Постанова від 05.09.2019 по справі 908/1391/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1391/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: Вагнер Д.В., довіреність №1-860 від 29.05.2019, адвокат;

від відповідача: Корнієць О.А., наказ №1085 від 14.05.2019, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 у справі №908/1391/18

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до відповідача: Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя

про стягнення 20 807 494 грн. 42 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 в частині стягнення пені, 3% річних та судового збору в загальній сумі 3 810 644 грн. 83 коп. на 12 місяців, починаючи з березня 2019 року по лютий 2020 року, зі сплатою заборгованості щомісячно згідно запропонованого графіку.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 у справі №908/1391/18 заяву Концерну "Міські теплові мережі" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 задоволено частково: надано розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 в частині стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3 305 996 грн. 72 коп. пені, 289 289 грн. 09 коп. 3% річних від простроченої суми та 215 359 грн. 02 коп. судового збору строком на 8 (вісім) місяців в наступному порядку:

- у квітні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у травні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у червні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у липні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у серпні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у вересні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у жовтні 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 14 коп. 3% річних, 26 919 грн. 88 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 61 коп. грошових коштів;

- у листопаді 2019 року: 413 249 грн. 59 коп. пені, 36 161 грн. 11 коп. 3% річних, 26 919 грн. 86 коп. судового збору, а всього 476 330 грн. 56 коп. грошових коштів;

в задоволенні решти заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заявлене клопотання та надаючи розстрочку, місцевий господарський суд врахував фінансовий стан Концерну "Міські теплові мережі", матеріальні інтереси обох сторін, взяв до уваги, що виконання рішення суду у справі №908/1391/18 одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарського відповідача та може призвести до банкрутства підприємства, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наведені заявником обставини є підставою для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. на 8 місяців починаючи з квітня 2019 року по листопад 2019 року (з урахуванням вимог частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення) зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними рівними частками.

Місцевим господарським судом також зазначено про отримання від позивача заперечень на заяву (електронною поштою), які не прийняті судом до розгляду у зв'язку із відсутністю електронного цифрового підпису, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 у справі №908/1391/18 про надання відповідачу розстрочки на 8 місяців, відмовити відповідачу у задоволенні його заяви про розстрочку виконання рішення суду у повному обсязі; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Апелянт зазначає, що про розгляд вказаної заяви йому стало відомо 25.03.2019 (дата отримання ухвали про призначення заяви до розгляду), того ж дня позивачем направлено на електронну адресу суду (з подальшим направленням органами поштового зв'язку) заперечення на заяву із клопотанням про відкладення її розгляду, які не були розглянуті місцевим господарським судом, чим були порушені головні принципи господарського судочинства, а саме: верховенства права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом. Оскільки місцевим господарським судом не надано оцінку доводам позивача, наведеним у запереченнях на заяву про розстрочку виконання рішення суду, апелянт вважає помилковим висновок про врахування та дотримання балансу інтересів всіх сторін.

Апелянт також не погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність обставин, які підтверджують неможливість виконання чи ускладнення виконання рішення суду, оскільки наведені заявником обставини відображають поточну діяльність заявника та не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду, а лише вказують на можливість настання для нього (заявника) негативних наслідків. При цьому апелянт посилається на приписи статей 42 Господарського кодексу України (щодо здійснення господарської діяльності на власний ризик) та 617 Цивільного кодексу України (щодо настання обставин звільнення особи від відповідальності).

Апелянт зазначає, що законодавець пов'язує розстрочку виконання рішення суду з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для розстрочки, в той же час ризик від здійснення господарської діяльності є звичайним явищем та не впливає на виконання суб'єктом господарської діяльності договірних зобов'язань, безспірність яких визнана судом.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" за 9 місяців 2018 року зазнало збитків на суму 85 225 017,00 грн., станом на 25.01.2019 заборгованість контрагентів перед позивачем згідно рішень судів складає 1 301 373 856,00 грн., відповідач та позивач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, однак вказані обставини не були враховані місцевим господарським судом.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2019 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 у справі №908/1391/18, розгляд скарги призначений у судове засідання на 05.09.2019.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 визначено для розгляду справи №908/1391/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2019 справу №908/1391/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Подобєд І.М.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000137/685/ЗП-1616 від 31.03.2016 на свою користь 10 761 982, 27 грн. основного боргу, 3 305 996, 72 грн. пені, 289 289, 09 грн. 3 % річних та 333 962, 12 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 позовні вимоги задоволені частково: з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" стягнуто 10 761 982, 27 грн. основного боргу, 3 305 996, 72 грн. пені, 289 289, 09 грн. 3% річних та 215 359, 02 грн. судового збору.

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 в частині стягнення пені, 3% річних та судового збору в загальній сумі 3 810 644 грн. 83 коп. на 12 місяців починаючи з березня 2019 року по лютий 2020 року зі сплатою заборгованості щомісячно згідно запропонованого графіку.

Заява про розстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що станом на час звернення до суду із даною заявою про розстрочення виконання судового рішення у справі №908/1391/18 сума основного боргу в розмірі 10 761 982, 27 грн. за цим рішенням Концерном "Міські теплові мережі" вже сплачена, однак відповідач знаходиться у складній фінансово-економічній ситуації та не має об'єктивної можливості одномоментно виконати рішення суду по справі №908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3 810 644, 83 грн.

Концерн "Міські теплові мережі" посилається на те, що є комунальним підприємством та здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачам усіх категорій міста Запоріжжя, основними споживачами теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об'єкти соціальної сфери, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію; технічна можливість відключення боржників у відповідача відсутня.

Відповідно до Законів України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, Концерн "Міські теплові мережі" зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії безперебійно, незалежно від зовнішніх факторів, нормативних чинників, наявності заборгованості у споживачів-боржників. Це зумовлено специфікою роботи всіх підприємств теплоенергетики. Отже, природний газ споживається відповідачем не для власних потреб, а для задоволення соціальних та комунальних потреб. Між тим, у відповідача відсутні реальні та дієві економічні та технічні важелі впливу на боржників, адже згідно чинного законодавства України теплопостачальні підприємства не можуть нараховувати населенню ані штрафні санкції, ані збитки від інфляції та відключити несумлінних споживачів від теплопостачання.

Концерн "Міські теплові мережі" посилається на складні економічні умови, зумовлені жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики, а також здійсненням контролю за дотриманням умов ліцензійної діяльності. У зв'язку з постійним зростанням ціни на природний газ у відповідача постійно існує заборгованість з різниці в тарифах через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу у значних розмірах, яку він отримує з державного бюджету несвоєчасно.

Концерн "Міські теплові мережі" зазначає, що у нього відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат підприємства, а також відсутні кошти для виконання рішення у даній справі єдиним платежем. Так, станом на 01.03.2019 заборгованість Концерну "Міські теплові мережі" за спожиті ресурси складає: за природний газ - 15 88 698 532,64 грн., за електричну енергію - 12 277 774,12 грн., за воду - 9 525 026,56 грн., тому стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3 8106 44,83 грн. за рішенням суду від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 одноразово призведе до дестабілізації роботи підприємства, у тому числі щодо невиконання ним зобов'язань перед контрагентами зі сплати за електричну енергію, холодне водопостачання та виплати заробітної плати працівниками підприємства, внаслідок чого постає загроза накладення арешту на рахунки відповідача, що в свою чергу обумовить зупинення роботи підприємства, а в подальшому ініціювання кредиторами відповідача питання про його банкрутство.

З метою недопущення зриву опалювального періоду 2019-2020 років, Концерн "Міські теплові мережі" вважає, що ним наведені об'єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, а тому є всі наявні підстави для розстрочення виконання судового рішення. При цьому, надання розстрочки виконання рішення суду є найбільш ефективним способом реального виконання судового рішення та забезпечить дотримання балансу інтересів як кредитора, так і боржника у справі № 908/1391/18.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наведені заявником обставини є підставою для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3 810 644,83 грн. на 8 місяців починаючи з квітня 2019 року по листопад 2019 року (з урахуванням вимог частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення) зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними рівними частками.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що наведені заявником обставини відображають поточну діяльність заявника та не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду, а лише вказують на можливість настання для нього (заявника) негативних наслідків.

Центральний апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.

За приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно із частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Стаття 331 Господарського процесуального кодексу України надає право суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Скориставшись своїм правом на розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі №908/1391/18 за заявою боржника, місцевий господарський суд врахував повне погашення суми основного боргу у розмірі 10 761 982,27 грн. за рішенням суду станом на час звернення із заявою про надання розстрочки виконання рішення суду.

Оцінюючи встановлені обставини, наведені у заяві, враховуючи фінансовий стан боржника та можливість в подальшому реально виконати рішення суду, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у заявника обставин, що унеможливлюють негайне виконання рішення по даній справі, у зв'язку з чим частково задовольнив заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду від 16.11.2018 на вісім місяців, з графіком погашення боргу на користь позивача (стягувача) Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з квітня по листопад 2019, тобто в межах визначеного частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України строку.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відсутність грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, тяжке фінансове становище боржника не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення у даній справі. Однак, надані Концерном "Міські теплові мережі" докази підтверджують об'єктивно існуючу неможливість задоволення вимоги стягувача на даний час у разі пред'явлення наказу до виконання у примусовому порядку. Заходи ж примусу, вжиті у виконавчому провадженні, значно обмежать господарську діяльність боржника з підготовки комунального господарства до опалювального сезону та можливість надходження коштів від споживачів. В свою чергу, саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання не покращить фінансовий стан кредитора та не забезпечить виконання його зобов'язання перед Акціонерним товариством "Укртрансгаз" Отже, в даному випадку, ухвалена судом розстрочка, яка забезпечує виконання рішення протягом восьми місяців, враховує взаємні інтереси та рівновагу сторін, оскільки забезпечує реальне надходження стягувачу грошових коштів, а не лише арешт банківських рахунків боржника в межах виконавчого провадження.

Апеляційний господарський суд враховує також, що Концерн "Міські теплові мережі" є комунальним підприємством та здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачам усіх категорій міста Запоріжжя, основними споживачами теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об'єкти соціальної сфери.

При цьому апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на приписи статей 42 Господарського кодексу України (щодо здійснення господарської діяльності на власний ризик) та 617 Цивільного кодексу України (щодо настання обставин звільнення особи від відповідальності), оскільки позивачем заявлене клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду, а не заявлено про звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

Розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Зважуючи доводи боржника щодо неможливості виконання судового рішення про стягнення пені, 3% річних та судового збору одномоментно, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для надання розстрочки виконання рішення суд на вісім місяців згідно із графіком, наведеним судом.

Апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом не розглянуті його заперечення на заяву із клопотанням про відкладення її розгляду, що, на думку апелянта, є порушенням принципів господарського судочинства, а саме: верховенства права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом.

Як зазначено в ухвалі місцевого господарського суду та підтверджується матеріалами справи, 26.03.2019 на електронну пошту суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли (без електронного цифрового підпису) заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, згідно яких позивач просить суд відкласти розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду, зобов'язати відповідача направити позивачу заяву про розстрочку виконання рішення із доданими до неї документами та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи, що заперечення із клопотанням про відкладення, які надійшли електронною поштою, не засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом не були враховані заперечення позивача (щодо порушення принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін).

Оскільки заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження, доводи апелянта щодо недотримання місцевим господарським судом принципу дотримання розумних строків розгляду справи відхиляються апеляційним господарським судом.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення (ухвали) суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 у справі №908/1391/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 у справі №908/1391/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

(Повний текст постанови складено 06.09.2019).

Попередній документ
84062729
Наступний документ
84062731
Інформація про рішення:
№ рішення: 84062730
№ справи: 908/1391/18
Дата рішення: 05.09.2019
Дата публікації: 09.09.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію