Справа №731/361/19
Провадження №2/731/147/19
04 вересня 2019 року Варвинський районний суд Чернігівської області
в складі судді Семенченка О.М.,
з участю секретаря Трохименко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Варвинського районного суду Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, -
29 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_2 на її ім'я, на користь сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання сина ОСОБА_3 , тобто по 30 червня 2022 року, але не довше чим до досягнення ним 23 років, починаючи з 29 липня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 7 серпня 1999 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб. Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23 липня 2009 року шлюб було розірвано. Після чого, спільний син проживав разом з позивачкою, а відповідач за рішенням суду сплачував аліменти на його утримання до досягнення сином повноліття. Аліменти на його утримання, як неповнолітнього, припинилися виплачуватися 18 червня 2019 року. На даний час син ОСОБА_3 є повнолітнім та навчається на денній формі в Національному університеті харчових технологій на другому курсі, та проживає в гуртожитку. Позивач зазначає, що їх спільний син потребує матеріальної допомоги у зв'язку з необхідними витратами на його харчування, одяг, проживання в гуртожитку, підручники та канцелярію, оскільки її заробітної плати не вистачає для належного забезпечення навчання та проживання сина. Відповідач працює в НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укранфта», оператором з добування нафти та газу, тобто має постійне джерело доходів. Також позивач вказує, що ОСОБА_2 має задовільний стан здоров'я та може надавати матеріальну допомогу на утримання сина в період його навчання. Оскільки відповідач в добровільному порядку сплачувати аліменти відмовляється, проте має таку можливість, позивачка була змушена звернутися до суду.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву про проведення судового засідання без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити (а.с. 34).
Відповідач ОСОБА_2 також в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання позовних вимог в повному розмірі та просив суд розглядати справу за його відсутності (а.с. 31).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи заяви учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданий 23 липня 2009 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 5)
Судом встановлено, що від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився спільний син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с. 6).
ОСОБА_3 є студентом 2 курсу денної форми навчання Навчально-наукового інституту харчових технологій НУХТ за державним замовленням. Навчається за освітнім ступенем «Бакалавр». Термін закінчення навчального закладу - червень 2022 року, що підтверджується довідкою № 26/1-37 від 05 липня 2019 року (а.с. 12).
Згідно довідки Варвинської селищної ради про реєстрацію місця проживання особи № 2050 від 23 липня 2019 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте знаходиться на навчанні (а.с. 7).
Позивачем надано копію квитанції № 0.0.1111189050.1 від 17 серпня 2018 року, яка підтверджує факт сплати ОСОБА_3 коштів у сумі 5 200 (п'ять тисяч двісті) гривень за проживання в гуртожитку Навчально-наукового інституту харчових технологій за період з 2018 року по 2019 рік (а.с. 11).
З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги на своє утримання в період навчання в навчальному закладі.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
З довідки про доходи № 02-21/2549 від 26 липня 2019 року, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по червень 2019 року отримала заробітну плату в розмірі 71 743 (сімдесят одну тисячу сімсот сорок три) гривні 40 копійок (а.с. 8).
Відповідач ОСОБА_2 за період з січня 2019 року по червень 2019 року отримав заробітну плату в розмірі 95 881 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 93 копійки, що підтверджується довідкою № 136 від 17 липня 2019 року (а.с. 9).
Відповідно до ст. 200 СК України розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку(доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у
платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4)інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Однак, даний позов поданий в інтересах повнолітнього сина, який може бути позивачем у даній справі, а з врахуванням того, що останній є дієздатним, то аліменти мають бути стягнуті саме на його користь, а не користь інших осіб.
Окрім того, суд звертає увагу, що у відповідності до п. d ст. 16 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року), суд зобов'язаний забезпечувати права чоловіка та жінки на основі їх рівності та враховувати однакові права і обов'язки чоловіків і жінок як батьків незалежно від їхнього сімейного стану в питаннях, що стосуються їхніх дітей. В усіх випадках інтереси дітей мають перевагу. А отже, слід зазначити, що суд зобов'язаний враховувати фактичну рівність батьків, зважаючи на обставини справи та встановивши для обох батьків дійсно рівні обов'язки з утримання дитини.
Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає, працездатний, має постійне місце роботи, на утриманні непрацездатних осіб не має, суд дійшов висновку про те, що він має можливість утримувати сина до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
Проаналізувавши всі обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку, а також враховуючи матеріальний стан платника аліментів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, у розмірі однієї третьої частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
З відповідача також необхідно стягнути судовий збір в дохід держави, оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду була звільнена від його сплати.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 198-201 СК України, ст.ст. 141, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який навчається, у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 липня 2019 року до припинення ОСОБА_3 навчання чи до досягнення ним 23-річного віку залежно від того, яка з цих обставин настане першою.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Семенченко