Справа № 740/3448/19
Провадження № 2-а/740/49/19
03.09.19
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої - судді Ковальової Т.Г.,
за участю секретаря - Кононяко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Семенця Володимира Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенн,
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №334881 від 01 липня 2019 року, винесену інспектором поліції Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Семенцем В.А., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП і накладення на нього адмінстягнення у виді 510 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 01.07.2019 о 14 год 25 хв він керував мопедом, об'єм двигуна якого становить 49,9 куб. см, не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, порушивши п.2.1а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідачем неповно з*ясовано обставини, що мають значення для справи, викладені у постанові висновки суперечать дійсним обставинам та нормам чинного законодавства. Зазнанає, що дійсно 01 липня 2019 року він рухався по вул.Липіврізька в м.Ніжині, керуючи мопедом KEEWAY HURRICANE, об'єм двигуна якого становить 49,9 см куб., при цьому правил дорожнього руху не порушував. Близько 14-00 год його зупинив інспектор поліції ОСОБА_2 та попросив пред'явити посвідчення водія, на що він попросив повідомити про причину зупинки, після чого інспектор відійшов до свого автомобіля та виніс оскаржувану постанову.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки на час придбання мопеда, як немеханічного транспортного засобу, у 2008 році як він вважався транспортним засобом, для керування яким необхідно посвідчення водія відповідної категорії. Постанова КМУ №1029 від 26.09.2011, якою внесено зміни до ПДР стосовно обов'язку водіїв мопедів мати водійське посвідчення категорії А1, суперечить ст.22 Конституції України, звужує зміст та обсяг прав і свобод водіїв мопедів, оскільки їх позбавлено можливості реалізувати своє право користуватися мопедами, як раніше, суттєво погіршує їх становище в суспільстві. На його переконання, згідно ст.58 Конституції України, вказані зміни до ПДР не мають зворотної дії в часі, тобто не розповсюджуються на водіїв мопедів, які станом на день набрання чинності відповідних змін до ПДР вже були власниками цих транспортних засобів.
Ще однією підставою для скасування оскаржуваної постанови зазначає те, що відповідачем було накладено стягнення, яке не передбачено санкцією інкримінованої йому ч.1 ст.126 КУпАП.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіславши відзив, в якому зазначає, що причиною зупинки мопеду під керуванням ОСОБА_1 була відсутність у останнього мотошлема, про що йому було повідомлено. В подальшому, під час перевірки документів, було виявлено, що ОСОБА_1 не має відповідної категорії «А1». Під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушененя він керувався нормами чинного законодавства та діяв у межах наданих йому повноважень. Постанова складена на бланку, що відповідає встановленій типовій формі та містить всі необхідні відомості про обставини вчиненного адміністративного правопорушення. Винесену постанову вважає законною та обгрунтованою. Зазначені ним обставини підтверджені письмовими поясненнями свідка у справі - інспектора СРПП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області Кательницького О.Г., який перебував із ним у складі наряду 01.07.2019.
Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивачем порушено вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП, за яке накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн 00 коп.
Проте, диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Санкція вказаної статті передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 гривень).
Зважаючи на вказане, судом встановлено, що відповідачем невірно накладено стягнення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи той факт, що відповідачем невірно накладено стягнення за адміністративне правопорушення описане в оскаржуваній постанові, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути визнана законною та відповідно підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.77, 241-246, 286 КАС України, суд
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №334881 від 01 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді 510 грн. штрафу, - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Копії судового рішення надіслати сторонам протягом двох днів із дня його складення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча суддя Т.Г. Ковальова