79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" вересня 2019 р. Справа №914/2273/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Кордюк Г.Т.
судді Желік М.Б.
Кравчук Н.М.
секретар судового засідання Андреюк Х.В.
розглядаючи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будавтодор», б/н від 13.05.2019 (вх. № 01-05/1909/19 від 21.05.2019)
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 (повне рішення складено 23.04.2019)
у справі №914/2273/18 (суддя Бортник О.Ю.)
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Будавтодор», с. Баранинці, Ужгородський район, Закарпатська область
до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів
про зобов'язання внести зміни до особового рахунка шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми та стягнення збитків (упущеної вигоди)
За участю представників від:
позивача: Олійник Р.Б. - адвокат;
відповідача: Бухеник І.Б.- адвокат;
24.12.2018 року Приватне акціонерного товариства «Будавтодор» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів внести зміни до особового рахунку № 5677083 шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 6806,23грн. та стягнення збитків у виді упущеної вигоди, в сумі 30514,52грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з рахунку ПАТ «Будавтодор» зайво списано відповідачем 6806,23грн. Позивач зазначає, що відповідно до п.13 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99р. № 113, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. А тому, на думку позивача, списання спірної грошової суми з його особового рахунку є незаконним, так як простій вагонів в очікуванні вивантаження мав місце у зв'язку із діями працівників Залізниці (працівники Залізниці тривалий час не могли розвантажити вагони).
Позовні вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача 30514,52грн. збитків у виді упущеної вигоди мотивовані тим, що 10.05.2018 між Приватним акціонерним товариством «Будавтодор», с.Баранинці та ПАТ «Андезит» укладено Договір перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом. Позивач зазначає, що ПАТ «Андезит», у відповідності до вимог Договору перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом від 10.05.2018, подало позивачу заявку № 153 на надання послуг з перевезення вантажу. У відповідності до цієї заявки мало бути надано 4 автомобілі самоскиди марки «Камаз» та екскаватор-навантажувач «Кomatsu WB 97S-2» для здійснення перевезень щебню за маршрутом с.Оріховиця - с.Баранинці. Позивачем, в якості доказу неможливості надання послуг з перевезення вантажу, надано Акт про простій автомашин та механізмів від 03.08.2018. На думку позивача, він змушений був відмовитися від здійснення перевезень на підставі поданої заявки ПАТ «Андезит», у зв'язку з тим, що транспорт з вини відповідача перебував у простої, в очікуванні розвантаження вагонів протягом 26-27 липня 2018 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 у справі №914/2273/18 (суддя Бортник О.Ю.) позов Приватного акціонерного товариства «Будавтодор» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Будавтодор» № 5677083 шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 6806,23грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд встановив, що вина у затримці розвантаження вагонів лежить саме на відповідачу, оскільки залізниця зобов'язана була надати справні вагони (зокрема вагони зі справною пневматик системою) для перевезення і мала забезпечити їх належний технічний стан. Жодних доказів завантаження відправником вантажу у несправні вагони відповідачем не надано. Враховуючи те, що вина у простої 4 вагонів під вивантаження протягом 26-27 липня 2018 року лежить на залізниці, кошти за користування вагонами у цей період у сумі 6806,23грн. стягнуті з особового рахунка позивача безпідставно. Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку приватного підприємства «Будавтодор» № 5677083 шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 6806,23грн. підлягає задоволенню. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем передчасно відмовлено ПАТ «Андезит» у виконанні заявки № 153 від 25.07.2018, так як письмову заявку на перевезення вантажів ПАТ «Андезит» зобов'язувався надавати позивачу не пізніше 72 годин до початку перевезення, що складає 3 доби від дати заявки. Тоді як, останні чотири вагони відповідачем розвантажено 27.07.2018 об 17:25, ще 2 вагони розвантажено 26.07.2018. З огляду на те, що позивач передчасно, відмовив ПАТ «Андезит» у виконанні заявки, безпідставним і є розрахунок суми збитків, нарахованих відповідачу в сумі 30514,52грн. до 11:00 год. Також, матеріали справи не містять доказів того, що автомобілі-самоскиди та екскаватор-навантажувач, які знаходились на залізничній станції Ужгород - Доманинці (вантажний двір), в очікуванні розвантаження вагонів-мінераловозів, є єдиними автомобілями позивача. Матеріали справи також не містять доказів того, що 26.06.2018, після розвантаження 2 вагонів, позивач не мав можливості виконати заявку ПАТ «Андезит» по перевезенню вантажу на відстань (19,2-18 км) (с.Оріховиця - с.Баранинці). З врахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов до висновку відмовити у задоволенні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача збитків, у вигляді упущеної вигоди, у сумі 30514,52грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 у справі №914/2273/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 30514,52 грн. і в цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
При цьому, скаржник звертає увагу на те, що 25.07.2018 ПАТ «Андезит» у відповідності до вимог договору перевезення від 10.05.2018 подало позивачеві заявку № 153 на надання послуг з перевезення вантажу у відповідності до якої мало бути надано 4 автомобілі - самоскиди марки «Камаз» та екскаватор-навантажувач «Komatsu WB 97S-2» для здійснення перевезення щебню за маршрутом с. Оріховиця - с. Баранинці. Водночас, листом № 136 від 26.07.2018 позивач змушений був відмовити ПАТ «Андезит» у наданні транспорту для здійснення перевезень увідповідності до поданої заявки у зв'язку із тим, що автомобілі та екскаватор знаходиться на залізничній станції ст. Ужгород-Доманинці в очікуванні розвантаження вагонів-мінераловозів із відсівом, і точну дату їх вивільнення повідомити було не можна. Факт простою підтверджується актом про простій машин та механізмів від 03.08.2018. Відтак, враховуючи, що позивач змушений був відмовитися від здійснення перевезень на підставі поданої заявки у зв'язку із тим, що транспорт з вини відповідача перебував у простої в очікуванні розвантаження вагонів протягом 26-27 липня 2018 року, йому було заподіяно збитки у виді упущеної вигоди на суму 30 514, 52 грн. Апелянт стверджує, що ПАТ «Будавтодор» належними та допустимим доказами довів наявність збитків (упущена вигода у розмірі 30 514, 52 грн. у зв'язку із неможливістю виконати заявку на перевезення), довів протиправність дій відповідача (затримку розвантаження вагонів) і причинний зв'язок протиправних дій відповідача і заподіяними збитками у вигляді упущеної вигоди (позивач не міг виконати договір на перевезення вантажу саме у зв'язку із тим, що вантажні автомобілі і екскаватор з вини залізниці простоювали в очікуванні розвантаження вагонів на станції). Крім того, позивач зазначає, що наявність вказівки у договорі на подання заявки не пізніше 72 годин до початку перевезення не змінює тієї обставини, що у випадку відсутності затримок з боку залізниці по розвантаженню вагонів, позивач міг би виконати заявку № 153 від 25.07.2018 і отримати дохід. Також, апелянт стверджує, що судом першої інстанції встановлено вину відповідача, а саме: у затримці розвантаження, оскільки залізниця зобов'язана була надати справні вагони для перевезення і мала забезпечити їх належний технічний стан. Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції мав усі підстави для задоволення позову в частині задоволення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/2273/18 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Будавтодор» на рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 у справі № 914/2273/18.
Також в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначався строк для подання суду відповідачем обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу до 18.06.2019.
18 червня 2019 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду Львівської області у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне. Як вбачається із п. 2.1.1 договору перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом від 10.05.2018 письмова заявка на перевезення подається не пізніше 72 годин до початку перевезення, а тому, відповідач вважає, що позивач 26.07.2018 передчасно відмовив ПАТ «Андезит» у виконанні заявки від 25.07.2018. Також, позивачем не надано жодних доказів того, що він не зміг виконати дану заявку після розвантаження вагонів 26.07.2018, а також, що договір міг бути виконаний лише зазначеними автомобілями, що перебували на ст. Ужгород.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.07.2019 р. об 11 год. 40 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судового засідання № 6.
01.07.2019 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Будавтодор» надійшло клопотання б/н від 01.07.2019 (вх. № ЗАГС 01-04/4214/19 від 01.07.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за її проведення Закарпатський окружний адміністративний суд.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Плотніцького Б.Д., розпорядженням керівника апарату суду № 468 від 03.07.2019 призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги.
Автоматизованим розподілом (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.07.2019) визначено колегію для розгляду даної справи у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Желік М.Б. та Кравчук Н.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.07.2019 на 11 год. 40 хв. Зобов'язано судове засідання провести в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Закарпатському окружному адміністративному суду, який знаходиться за адресою: вул.Загорська,30, м. Ужгород, 88017.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 03.09.2019 року об 11:30 год в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення якої доручити Закарпатському окружному адміністративному суду, який знаходиться за адресою: вул. Загорська,30, м. Ужгород, 88017.
В судовому засіданні 22.07.2019 представники сторін надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
як вбачається із матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством «Будавтодор» укладено Договір № Л/МЧ Львів/18/444/М/п від 06.04.2018р.
Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання виконавцем (відповідачем) замовнику (позивачу) послуг, пов'язаних з прийманням, відправленням, перевезенням, та переробкою вантажів, а саме: транспортно-експедиційне обслуговування, навантажувально-розвантажувальні операції, перевезення вантажів автотранспортом, перевантаження вантажу на прикордонних станціях, користування підвищеною колією виконавця для проведення навантажувально-розвантажувальних операцій, відповідно до заявок Замовника (позивача).
Крім того, між відповідачем та позивачем укладено Договір № 05585/ЛЗ-2018 від 20.04.2018р. про надання послуг.
Відповідно до п.1.1 Договору, Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника (відповідача), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (позивача) і проведення розрахунків за ці послуги.
24.07.2018р. на адресу позивача надійшло 6 вагонів із вантажем (вагони №59578427, №58877077, №58654898, № 59805523, № 59057398, №59804203), які мали бути розвантажені працівниками виробничого структурного підрозділу «Львівська механізована дистанція навантажувальнно - розвантажувальних робіт» регіональної філії «Львівська залізниця» у відповідності до договору №Л/МЧ Львів/18/444/М/п від 06.04.2018р.
Передоплата за розвантаження вагонів у сумі 10130,62грн. здійснена позивачем 20.07.2018р. згідно платіжного доручення № 541 від 19.07.2018р.
27.07.2018 завершено розвантаження усіх вагонів, оскільки при розвантажені вагони мали місце несправності, що спричинили затримку. Два вагони (№59578427 та № 58877077) розвантажено та забрано залізницею 26 липня 2018 року об 11.00, а інші чотири вагони розвантажено і забрано 27 липня 2018 року об 17.25. Копії відомостей №№25070001, 26070002, 28070003р плати за користування вагонами та накопичувальних карток №№ 28071021, 28071023, 24071000 позивачем додано до матеріалів справи.
Листом № 160 в.о. начальника станції Ужгород повідомлялося позивача, про те, що станом на 27.07.2018 ПАТ «Будавтодор» не проведена оплата «Залізниці» за надані послуги. Плата збору за користування вагонами №№58654898, 59057698, 59804203, 59805523 в очікуванні вивантаження становить 20000,00грн. з ПДВ. Крім цього, у листі повідомлено позивача, про те, що на рахунку ПАТ «Будавтодор» є 1291,54грн., а для проведення розрахунків за надані залізницею послуги, необхідно мати на рахунку не менше 20000,00грн. У цьому листі також містилася вимога терміново провести оплату за надані послуги.
27.07.2018 позивачем перераховано на рахунок філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень «ПАТ «Укрзалізниця» 20000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 580 від 27.07.2018.
Не погоджуючись із сумою плати за користування вагонами за період з 24 по 27 липня 2018 року позивач звернувся із листом № 80 до начальника станції Ужгород Ужгородської дирекції залізничних перевезень і начальника підрозділу «Служба комерційної роботи та маркетингу» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з метою проведення перерахунку плати за користування вагонами за період з 24 по 27 липня 2018 року. Даний перерахунок позивач просив перевести, у зв'язку з тим, що простій вагонів в очікуванні вивантаження мав місце у зв'язку із діями працівників Залізниці, які тривалий час не могли розвантажити вагони. Суму переплати позивач просив врахувати в рахунок майбутніх платежів позивача. Служба комерційної роботи та маркетингу регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», у відповідь на лист № 80 від 03.08.2018, повідомила позивача, що за вагони всього нараховано та стягнуто 11258,26грн. без ПДВ (13509,91грн. з ПДВ), а також зазначила, що кошти стягнуто правомірно.
03.08.2018 позивач звернувся із претензією про відшкодування заподіяних збитків № 78 до виробничого структурного підрозділу «Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» регіональної філії «Львівська залізниця», у якій просив відшкодувати заподіяні збитки (витрати) у розмірі 20000,00грн., які товариство змушене сплатити за простій вагонів під розвантаженням за період з 24 по 27 липня 2018 року. У претензії, позивачем також повідомлялось відповідача про те, що сума заявлених збитків не є остаточною і може бути збільшена за результатами підрахунку втрат від простою виробництва у зв'язку із відсутністю сировини та витрат на оплату простою автотранспорту.
На претензію позивача № 78 від 03.08.2018, виробничим підрозділом «Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» надано відповідь № МЧ-18/397 від 03.09.2018р., у якій зазначено, що під час огляду вагонів встановлено, що пневматик система вивантаження мінералів перебуває у технічно несправному стані, зокрема відсутні хомути на пневморукавах, несправні крани подачі повітря в циліндри та інше, вагони завантажено відправником в технічно несправному стані, що призвело до неможливості надання послуг. Крім цього, зазначено, що вина дистанції у затримці вагонів з причини несправності вивантажувальних пристроїв вагонів відсутня.
Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом є встановлене п.4 ч.2 ст.16 ЦК України відновлення становища, яке існувало до порушення.
Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 затверджено Правила розрахунків за перевезення вантажів (ст.62 Статуту). Цим документом встановлено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника (п.2.3).
Частиною 1 статті 62 Статуту залізниць регламентовано, що порядок розрахунків за надані залізницею послуги здійснюється згідно з чинним законодавством. Таким законодавством є Правила розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила) та Типовий договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, на підставі яких укладаються договори з конкретними замовниками послуг. Зазначені Правила передбачають відкриття та ведення підрозділом залізниці особового рахунку платника, який відображає надходження розрахункових документів про здійснення передоплати замовником за надані в майбутньому послуги залізниці, документів про здійснені перевезення та надані залізницею послуги. Списання коштів з особового рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні платежі за додаткові послуги включаються в накопичувальні картки. У разі незгоди платника з підставими або розміром нарахування, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму (пункт 4.2. Типового Договору) Отже, у випадку не вирішення спору у претензійному порядку, скаржник, захищаючи свої права та інтереси, вправі звернутися до суду з вимогою про відновлення запису на його особовому рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому незаконно списаної грошової суми.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також на час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Згідно із п.13 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Договором № 05585/ЛЗ-2018 від 20.04.2018 про надання послуг передбачено, зокрема, такі обов'язки залізниці: розглядати замовлення Замовника (позивача) на перевезення вантажів; узгоджувати замовлення Замовника (позивача) на перевезення вантажів у вагонах Замовника (позивача); узгоджувати, у разі можливості, замовлення Замовника (позивача) на перевезення вантажів у вагонах Перевізника (відповідача) (п.2.3.1. Договору); приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника (позивача) або у вагонах (контейнерах) Перевізника (відповідача), надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника (позивача) згідно інформації АС «МЕСПЛАН», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього Договору (п.2.3.2 Договору); відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Замовника (позивача) особовий рахунок з наданням коду платника № 5677083; присвоїти Замовнику (позивачу) код вантажовідправника/вантажоодержувача 1212 (п.2.3.3. Договору); надавати вагони в технічно справному стані для виконання вантажних операцій Замовником (позивачем) (п.2.3.7. Договору).
У Додатку № 2 до Договору № Л/МЧ Львів/18/444/М/п від 06.04.2018р., передбачено особливості надання та вартість послуг з проведення навантажувально-розвантажувальних робіт. Конкрентні строки проведення навантажувально-розвантажувальних робіт вказаним додатком не врегульовані.
Відповідно Таблиці 21 Додатку № 1 до пункту 1.2.3 Методики розробки єдиних технологічних процесів роботи під'їзних колій і станцій примикання (додаток 6 до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644) нормативний час розвантаження одного вагона-мінераловоза складає лише 6 хвилин (з врахуванням часу на підготовчі та завершальні операції).
Відповідно до пункту 3.2.1 Договору № Л/МЧ Львів/18/444/М/п від 06.04.2018р., Виконавець (відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі забезпечити надання позивачу послуг за цим Договором на підставі попередніх заявок позивача наданих електронним, факсимільним зв'язком або письмово, за умови здійснення 100% попередньої оплати.
Враховуючи те, що за кожну годину простою вагонів під розввантаженням позивач має сплачувати плату за користування вагонами, розвантаження вагонів має здійснюватися у максимально короткий строк.
Як уже було вищенаведено, вагони № 59578427 та №58877077 розвантажені та забрані залізницею 26 липня 2018р. об 11.00год, а вагони №58654898, № 59805523, № 59057398, 59804203 розвантажені та забрані 27 липня 2018р. о 17.25 год.
Відтак, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що розвантаження вагонів не може відбуватися одномоментно, так як і простій вагонів не може оплачуватися позивачем починаючи з 11.00 26 липня 2018р., оскільки затримка розвантаження у цей період пов'язана із бездіяльністю працівників структурних підрозділів відповідача.
Також, необхідно зазначити, що відправником спірних вагонів був ТОВ «Євроспецгран», що підтверджується накладною від 11.07.2018, яка долученою до матеріалів справи.
Відповідно до ст.31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних на піввагонів - відправником.
Виходячи із наведеного, відправник зобов'язаний визначити не технічний стан вагону, а його придатність у комерційномувідношенні для перевезення конкретного вантажу у комерційному відношенні.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вина у затримці розвантаження вагонів лежить на відповідачу, а не на позивачу, оскільки залізниця була зобов'язана надати справні вагони (зокрема вагони зі справною пневматик системою) для перевезення і мала забезпечити їх належний технічний стан.
Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести зміни до особового рахунку приватного підприємства «Будавтодор» № 5677083 шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 6806,23грн.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 Господарського кодексу України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України та полягають у повному відшкодуванні потерпілому шкоди особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди необхідно встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 ЦК України(вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 28.01.2015 у справі №5023/3993/12(5023/9057/11) та від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14).
При цьому саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах ВС від 04.04.2018 №910/2018/17, від 04.09.2018 № 923/1315/16, від 04.12.2018 № 910/21493/17 від 18.12.2018 №910/20363/17.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
25.07.2018 ПАТ «Андезит» у відповідності до вимог договору перевезення від 10.05.2018 подало позивачеві заявку № 153 на надання послуг з перевезення вантажу у відповідності до якої мало бути надано 4 автомобілі - самоскиди марки «Камаз» та екскаватор-навантажувач «Komatsu WB 97S-2» для здійснення перевезення щебню за маршрутом с. Оріховиця - с. Баранинці. Листом № 136 від 26.07.2018 позивач відмовив ПАТ «Андезит» у наданні транспорту для здійснення перевезень увідповідності до поданої заявки у зв'язку із тим, що автомобілі та екскаватор знаходиться на залізничній станції ст. Ужгород-Доманинці в очікуванні розвантаження вагонів-мінераловозів із відсівом, і точну дату їх вивільнення повідомити було не можна.
Відтак, позивач стверджує, що ПАТ «Будавтодор» змушений був відмовитися від здійснення перевезень на підставі поданої заявки у зв'язку із тим, що транспорт з вини відповідача перебував у простої в очікуванні розвантаження вагонів протягом 26-27 липня 2018, йому було заподіяно збитки у виді упущеної вигоди на суму 30 514, 52 грн
Позивачем в якості доказу на підтвердження заявлених до стягнення збитків, подано Акт про простій автомашин та механізмів від 03.08.2018. У цьому Акті зазначено, що на підставі повідомлень ст.Ужгород Львівської залізниці про поступлення вагонів з відсівом 24 липня 2018р. були занаряжені на роботу 4 автомобілі самоскиди (камаз,15тн) і екскаватор навантажувач «KomatsuWB 97S-2» для вивозу відсіву зі ст.Ужгород Доманиці (вантажний двір) на асфальтний завод ПАТ «Будавтодор» в с.Кам'яниця. Станом на 11:00 год. 26 липня 2018 року розвантажено лише два вагони, а інші 4 вагони розвантажені лише 27 липня 2018 року. У Акті зазначено, що на протязі 2-ох днів 26-27 липня 2018 року 4 автомобілі самоскиди (камаз,15 тн) і екскаватор-навантажувач «KomatsuWB 97S-2» простояли на вантажному дворі ст.Ужгород-Доманинці в очікуванні вантажу.
Пунктом 2.1.1. Договору перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом від 10.05.2018р. передбачено, що письмова заявка на перевезення вантажів подається не пізніше 72 годин до початку перевезення.
З врахуванням вищенаведеного пункту договору, судова колегія вважає обґрунтованим та правомірним висновок місцевого господарського суду, що позивачем передчасно відмовлено ПАТ «Андезит» у виконанні заявки № 153 від 25.07.2018, оскільки письмову заявку на перевезення вантажів ПАТ «Андезит» зобов'язувався надавати позивачу не пізніше 72 годин до початку перевезення, що складає 3 доби від дати заявки. Тоді як, останні чотири вагони відповідачем розвантажено 27.07.2018р. 17:25, ще 2 вагони розвантажено 26.07.2018р.
З огляду на те, що позивач передчасно, відмовив ПАТ «Андезит» у виконанні заявки, безпідставним і є розрахунок суми збитків, нарахованих відповідачу в сумі 30514,52грн. до 11:00 год.
Окрім того, в матеріалах справи також відсутні докази, які б свідчили, що 26.06.2018, після розвантаження 2 вагонів, позивач не мав можливості виконати заявку ПАТ «Андезит» по перевезенню вантажу на відстань (19,2-18 км) (с.Оріховиця - с.Баранинці).
Також, апелянтом не підтверджено належними та достатніми доказами обставини, які б свідчили, що автомобілі-самоскиди та екскаватор-навантажувач, які знаходились на залізничній станції Ужгород - Доманинці (вантажний двір), в очікуванні розвантаження вагонів-мінераловозів, є єдиними автомобілями позивача.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність тверджень апелянта, які викладені в апеляційній скарзі.
Таким чином, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що: позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих внаслідок відмови від виконання позивачем заявки на перевезення вантажів, яка була подана ПАТ «Андезит», оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками в розмірі 30514,52грн.; позивачем не надано жодних належних доказів вжиття ПАТ «Будавтодор» заходів для їх одержання, що є необхідним при заявленні до стягнення упущеної вигоди; заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою витрати понесені позивачем у зв'язку із невиконанням умов заяви на перевезення вантажу, є наслідком передчасної відмови позивача від виконання такої та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками, - суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення позову, в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, відсутні.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Згідно з ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Згідно із ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 276,281-284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.04.2019 року залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Будавтодор» без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
3. Порядок і строк оскарження встановлено ст.ст.288,289 ГПК України.
Повний текст постанови оформлено і підписано відповідно до вимог ст.282 ГПК України 05.09.2019 року
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
суддя Желік М.Б.
суддя Кравчук Н.М.