Рішення від 04.09.2019 по справі 749/809/19

Справа № 749/809/19

Номер провадження 2/749/307/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. м. Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Шаповал З.О.

секретаря Мирошниченко А.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ цивільну справу №749/809/19 за позовом ОСОБА_2 яка подана її представником ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,а саме будинком АДРЕСА_1 , якого ѕ частини на праві власності належить позивачу. Інша ј частина вказаного житловлого будинку буде належати доньці позивача ОСОБА_5 , яка фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , оскільки булла з ним зареєстрована, але юридично не оформила своїх прав. Вказує, що відповідач є зятем позивачки, а відповідачка онукою позивачки та не заперечують проти зняття з реєстрації, однак проживають в Російській Федерації. За спірною адресою не проживають більше 10 років. Посилаючись на положення ст.. 405 ЦК України просить позов задовольнити. Судові витрати залишає за собою.

Позивач у підготовчому судовому засіданні відсутня, в позові просить справу розглянути у її відсутності.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні відсутній. До суду надійшла заява останнього відповідно до якої відповідач не заперечує проти задоволення позову, позов визнає. Дійсно проживає в Російській Федерації.

Відповідач ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні відсутня. До суду надійшла заява останньої відповідно до якої відповідач не заперечує проти задоволення позову, позов визнає. Дійсно проживає в Російській Федерації.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні відсутня, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності належить ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.12,14).

Встановлено, що відповідачі зареєстровані за спірною адресою, однак більше 10 років не проживають (а.с. 16-24).

Відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право в особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти дії щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як вбачається з позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб і є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в наслідок чого визнання відповідачами позову слід прийняти і задовольнити позов, визнавши відповідачів такими, що втратили право на користування спірним будинком.

Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачі до початку розгляду справи по суті визнали позов у повному обсязі, тому 50% судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, а решту 50% слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, ЦПК України, п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканці АДРЕСА_1 ) з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 768,40 гривень.

Судові витрати в розмірі 768,40 гривень залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Щорський районний суд Чернігівської області.

Повний текст рішення складено 04.09.2019 року.

Суддя З.О.Шаповал

Попередній документ
84060076
Наступний документ
84060078
Інформація про рішення:
№ рішення: 84060077
№ справи: 749/809/19
Дата рішення: 04.09.2019
Дата публікації: 06.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Сновський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням