12.08.2019 м. Дніпро Справа № 908/1597/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Грищенко О.І., наказ № 32д від 28.01.2019, провідний юрисконсульт;
від відповідача: Валько В.С., ордер серії ЗП № 081818 від 13.05.2019, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 у справі № 908/1597/18 (суддя Дроздова С.С.) повний текст рішення складено 26.04.2019
за позовом Комунального підприємства «Водоканал» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Новомиколаївка, Новомиколаївського району, Запорізької області
про зобов'язання прийняти майно, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
14 серпня 2018 року Комунальне підприємство «Водоканал» Запорізької міської ради звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про:
- зобов'язання Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області прийняти від Комунального підприємства «Водоканал» майно (вуличні водопроводи у кількості 29 штук) шляхом підписання акту прийому-передачі майна, що входить до складу внутрішньоміських водопровідних мереж смт. Новомиколаївка, за договором користування внутрішньоміськими мережами водопроводу та каналізації № 56 від 23.06.2000;
- зобов'язання Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області прийняти від Комунального підприємства «Водоканал» майно (водопроводи у кількості 13 штук) шляхом підписання акту прийому-передачі майна, що входить до складу внутрішньоміських водопровідних мереж смт. Новомиколаївка, за договором користування внутрішньоміськими мережами водопровідного господарства № 37/37 від 23.06.2000.
Позовні вимоги мотивовані закінченням 30.09.2018 строку дії договору позички № 1 від 30.06.2015 та відсутністю намірів у КП «Водоканал» продовжувати користуватись об'єктом позички після закінчення строку дії договору, а також відмовою КП «Водоканал» як користувача (водопровідними та каналізаційними мережами) за договорами № 37/37 та № 56., які є безпосередньо взаємопов'язаними з договірними правовідносинами КП «Водоканал» та КП «Облводоканал» ЗОР за договором оренди від 01.07.2000 (діяв до 30.06.2015). Лише за наявності договірних правовідносин позивача з КП «Облводоканал» ЗОР щодо користування магістральним водоводом є можливими та законними відносини за договорами № 56 та 37/37. КП «Водоканал» є власністю територіальної громади міста Запоріжжя, тому здійснення діяльності з водопостачання та водовідведення поза межами міста Запоріжжя в інших населених пунктах Запорізької області є можливими лише за наявності проміжної ланки - права користування позивача магістральним водопроводом, що належить КП «Облводоканал» ЗОР.
Оскільки Новомиколаївська селищна рада (власник майна) Акти приймання-передачі внутрішньоміських водопровідних мереж не підписала, участь в роботі двосторонньої інвентаризаційної комісії для здійснення зворотного приймання майна водопровідних внутрішньоміських мереж приймати відмовилась, позивач наполягав (лист вих. № 9448 від 31.07.2018) на необхідності здійснення власником майна зворотного приймання-передачі майна переданого ним в користування КП «Водоканал» за договорами № 37/37 та № 56 - до 10.08.2018.
На виконання зобов'язання за договором оренди (позички) позивач звернувся до суду з вимогою прийняти Новомиколаївською селищною радою майно, яке є власністю останнього та є предметом договору, шляхом підписання відповідних актів про таке прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 у справі № 908/1597/18 позов КП «Водоканал» - задоволено.
Зобов'язано Новомиколаївську селищну раду Новомиколаївського району Запорізької області прийняти від КП «Водоканал» наступне майно:
1. Вуличний водопровід по вул. Набережній, інвентарний номер 36190
АДРЕСА_1 номер
АДРЕСА_2 номер
АДРЕСА_3 номер
АДРЕСА_4 . Дюкерс через річку Терса, інвентарний номер 36194
АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 по АДРЕСА_6 вулиці Радгоспної, інвентарний номер 36195
7. Добавки тупикових ліній до водопроводів, інвентарний номер 36196
АДРЕСА_7 номер
АДРЕСА_8 номер
АДРЕСА_9 номер
АДРЕСА_10 номер
АДРЕСА_11 номер
АДРЕСА_12 номер
АДРЕСА_13 номер
АДРЕСА_14 інвентарний номер 36175
16. Вуличний водопровід АДРЕСА_15 вул. АДРЕСА_16 інвентарний номер
АДРЕСА_17 номер
АДРЕСА_18 номер
АДРЕСА_19 номер
АДРЕСА_20 номер
АДРЕСА_21 номер
АДРЕСА_22 номер
АДРЕСА_23 номер
АДРЕСА_24 номер
АДРЕСА_25 номер
АДРЕСА_26 номер
АДРЕСА_27 номер
АДРЕСА_28 номер
АДРЕСА_29 номер АДРЕСА_30 шляхом підписання Акту прийому-передачі майна, що входить до складу внутрішньоміських водопровідних мереж смт Новомиколаївка, за Договором користування внутрішньоміськими мережами водопроводу та каналізації № 56 від 23.06.2000.
Зобов'язано Новомиколаївську селищну раду Новомиколаївського району Запорізької області прийняти від КП «Водоканал» наступне майно:
1. Водопровід по АДРЕСА_31 інвентарний номер 35346
АДРЕСА_1 до АДРЕСА_1 номер 35347
АДРЕСА_32 номер 35348
АДРЕСА_33 номер
АДРЕСА_34 номер 35351
АДРЕСА_5 номер
АДРЕСА_35 номер
АДРЕСА_36 номер
АДРЕСА_37 номер
АДРЕСА_38 , інвентарний номер
АДРЕСА_39 . Водопровід АДРЕСА_40 номер
АДРЕСА_41 номер
АДРЕСА_42 Янишева, інвентарний номер 35593
шляхом підписання Акту прийому-передачі майна, що входить до складу внутрішньоміських водопровідних мереж смт Новомиколаївка, за Договором користування внутрішньоміськими мережами водопроводу та каналізації № 37/37 від 23.06.2000.
Задовольняючи позов місцевим господарським судом враховано, що право позивача повернути майно ґрунтується на законі, а відповідач безпідставно ухиляється від прийняття майна за договорами, чим порушує право позивача.
Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти від позивача майно за договором користування внутрішньоміськими мережами водопроводу та каналізації № 56 від 23.06.2000 та за договором користування внутрішньоміськими мережами водопровідного господарства № 37/37 від 23.06.2000, після розірвання вказаних договорів в односторонньому порядку, шляхом підписання актів прийому-передачі майна.
При цьому, суд визнав правильно обраним позивачем спосіб захисту свого порушеного права (п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України), оскільки такий спосіб захисту прямо встановлений законом і є складовою повернення майна (його документальним оформленням - шляхом підписання акту прийому-передачі).
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Новомиколаївська селищна ради Новомиколаївського району Запорізької області оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з рішенням господарського суду з підстав його незаконності і необґрунтованості, оскільки, на думку апелянта, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
Так, відповідач вважає, що місцевим господарським судом не вирішено питання залучення третіми особами КП «Облводоканал» та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, а тому прийняття рішення у даній справі вплине на права та обов'язки осіб, які не є сторонами у справі.
Всупереч ч. 1 ст. 74 ГПК України позивачем не доведено наявності у нього того майна, яке він вимагає прийняти шляхом підписання актів приймання передачі, а суд першої інстанції, незважаючи на це, ухвалив оскаржуване рішення, чим припустився неповноти дослідження обставин справи та незаконно став на бік однієї із сторін.
Судом не надано належної оцінки доказам - Актам приймання-передачі за номерами: 125, 135, 136, 103, 132, 126, 131, 130, 129, 52, 104, 128, 266 та Переліку основних фондів смт Вільнянськ та смт Новомиколаївка, що передаються у безоплатне користування КП «Водоканал», та які не мають жодного відношення до відповідача. Жоден з вказаних актів не підписаний представником відповідача. Акти не містять посилань на конкретні договори (відсутні дати та номера договорів), а тому позивачем не доведено, як фізичного існування такого майна, так і того, яким чином він це майно отримав.
На думку апелянта, предмет позовних вимог взагалі є неконкретним та таким, що підлягає уточненню, оскільки позивач сплутав водопровідні мережі із водопроводом:
- згідно з п. 1.1. договору № 37/37 від 23.06.2000 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове користування внутрішньоміські мережі водопровідного господарства;
- згідно з п. 1.1. договору № 56 від 23.06.2000 (в редакції Додаткової угоди від 16.08.2004) відповідач передав, а позивач прийняв в строкове користування внутрішньоміські каналізаційні мережі, а також мережі водопроводу…
Окрім зазначеного, апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги доводи відповідача про те, що спір за тотожним позовом до відповідача за дев'ятьма водопроводами вже розглянуто Господарським судом Запорізької області 22.01.2018 у справі № 908/2015/17 та відповідним рішенням у задоволенні позову КП «Водоканал» про зобов'язання прийняти майно шляхом підписання Акту приймання-передачі майна відмовлено у повному обсязі. Зазначене рішення набрало законної сили і є обов'язковим для виконання на всій території України.
З урахуванням вищевикладеного, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 у справі №908/1597/18 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу КП «Водоканал» повністю заперечує проти доводів апеляційної скарги Новомиколаївської селищної ради та підтримує ухвалене у справі рішення у повному обсязі.
На думку позивача, судом обґрунтовано відхилені подані відповідачем клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - КП «Облводоканал» та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Позивач заперечує проти залучення вказаних відповідачем третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на стадії апеляційного перегляду справи, оскільки відповідачем не обґрунтовані підстави, передбачені ч. 1 ст. 50 ГПК України для залучення таких третіх осіб. При цьому, рішенням суду не вирішувалися питання про права та інтереси та/або обов'язки осіб, яких відповідач просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб.
Відповідач в апеляційній скарзі висловлює критичне ставлення до Переліку основних засобів та Актів приймання-передачі майна, вказуючи на непідписання даних документів з боку відповідача. В той же час відповідач (власник майна) не заперечує факт передачі майна позивачу та знаходження його у позивача на даний час та не надає жодного доказу щодо факту передачі майна та його складу, не пояснює суду причин відсутності означених документів, хоча залишається його власником та відповідальним перед територіальною громадою смт Новомиколаївка за його збереження.
Перелік основних фондів смт Вільнянськ та смт Новомиколаївка, переданих в безоплатне користування КП «Водоканал» надавався позивачем в якості доказу по справі на підтвердження факту передачі майна та його складу за договорами № 37/37 від 23.06.2000 та № 56 від 23.06.2000, який спочатку укладався лише щодо передачі в користування каналізаційних мереж, а згодом додатковою угодою від 16.08.20004 доповнений умовами щодо передачі мереж водопроводу з Додатком № 1 до даної угоди.
Зазначений Перелік основних фондів складений також і на виконання Договору № 47 від 01.07.2000, укладеного КП «Водоканал» з Вільнянською міською радою. Аналогічний спір щодо зобов'язання Вільнянської міської ради прийняти майно за даним договором розглянутий судом з прийняттям рішення на користь КП «Водоканал». Постановою ВС у складі суддів об'єднаної палати КГС від 07.12.2018 у справі № 908/2014/17 в повному обсязі задоволено позов КП «Водоканал». При цьому Перелік основних фондів щодо майна Вільнянської міської ради є доказом у справі № 908/2014/17, яка розглянута ВС з прийняттям рішення на користь КП «Водоканал». При цьому Вільнянським міським головою у вказаному Переліку основних фондів також лише узгоджувався факт передачі майна - мереж на виконання умов Договору.
У даній справі Перелік основних фондів узгоджений Новомиколаївським селищним головою, як власником майна, що передається в безоплатне користування КП «Водоканал». При цьому, на думку позивача, назва, зміст та суть Переліку основних фондів підтверджують оформлення даним документом правовідносини сторін щодо прийому-передачі майна, що виникли на підставі Договорів № 37/37 та № 56 (в частині каналізаційних мереж).
Позивач посилається на вирішення Верховним Судом аналогічного спору щодо майна Новомиколаївської селищної ради, що входить до складу внутрішньоміських каналізаційних мереж від 23.06.2000 № 56. Так, постановою ВС у складі КГС від 29.08.2018 у справі № 908/2017/17 залишені в силі судові рішення першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог КП «Водоканал» в повному обсязі. У вказаній справі Верховним Судом Перелік основних фондів, узгоджений власником спірного майна - Новомиколаївським селищним головою, прийнятий в якості належного та допустимого доказу прийому-передачі майна в безоплатне користування.
Акти приймання-передачі за номерами: 125, 135, 136, 103, 132, 126, 131, 130, 129, 52, 104, 128, 266 підтверджують факт приймання на баланс КП «Водоканал» внутрішньоміських мереж водопровідного господарства смт Новомиколаївка, які на момент їхньої передачі приймались з балансу Вільнянського МПУВКХ на баланс КП «Водоканал». При цьому власником даного майна був та залишається на даний момент орган місцевого самоврядування - Новомиколаївська селищна рада, що не спростовано відповідачем.
Таким чином, позивач стверджує, що Перелік основних засобів підтверджує факт передачі у користування КП «Водоканал» за Договором № 37/37 (водопровідні мережі) та каналізаційних мереж за Договором № 56 від власника - Новомиколаївської селищної ради, Акти приймання-передачі підтверджують також факт прийняття на баланс КП «Водоканал» даних водопровідних мереж.
Посилання апелянта про неповне з'ясування судом обставин щодо предмету спору - визначення майна, яке суд зобов'язав прийняти від позивача, а саме - водопровід (13 штук), позивач вважає безпідставним, оскільки майно за Договором № 37/37 передавалось згідно Переліку основних фондів де назву майна зазначено саме як «водопровід» з зазначенням конкретної адреси його розташування.
Передача майна за Договором № 56 (в кількості 29 одиниць) відбулась за Актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 16.08.2004, складених на підставі саме Договору № 56 від 23.06.2000 та Додаткової угоди до нього від 16.08.2004. Дані акти підписані селищним головою Новомиколаївської селищної ради та затверджені Генеральним директором КП «Водоканал. Відповідні назви «вуличний водопровід» по тій чи іншій вулиці зазначені в актах приймання-передачі та позовній заяві, і в резолютивній частині оскаржуваного рішення.
Доводи апелянта про тотожність позовних вимог (відносно 9 спірних водопроводів), які були предметом розгляду справи Господарським судом Запорізької області в іншій справі № 908/2015/17 від 22.01.2018, позивач вважає хибними, оскільки різними є підстави позову (листи-вимоги про повернення) та іншою є кількість об'єктів майна, які підлягають поверненню. Крім того КП «Водоканал» у даній справі звернулося до суду про захист права, яке вважає порушеним після набрання рішенням у справі № 908/2015/17 та на його обґрунтування зазначило інші обставини, що мали місце після 22.01.2018 (дати набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2015/17).
Цими обставинами, на думку позивача, є складання інвентаризаційних описів основних засобів від 24.07.2018 та протоколів проведення інвентаризації; направлення відповідачу актів приймання-передачі, складених за результатами інвентаризації; закінчення 30.04.2019 строку дії договору позички № 1 від 30.04.2015 щодо магістрального водогону.
З урахуванням вищевикладеного позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 у справі № 908/1597/18 без змін.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 908/1597/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 15.07.2019 об 11:30 год.
15.07.2019 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 11:30 год. 12.08.2019.
12.08.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунальне підприємство «Водоканал» є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства «Водоканал» та засноване на підставі розпорядження міськвиконкому Запорізької міської Ради народних депутатів від 03 вересня 1993 року № 1375р і діє згідно із Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими чинними нормативно-правовими актами.
21 червня 2000 року Новомиколаївською селищною радою прийнято рішення № 01 про передачу внутрішньоміських мереж водопровідно-каналізаційної системи, яка розташована на території Новомиколаївської селищної ради, в користування Запорізькому міськводоканалу строком на 25 років.
23 червня 2000 року на підставі вказаного рішення між Новомиколаївською селищною радою як власником та Державним комунальним підприємством «Водоканал» (правонаступником якого є КП «Водоканал») як користувачем укладено Договір користування внутрішньоміськими мережами водопровідного господарства № 37/37.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 37/37 власник - Новомиколаївська селищна рада передає, а користувач - КП «Водоканал» приймає в строкове користування внутрішньоміські мережі водопровідного господарства. Відповідно до п. 1.2. договору мережа використовується Користувачем на правах користування для постачання питної води.
Пунктом 9.1. договору № 37/37 встановлений строк дії договору: договір діє з 01.07.2000 по 01.07.2025.
На виконання договору № 37/37 Новомиколаївською селищною радою передано в користування КП «Водоканал» майно - внутрішньоміські водопровідні мережі, на підтвердження чого складений Перелік основних фондів смт Вільнянськ та смт Новомиколаївка, що передаються у безоплатне користування ДКП «Водоканал» (смт Новомиколаївка).
На сторінці 4 Переліку вказано майно, яке передається в користування, розташоване в селищі Новомиколаївка. Даний перелік підписаний головою Новомиколаївської селищної ради та ДКП «Водоканал».
Крім того, підписані Акти приймання-передачі:
- Акт приймання-передачі основних засобів № 125
- Акт приймання-передачі основних засобів № 135
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 136
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 103
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 132
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 126
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 131
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 130
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 129
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 52
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 104
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 128
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 266
Крім того 23 червня 2000 року на підставі вказаного рішення між Новомиколаївською селищною радою як власником та Державним комунальним підприємством «Водоканал» (правонаступником якого є КП «Водоканал») як користувачем укладено Договір № 56 користування внутрішньоміськими каналізаційними мережами, за умовами якого (в редакції додаткової угоди від 16.08.2004) власник передає, а користувач приймає в строкове користування внутрішньоміські каналізаційні мережі, а також мережі водопроводу балансовою вартістю 385029,00 грн по вулицям згідно з Додатком № 1 (Перелік мереж водопроводу), та використовує їх за цільовим призначенням.
Вступ користувача у користування настає одночасно із підписанням сторонами Акту прийому-передачі мереж.
Акт прийому-передачі по кожній мережі з характеристикою та вартістю передається власником на узгодження користувачу на протязі 10-ти діб з моменту підписання додаткової угоди.”.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 56 власник - Новомиколаївська селищна рада передає, а користувач - КП «Водоканал» приймає в строкове користування внутрішньоміські каналізаційні мережі (редакція даного пункту на час укладення договору), а також мережі водопроводу, балансовою вартістю 385029 грн, по вулицям, згідно з Додатком № 1 (п. 1.1. в редакції Додаткової угоди від 16.08.2004).
Відповідно до п. 1.2. Договору № 56 мережа використовується користувачем за її цільовим призначенням.
Пунктом 9.1. Договору № 56 встановлений строк дії договору: договір діє з 01.07.2000 по 01.07.2025.
На виконання Договору № 56 Новомиколаївською селищною радою передано в користування КП «Водоканал» майно-внутрішньоміські водопровідні мережі, на підтвердження чого складені такі документи:
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 22 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 23 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 24 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 26 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 27 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 28 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 29 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 8 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 9 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 10 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 1 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 3 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 4 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 5 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 6 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 7 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 11 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 12 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 13 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 14 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 15 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 16 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 17 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 18 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 19 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 20 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 21 від 16.08.2004.
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 7 від 16.08.2004.
Всі без виключення перелічені вище Акти підписані Новомиколаївським селищним головою та затверджені генеральним директором КП «Водоканал» (т. 1 а. с. 97-136).
Дані акти складені на підставі Звіту про оцінку визначення вартості внутрішньоміських мереж водопровідно-каналізаційної системи Новомиколаївської селищної ради (далі - Звіт про оцінку). Звіт про оцінку складений експертом-оцінщиком ТОВ «Укрспецекспертиза» на замовлення Новомиколаївської селищної ради.
Вищевказані Договори № 56 та № 37/37 укладені на підставі наявних з 2000 правовідносин для забезпечення договірних відносин між КП «Водоканал» та КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради щодо права користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області майном, яке входить до складу магістрального водоводу Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та систем водопостачання смт Кушугум, а саме:
- до 30.06.2015 діяв договір оренди цілісних майнових комплексів структурних підрозділів ЗОКПВКГ «Запоріжжяводоканал» Вільнянського міжрайонного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 01.07.2000, укладений між КП «Водоканал» та КП «Облводоканал» ЗОР;
- з 30.06.2015 між КП «Водоканал» та КП «Облводоканал» ЗОР укладено договір позички № 1 від 30.06.2015 (зі змінами та доповненнями).
Тобто, можливість укладення з відповідачем Договорів № 56 та № 37/37 обумовлена наявністю оформленого за договором з КП «Облводоканал» ЗОР права користування майновим комплексом територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, за допомогою якого забезпечується надання послуг з водопостачання та водовідведення споживачам на територію Новомиколаївської селищної ради з використанням внутрішньоміських водопровідних та каналізаційних мереж.
У зв'язку з закінченням дії договору позички № 1 від 30.09.2017 та відсутністю потреби у користуванні переданим на підставі Договорів 37/37 та № 56 від 23.06.2000 майном, позивач звернувся до відповідача з листами:
- вих. № 7700 від 12.07.2017, вих. №10101 від 15.09.2017 про розірвання договору від 23.06.2000 № 37/37;
- листом від 28.09.2017 № 10646 позивач просив здійснити зворотне приймання майна відповідачем за Договором 37/37 шляхом підписання Акту приймання-передачі майна в термін до 01.10.2017 (т. 1 а. с. 53-55).
- вих. 10102 від 15.09.2017, вих. № 7702 від 12.07.2017 про розірвання договору від 23.06.2000 № 56;
- листом від 28.09.2017 № 10645 позивач просив здійснити зворотне приймання майна відповідачем за Договором № 56 шляхом підписання Акту приймання-передачі майна в термін до 01.10.2017 (т. 1 а. с. 56-57, 60-62).
КП «Водоканал» наполягало на необхідності зворотного приймання-передачі майна у зв'язку з розірванням Договорів користування внутрішньоміськими мережами від 23.06.2000 № 56 та № 37/37 з 01.10.2017.
У відповідь на листи від 12.07.2017 № 7700 та № 7702 Новомиколаївська селищна рада надіслала КП «Водоканал» лист № 2744 від 21.07.2017 про непогодження на розірвання (припинення) договорів № 56 та № 37/37 з посиланням на п. 9.2. договорів, оскільки вважає, що зміни та доповнення до договору можуть мати місце лише за погодженням сторін. Новомиколаївська селищна рада не має наміру припиняти дію вищевказаних договорів (т. 1 а. с. 63).
Згідно Договору № 2 від 08.06.2018 про внесення змін до Договору позички № 1 від 30.06.2015, на підставі спільної згоди сторін, термін дії Договору позички № 1 продовжено до 30.09.2018 (зворот а. с. 36 т. 1).
Позивач зазначає, що продовження дії договору позички № 1 здійснено його сторонами для вирішення питання щодо зворотної передачі майна в судовому порядку або до визначення (створення) органами місцевого самоврядування утримувача майна.
На даний час КП «Водоканал» не має наміру продовжувати строк дії договору, позички № 1 після 30.09.2018 та проводить роботу щодо зворотного повернення майна позичкодавцю - КП «Облводоканал» ЗОР.
Відповідно до п. 2.2. Договорів № 56 та № 37/37 передача мереж в користування не спричиняє передачу Користувачу права власності на них. Власником мереж водопровідного господарства залишається Новомиколаївська селищна рада.
Позивач зазначає, що у зв'язку з розірванням Договорів користування майном № 56 та № 37/37 з 01.10.2017 КП «Водоканал» не має правових підстав для утримання та користування внутрішньоміськими водопровідними мережами селища міського типу Новомиколаївка Запорізької області, тому вимагає від Новомиколаївської селищної ради виконання обов'язку щодо прийняття вказаних мереж в судовому порядку.
Листом вих. № 7762 від 22.06.2018 КП «Водоканал» попередило КП «Облводоканал» ЗОР про закінчення 30.09.2018 терміну дії Договору позички № 1 та про відсутність намірів продовжувати строк дії Договору позички після цієї дати. КП «Облводоканал» ЗОР запропоновано розпочати спільну роботу інвентаризаційної комісії з 01.08.2018 (т. 1 а. с. 78).
Листом від 03.07.2018 вих. № 8063 КП «Водоканал» запропоновано КП «Облводоканал» ЗОР визначити представників для участі у роботі спільної інвентаризаційної комісії для повернення з позички майна (т. 1 а. с. 79).
У відповідь на даний лист КП «Облводоканал» ЗОР листом вих. № 02/906 від 20.07.2018 надало перелік фахівців для участі у роботі комісії (т. 1 а. с. 81).
Листом вих. № 8339 від 11.07.2018 КП «Водоканал» пропонувало Новомиколаївській селищній раді взяти участь у роботі спільної двосторонньої інвентаризаційної комісії для здійснення зворотного приймання майна - водопровідних внутрішньоміських мереж.
Новомиколаївська селищна рада не направила своїх представників для участі у роботі комісії, відповіді на лист не надала, а тому інвентаризація мереж, переданих в користування на підставі договорів № 37/37 та № 56, здійснена КП «Водоканал» самостійно згідно даних бухгалтерського обліку позивача.
Листом вих. № 9448 від 31.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлені Акти приймання-передачі майна за договорами № 37/37 та № 56 для здійснення зворотного приймання майна. До даного листа додані акти приймання-передачі в 2-х примірниках кожний для підписання та повернення по одному примірнику на адресу позивача. В зазначеному листі позивач визначив строк для приймання майна до 10.08.2018.
На день розгляду справи № 908/1597/18 Акти приймання-передачі відповідачем не підписані, тобто внутрішньоміські водопровідно-каналізаційні мережі не прийняті від КП «Водоканал».
У відповідь на лист КП «Водоканал» від 15.09.2017 № 10102 Новомиколаївська селищна рада надіслала лист від 18.09.2017 р. № 3505.
Згідно даного листа відповідач вважає договір № 56 чинним до 2025 року, тому відсутні підстави для створення комісії для повернення майна.
Відповіді на лист КП «Водоканал» № 10101 від 15.09.2017 відповідач не надав.
Предметом спору у цій справі є відмова відповідача - Новомиколаївської селищної ради від зворотного приймання майна від позивача - КП «Водоканал» у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку, з ініціативи позивача, договірних правовідносин з відповідачем, які виникли на підставі укладених договорів № 37/37 та № 56 на користування майном та у зв'язку з закінченням терміну дії Договору позички № 1, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі та умовах договорів користування майном та договору позички, до врегулювання яких підлягає застосуванню Глава 60 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про найм (оренду).
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 324 ЦК УРСР, в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 08.10.1999 (чинній на час укладення Договорів № 56 та № 37/37), за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те ж майно. До договору безоплатного користування майном відповідно застосовуються правила ст. 257, ч. 1 ст. 259, статей 260 і 262, пунктів 2 - 5 ст. 265 і статей 271 і 272 цього Кодексу.
Положеннями пунктів 2 - 5 ст. 265 ЦК УРСР, які підлягали застосуванню до правовідносин, що виникли з договору безоплатного користування, було визначено обов'язки наймача, зокрема, при припиненні договору найму - повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Правовідносини сторін у цій справі виникли з Договорів № 56 та № 37/37, за якими власник (відповідач) на підставі рішення міської ради від 21.06.2000 № 01 передає, а користувач (позивач) приймає в строкове користування внутрішньоміські мережі водопровідного та каналізаційного господарства.
Договори № 56 та № 37/37 не містять умов про плату за користування майном, однак і не містять застережень, що користування є безоплатним, а тому, на думку колегії суддів, укладені між сторонами Договори є безоплатними та за своєю правовою природою на час їх укладення підпадали під правове регулювання глави 27 ЦК УРСР «Безоплатне користування майном.
З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України 2003 року, відповідно до п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, враховуючи, що права і обов'язки сторін, які виникли з Договорів № 56 та № 37/37 від 23.06.2000, продовжують існувати після набрання чинності ЦК України, до правовідносин, які виникли з цих Договорів, слід застосовувати положення ЦК України. При цьому ЦК України не містить правового регулювання саме безоплатного користування майном, а правова природа договору оренди, відповідно до цього Кодексу, передбачає його оплатність, у зв'язку з чим, зважаючи на безоплатний характер правовідносин сторін, які виникли на підставі Договору, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення глави 60 ЦК України, яка регулює правовідносини з позички.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 07.12.2018 у справі № 908/2014/17).
Як встановлено судом першої інстанції, укладені між сторонами договори користування внутрішньоміськими мережами водопровідно-каналізаційного господарства № 37/37 та № 56 від 23.06.2000 за своїм змістом та правовою природою є договорами позички.
Відповідно до ст. 827 ЦК України в редакції, чинній на час звернення з позовом, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу, яка містить загальні положення про найм (оренду).
Отже однією з кваліфікуючих ознак договору позички є його безоплатний характер, що зумовлює особливості порядку передачі майна в позичку та, відповідно, його повернення, тому положення зазначеної глави 58 ЦК України, яка містить загальні положення про найм (оренду) можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли з договору позички, в тій частині, в якій не суперечать його правовій природі та змісту правовідносин, підставою виникнення яких він є.
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що укладений сторонами Договір є договором позички, з чим також погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки укладені між сторонами Договори на користування майном є такими, що прямо не передбачені певними нормами закону, однак регулюється загальними нормами цивільного та господарського законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За положеннями ст. 831 ЦК України якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.
Статтею 834 ЦК України врегульовано порядок розірвання договору позички, за якою користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.
Центральний апеляційний господарський суд констатує, що право користувача повернути річ, передану йому у користування на підставі договору позички, є фундаментальним та встановлене в ч. 1 ст. 834 ЦК України.
Відповідне право користувача повернути майно, передане у позичку, передбачене ч. 1 ст. 834 ЦК України реалізується разом з виконанням обов'язку передати таке майно у належному стані, як визначено нормами ст. 779 та п. 3 ч. 1 ст. 833 ЦК України. При цьому відповідному праву користувача повернути майно, яке було передане за договором позички, кореспондує обов'язок позичкодавця прийняти це майно.
За приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до ст. 631 ЦК України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Статтею 253 ЦК України закріплено правило визначення початкового моменту перебігу строку, згідно з яким перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.
При цьому, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. 1 ст. 255 ЦК України).
Враховуючи те, що право користувача на відмову від договору та повернення речі передбачено законом (ч. 1 ст. 834 ЦК України), а відповідач завчасно з дотриманням передбаченого законом строку повідомив відповідача про розірвання договорів та повернення майна (про що свідчить листування сторін), договори користування внутрішньоміськими водопровідними та каналізаційними мережами від 23.06.2000 № 56 та № 37/37 слід вважати розірваними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позов та зобов'язано відповідача прийняти від позивача передане за Договорами майно (зворотне приймання майна), шляхом підписання Актів приймання-передачі майна. При цьому, колегія суддів погоджується з рішенням суду, який правильно застосував до спірних правовідносин норму ч. 1 ст. 834 ЦК України та вказав, що право позивача на відмову від договору в односторонньому порядку ґрунтується на нормі закону.
В постанові від 29.08.2018 Верховним Судом зроблено аналогічний висновок про те, що договір № 56 від 23.06.2000 за своєю правовою природою є договором позички. Право користувача повернути річ, передану йому у користування на підставі договору позички, є фундаментальним та встановлене в ч. 1 ст. 834 ЦК України. Згода відповідача на реалізацію наданого законом права не є необхідною в даному випадку.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.08.2018 у справі № 908/2017/17 є обов'язковими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 908/2014/17.
При цьому колегія суддів враховує посилання позивача на ті обставини, що користування внутрішньоміськими мережами з метою водопостачання та водовідведення споживачам смт Новомиколаївка не було та не є можливим без користування магістральним водоводом Запоріжжя-Вільнянськ-Новомиколаївка та майном, що входить до його складу (на підставі відповідних договорів з 01.07.2000 оренди, з 30.06.2015 позички № 1).
Вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення вплинули на права та обов'язки КП «Облводоканал» та НКРЕКП, скаржник не зазначає, на які саме права та обов'язки вплинуло рішення суду в даній справі, а також яким чином незалучення судом третьої особи до участі у справі вплинуло на законність та обґрунтованість ухвалених рішень. При цьому, у рішенні суду не вирішувалися питання про права та інтереси та/або обов'язки осіб, яких відповідач просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб.
Доводи апелянта стосовно того, що позивачем не доведено наявності у нього того майна, яке він вимагає прийняти шляхом підписання актів приймання передачі, а суд першої інстанції, незважаючи на це, ухвалив оскаржуване рішення, чим припустився неповноти дослідження обставин справи та незаконно став на бік однієї із сторін, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач, будучи власником спірного майна не заперечує факт передачі цього майна позивачу та знаходження його у позивача на даний час, не надає жодного доказу щодо факту передачі майна та його складу, вказаного в Актах передачі, направлених на його адресу позивачем.
Доводи апелянта про те, що дія Договорів від 23.06.2000 № 56 та № 37/37 закінчується 01.07.2025, оскільки відповідач не надав згоди на дострокове розірвання договору, відхиляються колегією суддів з огляду на правову природу правовідносин. Згода відповідача на реалізацію наданого законом права не є необхідною в даному випадку.
Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що судом надано не належну оцінку доказам - Актам приймання-передачі за номерами: 125, 135, 136, 103, 132, 126, 131, 130, 129, 52, 104, 128, 266 та Переліку основних фондів смт Вільнянськ та смт Новомиколаївка, що передаються у безоплатне користування КП «Водоканал», та які не мають жодного відношення до відповідача, оскільки жоден з вказаних актів не підписаний представником відповідача, а в Актах не міститься посилання на конкретні договори (відсутні дати та номера договорів).
Так, як вже зазначалося вище відповідач, будучи власником спірного майна не заперечує факт передачі цього майна позивачу та знаходження його у позивача на даний час, не спростовує факт передачі майна жодним документом. При цьому, Перелік основних фондів смт Вільнянськ та смт Новомиколаївка, переданих в безоплатне користування КП «Водоканал» надавався позивачем в якості доказу по справі на підтвердження факту передачі майна та його складу за договорами від 23.06.2000 № 37/37 та № 56, який спочатку укладався лише щодо передачі в користування каналізаційних мереж, а згодом додатковою угодою від 16.08.20004 доповнений умовами щодо передачі мереж водопроводу з Додатком № 1 до даної угоди.
Зазначений Перелік основних фондів складений також і на виконання Договору № 47 від 01.07.2000, укладеного КП «Водоканал» з Вільнянською міською радою. Аналогічний спір щодо зобов'язання Вільнянської міської ради прийняти майно за даним договором розглянутий судом з прийняттям рішення на користь КП «Водоканал».
Постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати КГС від 07.12.2018 у справі № 908/2014/17 в повному обсязі задоволено позов КП «Водоканал». При цьому Перелік основних фондів щодо майна Вільнянської міської ради є доказом у справі № 908/2014/17, яка розглянута Верховним Судом з прийняттям рішення на користь КП «Водоканал». При цьому Вільнянським міським головою у вказаному Переліку основних фондів також лише узгоджувався факт передачі майна - мереж на виконання умов Договору.
У даній справі Перелік основних фондів узгоджений Новомиколаївським селищним головою, як власником майна, що передається в безоплатне користування КП «Водоканал». При цьому, на думку позивача, назва, зміст та суть Переліку основних фондів підтверджують оформлення даним документом правовідносини сторін щодо прийому-передачі майна, що виникли на підставі Договорів № 37/37 та № 56 (в частині каналізаційних мереж).
Доводи апелянта про те, що предмет позовних вимог взагалі є неконкретним та таким, що підлягає уточненню, оскільки позивач сплутав водопровідні мережі із водопроводом, колегія суддів також відхиляє, оскільки предметом спору у даній справі є саме майно - водопроводи та вуличні водопроводи, що входить до складу внутрішньоміських мереж.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги доводи відповідача про те, що спір за тотожним позовом до відповідача за дев'ятьма водопроводами вже розглянуто Господарським судом Запорізької області 22.01.2018 у справі № 908/2015/17 та відповідним рішенням у задоволенні позову КП «Водоканал» про зобов'язання прийняти майно шляхом підписання Акту приймання-передачі майна відмовлено у повному обсязі, колегія суддів відхиляє, оскільки КП «Водоканал» у даній справі звернулося до суду про захист права, яке вважає порушеним після набрання рішенням у справі № 908/2015/17 та на його обґрунтування зазначило інші обставини, що мали місце після 22.01.2018 (дата набрання рішенням у справі № 908/2015/17 законної сили).
Такими обставинами, зокрема, є складання інвентаризаційних описів основних засобів від 24.07.2018 та протоколів проведення інвентаризації; направлення відповідачу актів приймання-передачі, складених за результатами інвентаризації; закінчення 30.09.2018 строку дії договору позички № 1 від 30.04.2015 щодо магістрального водогону. При цьому колегія суддів акцентує увагу на тому, що технічне використання та обслуговування предмету договору можливе за умови знаходження мережі водопроводів на обслуговуванні одного суб'єкта, оскільки поділ вказаного майна може призвести до непрогнозованих технічних наслідків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду про зобов'язання відповідача здійснити зворотне приймання майна, шляхом підписання відповідних Актів прийомки-передачі є правомірним, не свідчить про порушення інтересів відповідача, як власника спірного майна, а тому правильним є висновок суду про наявність підстав, з якими законодавство пов'язує обов'язок користувача повернути майно, яке було передане за договором позички, з кореспондуючим обов'язком позичкодавця прийняти це майно.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на суть спору, а тому не спростовують вище наведених висновків.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому місцевий господарський суд дійшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову КП «Водоканал».
Відтак підстав, передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного рішення, колегією суддів не виявлено.
Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
8. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача (апелянта) у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2019 у справі № 908/1597/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Л.М. Білецька
Т.А. Верхогляд