ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23688/18
провадження № 2/753/3286/19
"10" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідачі - 1. ОСОБА_3 , 2. Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. КиївГоловного територіального управління юстиції у м. Києві,
треті особи - Перша київська державна нотаріальна контора, Шістнадцята київська державна нотаріальна контора,
розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. КиївГоловного територіального управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту,
У грудні 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач 1), Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - Дарницький РВ ДВС м. Київ, відповідач 2) про звільнення з-під арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований такими обставинами. На підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.07.1999 ОСОБА_1 набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У 2018 р. позивач вирішила подарувати квартиру і тоді дізналася, що на неї накладено арешт на підставі ухвали Харківського районного суду від 02.03.2001 та постанови ВДВС Харківського управління юстиції у м. Києві від 05.05.2001. В подальшому позивач з'ясувала, що вищевказаною ухвалою суду було арештовано майно колишнього власника квартири ОСОБА_3 . На її запит Дарницький РВ ДВС м. Київповідомив, що в базі даних автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні відомості про виконавче провадження, в рамках якого накладався арешт, а виконавче провадження знищене. Отже зважаючи на вищенаведене та враховуючи, що на даний час неможливо з'ясувати, який спір розглядався в суді, хто був його сторонами, та як він вирішився, а запис про арешт квартири перешкоджає позивачу вільно володіти та розпоряджатися своєю власністю, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 28.12.2018 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем його проживання, проте в судове засідання він не з'явився без повідомлення причин неявки, письмовий відзив на позов не подав.
Представник Дарницького РВ ДВС м. Київподав заяву про відкладення розгляду справи, однак з огляду на те, що його неявка в судове засідання є повторною, підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.
Перша київська державна нотаріальна контора та Шістнадцята київська державна нотаріальна контора були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте їх представники до суду не з'явилися без повідомлення причин неявки, пояснення щодо позову не подали.
Зважаючи на неявку відповідачів в судове засідання та неподання відзивів на позов, суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.07.1999, укладеного між нею та продавцем ОСОБА_3 , посвідченого державним нотаріусом Двадцятої київської державної нотаріальної контори, запис у реєстрі за № 2-4271 (а.с. 9).
15.07.1999 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» здійснено реєстрацію права власності позивача на вищевказану квартиру (запис у реєстровій книзі № 257-244 за реєстровим № 40404).
Згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.09.2018 № 136507239 (а.с. 14-15) у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні записи про обтяження (арешт) належної позивачу квартири, внесені 06.10.2004 і 13.10.2004 Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою(реєстраційні номери обтяження: 1358052, 1373813) та 05.11.2004 Першою київською державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження: 1445132).
Підставою внесення відомостей про обтяження нерухомого майна стали ухвала судді Харківського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно ОСОБА_3 від 02.03.2001, постановлена в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Шістнадцятої київської державної нотаріальної конторипро визнання свідоцтва про спадщину недійсним, та постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції у м. Києві від 05.05.2001, винесена у виконавчому провадженні з виконання вищевказаної ухвали суду (а.с. 17, 37).
Відтак враховуючи, що ще у 1999 р. ОСОБА_1 набула право власності на квартиру, а у ОСОБА_3 право власності на неї припинилось, суд дійшов висновку, що арешт на квартиру накладено необґрунтовано.
З листів Дніпровського та Дарницького районних судів м. Києва вбачається, що з огляду на незазначення в ухвалі суду номера цивільної справи, справу Харківського районного суду м. Києва, в рамках якої накладався оспорюваний арешт, відшукати не вдалося.
Натомість Дарницький РВ ДВС м. Київ(правонаступник відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції у м. Києві) повідомив, що виконавче провадження з виконання ухвали Харківського районного суду м. Києва від 02.03.2001 у відділі відсутнє.
Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України, у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник майна право має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі власника будинку або квартири, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та існування перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право, та з яких підстав.
Відповідно до положень статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України наявність державної реєстрації обтяжень нерухомого майна є підставою для відмови у державній реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням вказаного майна, а обов'язковою умовою вчинення нотаріальної дії щодо відчуження нерухомого майна є відсутність заборони на його відчуження.
За приписом статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Отже зважаючи на встановлені обставини, вищенаведені положення матеріального законута ураховуючи, що позивач ОСОБА_1 є законним власником квартири, але через наявність арешту вона обмежена у здійсненні свого права на розпорядження власністю, вимоги про звільнення майна з-під арешту суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача ОСОБА_3 , який не повідомив суд про вибуття арештованої квартири з його власності і не ініціював перед судом питання скасування заходів забезпечення позову в порядку, визначеному ЦПК України, суд вбачає підстави для покладення на нього в повному обсязі сплаченого позивачем судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.1999,посвідченого державним нотаріусом Двадцятої київської державної нотаріальної контори Бочкарьовою Н.М., запис у реєстрі за № 2-4271, що був накладений на підставі:
?ухвали судді Харківського районного суду м. Києва від 02.03.2001 (зареєстрований Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 06.10.2004, реєстраційний номер обтяження: 1358052);
?постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції у м. Києві б/н від 05.05.2001 (зареєстрований Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою 13.10.2004, реєстраційний номер обтяження: 1373813; зареєстрований Першою київською державною нотаріальною конторою 05.11.2004 реєстраційний номер обтяження: 1445132).
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп та номер і серія паспорту невідомі) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя:
Повне заочне рішення складене 10.07.2019.