Справа № 464/5100/18
пр.№ 2/464/402/19
/заочне/
02.09.2019 року м. Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі головуючого судді Рудакова І.П.,
за участю секретаря судового засідання Захарчук О.Ю.,
справа № 464/5100/18,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 не з'явилась,
відповідач ОСОБА_2 не з'явився,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
за участю представників учасників справи: представник позивача не з'явився,
позивачка ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 у якому просить стягнути з останнього майнову шкоду у розмірі 59082,00 грн заподіяної внаслідок пожежі; вирішити питання удових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що 01.09.2015 виникла пожежа у кімнатах квартири АДРЕСА_1 . Причиною пожежі стало необережне поводження із вогнем мешканцями згаданої квартири, під час гасіння якої здійснено залиття квартири позивачки. Власником квартири був ОСОБА_3 , який помер та спадкоємцем цієї квартири є відповідач. Таким чином, у відповідності до ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України просить позов задовольнити. У зв'язку з тим, у відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання судових витрат.
Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.
09 жовтня 2018 року ухвалою судді прийнято позовну заву до розгляду та відкрито провадження у справі. Поновлено пропущений строк звернення до суду. Призначено підготовче засідання, яке неодноразово відкладалось з поважних причин.
22 березня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.
02 вересня 2019 року представником позивача подано до суду заяву про слухання справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю та просять такі задовольнити. Не заперечують проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.
У судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час, дату та місце цього засідання, а тому з урахуванням поданої представником позивача заяви, відсутністю відзиву на позов від відповідача, суд вважає за можливе постановити ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Суд установив, позивачка є співвласником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2015 № 42290529.
01 вересня 2015 року орієнтовно о 04 год. 20 хв. у житловому будинку АДРЕСА_3 виникла пожежа у кімнаті житлової квартири АДРЕСА_4 , яка виявлена мешканцями цієї квартири. Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем мешканців квартири власником квартири є ОСОБА_3 . Дані обставини підтверджено актом про пожежу від 01.09.2015.
02 вересня 2015 року комісією ЛКП «Дністер» складено акт про те, що внаслідок халатного відношення ОСОБА_3 сталась пожежа у квартирі АДРЕСА_4 . При гасінні пожежі у квартирі АДРЕСА_5 . Залито частково стелю і стіни кімнати, пошкоджено підлогу та меблі. Коридор частково стіни, стелю, підлогу. Ванну кімнату частково стіни, стелю, підлогу. Таким чином, суд відмічає, що з відомостей, що містяться в акті встановлено причину залиття квартири позивача.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Із матеріалів спадкової справи № 67/2016 убачається, шо спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яке складалось із квартири АДРЕСА_1 успадкував ОСОБА_2 відповідно до складеного заповіту.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. ст. 1218, 1231 ЦК України).
Зі смертю ОСОБА_3 зобов'язання з відшкодування шкоди включаються до складу спадщини.
Так, відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Таким чином, суд прийшов висновку, що у зв'язку із смертю ОСОБА_3 його права і обов'язки за деліктним зобов'язанням перейшли до спадкоємця у відповідності до норм цивільного законодавства.
Згідно з висновку № 2390 судової будівельно-технічної експертизи, наданого Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз 09.09.2016 розмір майнової шкоди, тобто вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень завданих під час гасінння пожежі у квартирі АДРЕСА_4 та відновлення технічного стану АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 станом на час проведення дослідження становить 59082,00 грн.
Таким чином, між сторонами склались спірні правовідносини щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, що регулюється нормами ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд відмічає, що факт залиття квартири № АДРЕСА_8 мав місце. Дана обставина підтверджена актом від 02.09.2015.
Аналізуючи наведене вище законодавство, яке регулює питання відшкодування шкоди, суд прийшов переконання, що цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності її вини в завданні шкоди позивачу.
З огляду на це, суд надав оцінку поданим стороною позивача доказам з яких встановлено причинно-наслідковий зв'язок між фактом залиття квартири та виною відповідача, яку останній не спростовує жодними доказами у відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України.
Відтак, суд прийшов висновку, що презумпція вини відповідача не спростована останнім, позивачка у відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України підтвердила заявлені вимоги, а тому суд прийшов висновку, що вимога про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної залиттям квартири у розмірі 59082,00 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну залиттям квартири у розмірі 59082 / п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят дві/ гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий бір у розмірі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_9 , РНОКППФО НОМЕР_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_10 .
Повне судове рішення складено 02 вересня 2019 року.
Суддя І. П. Рудаков