Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/1423/19
Провадження № 3/280/694/19
Іменем України
05 вересня 2019 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Коростишів Житомирської області, громадянина України, приватного підприємця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 14.08.2019 від Управління патрульної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №185627 від 08.08.2019 на 106км автомобільної дороги Київ-Чоп водій ОСОБА_1 19.07.2019 о 21:59 годині, керуючи транспортним засобом «ГАЗ 2410», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Bеnz Sprinter 316», державний номерний знак НОМЕР_2 , та залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с.2/.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №185626 від 08.08.2019 на 106км автомобільної дороги Київ-Чоп водій ОСОБА_1 19.07.2019 о 21:59 годині, керуючи транспортним засобом «ГАЗ 2410», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості для руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Bеnz Sprinter 316», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с.17/.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних документів, які підтверджують поважність неявки у судові засідання ОСОБА_1 не надано. Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи, ОСОБА_1 таким правом не скористався. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо складання відносно нього протоколів, ухиляється від явки у судове засідання. Відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 було роз'яснено під час складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення /а.с.2,17/, схемою ДТП /а.с.19/, рапортом /а.с.20/, письмовими поясненнями ОСОБА_2 /а.с.21/.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи.
Вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз'яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005, враховується характер вчинених правопорушень, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь йоговини. Обставин, що пом'якшують покарання, та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 19.07.2019 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, остаточно накласти на ОСОБА_1 на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом поглинання одного адміністративного стягнення другим адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а справи 280/1423/19, 280/1424/19 - об'єднати.
Керуючись статтями 23, 25, 33-36, 40?, 1224, 124, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 19.07.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 19.07.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривні 00 копійок, на розрахунковий рахунок 31111149006001, отримувач коштів - ГУДКСУ у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету - 21081300, банк отримувача - ГУК Житомирської області, МФО - 899998, код за ЄДРПОУ 37976485.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок 31211256026001, отримувач коштів - ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко