ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2019Справа № 910/8269/19
Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу третьої особи на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги у справі №910/8269/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання договору недійсним,
В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/8269/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним кредитного договору б/н від 01.10.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами кредитний договір б/н від 01.10.2018 з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром" було підписано директором з перевищенням наданих йому повноважень, а тому існують правові підстав для визнання такого договору недійсним.
08.08.2019 через відділ діловодства суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ у справу третьої особи на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги (в порядку статті 49 ГПК України), у відповідності до якого вказується на те, що ОСОБА_1 згідно договору поруки POR1537779612832 24.09.2018 є поручителем перед Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром" при отриманні останнім в банку кредитів, а тому заявник просить винести ухвалу про вступ у справу третьої особи - ОСОБА_1 , на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги та надати строк для подання позовної заяви від імені третьої особи.
Дослідивши подане клопотання, суд дійшов до висновку, що останнє не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Згідно із ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
За змістом ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
У рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.
З огляду на викладені положення вбачається, що право особи вступити у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору не є абсолютним, а прямо обумовлено одночасним поданням такою особою до однієї або декількох сторін існуючої справи відповідної позовної заяви, оформленої згідно вимог статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України, недотримання чого тягне за собою застосування визначених, зокрема, ст. 174 вказаного Кодексу наслідків.
Тобто, в розумінні положень ст.ст. 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, на відміну від вступу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (пов'язується виключно з доведенням факту можливого впливу рішення суду у справі права або обов'язки відповідної особи щодо однієї із сторін), набуття особою статусу третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору обумовлено подачею в межах існуючого спору оформленого у відповідності до вимог ст.ст. 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України позову і виключно за наслідками його прийняття судом.
Отже, саме по собі звернення до суду з клопотанням про надання особі статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору без одночасного подання позову такої особи у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, не має жодного правового підґрунтя, адже не ґрунтується на визначеному вказаним Кодексом порядку набуття особою такого статусу.
За таких обставин, правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу третьої особи на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги відсутні.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова в задоволенні його клопотання, не є відмовою в прийнятті позову третьої особи з самостійними вимогами, адже такого позову подано не було, та не може вважатися обмеженням доступу до суду, адже останній не позбавлений права як на звернення до суду з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в межах справи №910/8269/19 у відповідності до вимог ст.ст. 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, так і з окремим позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу третьої особи на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (05.09.2019) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Р.В. Бойко