слід вважати 1 055 369,00 грн. Тому, інфляційні нарахування за червень 2017 року становлять 16 885,90 грн.
Інфляційні нарахування за липень - серпень 2017 року на суму 1 035 369, 00 становлять 1 033,30 грн.
Інфляційні нарахування за вересень - жовтень 2017 року на суму 1 015 369, 00 становлять 32 735,50 грн., однак суд не може виходити за межі позовних вимог, тому враховує визначений позивачем розмір 32 694,88 грн.
При визначенні інфляції за період з грудня 2017 по червень 2018 р.р., позивачем не включено до розрахунку від'ємне значення інфляції за липень 2018 року, що є протиправним, тому розмір втрат за вказаний період складає 44 168,80 грн.; у жовтні 2018 року - 7 397,36 грн.
При цьому, позивачем вірно визначено розмір індексу інфляції у листопаді 2017 року (8 868,32 грн.), вересні (10 357,64 грн.), листопаді 2018 року (4 971,95 грн.).
Оскільки, у грудні 2018 року ТОВ "Лаян Віннер" тричі погашалася заборгованість (06.12.2018, 21.12.2018 по 20 000,00 грн., 28.12.2018 - 10 000,00 грн.), тому сума нарахувань складає 5 516,91 грн.; лютий 2019 року - 1 475,69 грн.
Таким чином, судом визначено розмірі інфляційних втрат в сумі: 358 685,20 грн. (225 514,45 + 16 685,90 + 1 033,30 + 32 694,88 + 8 868,32 + 44 168,80 + 10 357,64 + 7 397,36 + 4 971,95 + 5 516,91 + 1 475,69), який є меншим ніж той, який заявлений позивачем (372 132,02 грн. інфляційні втрати), в зв'язку з чим решта заявлених до стягнення вимог в сумі 13 446,82 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 218 048,46 грн. пені, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Зі змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що останній не містить умов щодо погодження застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання зобов'язання щодо оплати товару.
Отже, враховуючи, що між сторонами не укладався відповідний письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідачем, чинним законодавством України також не встановлено нарахування пені у спірних правовідносинах, вимога Вінницької міської ради про стягнення пені є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню судом не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Вінницької міської ради підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наведених вище мотивів щодо часткового стягнення інфляційних втрат та відмови у стягненні пені в повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Ухвалою суду від 29.08.2019 року повернуто позивачу судовий збір в сумі 3 827,09 грн. в зв'язку зі закриттям провадження по справі відносно частини вимог, тобто не розподілено залишилось 10 141,91 грн. судових витрат.
Позивач просив стягнути 676 101,84 грн. пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом задоволено вимоги в сумі 444 606,56 грн., що становить 65,76%
Отже, на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 6 669,32 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 472,59 грн. слід залишити за позивачем
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (просп. Степана Бандери, буд. 16-А, м. Київ, 04073, код 35007886) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код 25512617) 358 685,20 грн. - інфляційних втрат, нарахованих з квітня 2016 року по лютий 2019 року, за прострочення оплати вартості земельної ділянки згідно Договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.04.2016 року; 85 921,36 грн. - 3% річних, нарахованих з 14.04.2016 року по 12.03.2019 року за прострочення оплати вартості земельної ділянки згідно Договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.04.2016 року.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (просп. Степана Бандери, буд. 16-А, м. Київ, 04073, код 35007886) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код 25512617) - 218 048,46 грн. - пені та 13 446,82 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати вартості земельної ділянки згідно Договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.04.2016 року.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (просп. Степана Бандери, буд. 16-А, м. Київ, 04073, код 35007886) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код 25512617) 6 669,32 грн. - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви.
5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 3 472,59 грн. - залишити за позивачем.
6. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повне рішення складено 06 вересня 2019 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)
3 - відповідачу ( АДРЕСА_6 . Степана АДРЕСА_7 , буд. 16-А, АДРЕСА_8 . Київ, 04073; АДРЕСА_9 , м АДРЕСА_3 , 21036 )
4 - АТ "Райффайзен Банк "Аваль" ( вул. Лескова, 9, м. Київ, 01011)
5 - ГУ ДКСУ у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018)