Справа № 548/1120/19
В И Р О К Провадження №1-кп/548/131/19
05 вересня 2019 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження №12019170330000153 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середньо - спеціальна, незаміжньої, працюючої в Комунально некомерційному підприємстві Хорольської центральної районної лікарні Хорольської районної ради Полтавської області кухарем, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб похилого віку не має, не інваліда, не судимої,-
відносно якої обвинувальний акт за ч.1 ст. 185 КК України, а також угода про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 , що надійшли до суду,
ОСОБА_5 в м.Хорол Полтавської області скоїла кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.
Так, ОСОБА_5 08 квітня 2019 року близько 01 год., проходячи стажування на посаді продавця у торгівельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », належного приватному підприємцю ОСОБА_6 , за адресою: в АДРЕСА_2 , обслуговувала групу відвідувачів кіоску, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , де останній розплачувався за куплений ними в компанії товар у кіоску «Coffee» через термінал банківською карткою у присутності ОСОБА_5 .
Близько 05 год. 08.04.2019 ОСОБА_5 помітила банківську пластикову картку № НОМЕР_1 міжнародної платіжної системи «MASTERCARD» класу «STANDARD» від ПАТ «Державний ощадний банк України» (код за ЄДРПОУ 00032129) разом із PIN - кодом, занотованим на самій банківській картці, належної клієнту ОСОБА_9 , яка лежала поблизу вхідних дверей цього кіоску за вказаною адресою, та вирішила присвоїти дану пластикову картку, з метою послідуючої крадіжки з неї грошових коштів.
У подальшому, а саме 08.04.2019 року о 07:23 год. ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на крадіжку грошових коштів з банківського рахунку клієнта ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у кіоску «Coffee» за адресою м. Хорол, по вул. Фрунзе, 100, Хорольського району Полтавської області, за допомогою терміналу S800 ПАТ КБ «Приватбанку», зі знайденої нею раніше банківської платіжної пластикової картки №45167-4901-1800-0026 системи «MASTERCARD» класу «STANDARD» від ПАТ «Державний ощадний банк України», належної ОСОБА_4 , отримавши доступ до банківського рахунку шляхом використання відомого їй PIN - коду цієї картки, розрахувалася за покупку для самої себе товарної продукції в сумі 174 грн.
Після цього ОСОБА_5 цього ж дня близько 09 год., маючи єдиний продовжуваний умисел на крадіжку грошових коштів з банківського рахунку клієнта ОСОБА_9 , прибула у продуктовий магазин «Еlika», розташований за адресою: в м. Хорол по вул. Першого Травня, Хорольського району, Полтавської області, де розрахувалася за допомогою знайденої банківської картки за покупку собі продуктів харчування в сумі 53,50 грн.
У подальшому ОСОБА_5 08.04.2019 о 09:27 год. маючи єдиний продовжуваний умисел на крадіжку грошових коштів зі знайденої пластикової платіжної картки № НОМЕР_2 , також прийшла у магазин «Продукти-664» ТОВ «АТБ - Маркет» за адресою м. Хорол, вул. Першого Травня, 5/37, Хорольського району, де розрахувалася на касі за покупку собі товарної продукції в сумі 554,10 грн.
Тим самим ОСОБА_5 умисно, з корисливих спонукань, таємно викрала чуже майно - грошові кошти із банківського рахунку потерпілого ОСОБА_4 , якими розпорядилася на власний розсуд, оплативши ними покупки собі товарів у торгівельних закладах м. Хоролу.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 завдала ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 781,60 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.
Під час досудового розслідування 31.05.2019року між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Угода містить повне формулюванння обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, де вказано, що обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою винуватість у вчиненні нею вказаного вище кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненному та добровільно відшкодувала завдані збитки. В цій угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілою та обвинуваченою покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громаданя в сумі 850 грн.
Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення, потерпілий, обвинувачена просять затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченою та потерпілим, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, потерпіла та обвинувачена добровільно уклали угоду про примирення.
Крім того, суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачена та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч.1 ст.185 КК України і відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченої.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи вище викладене, суд вважає за можливим затвердити угоду про примирення від 31.05.2019року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 , призначивши останній міру покарання, узгоджену сторонами в угоді.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 31.05.2019року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та за вчинення цього кримінального правопорушення призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувати.
Відповідно до ст.100 КПК речові докази по даному кримінальному провадженню - компакт-диск із відеозаписом приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 12019170330000153 залишити при матеріалах кримінального провадження.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд обвинуваченим з підстав, передбачених п.1, ч.4, ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1