Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/791/17
1-кп/689/2/19
Іменем України
30 серпня 2019 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
захисника обвинувачених ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці матеріали кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2016 за №12016240280000183 та 07.04.2017 за №12017240280000141, які надійшли до суду з обвинувальними актами і які були об'єднані в одне провадження, про обвинувачення:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився та проживає в АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, фізичної особи - підприємця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який народився та проживає в АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
встановив:
В провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Згідно із обвинувальним актом 9 травня 2016 року близько 15 години ОСОБА_5 разом із своєю тещею ОСОБА_10 та її сестрою ОСОБА_11 на автомобілі ВАЗ-2104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого була ОСОБА_12 , їхали з м. Хмельницького в с. Лугове Ярмолинецького району Хмельницької області, щоб допомогти батькам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поратися по господарству. Проїжджаючи по польовій дорозі біля с. Лугове ОСОБА_14 побачив мішок з насінням та сільськогосподарський інвентар, які лежали на дорозі і заважали руху транспортного засобу. Після того, як на звуковий сигнал автомобіля ніхто не підійшов, ОСОБА_14 вийшов з транспортного засобу та переніс мішок з насінням та сільськогосподарський інвентар з дороги на поле. Потім ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поїхали в с. Лугове.
За діями ОСОБА_14 спостерігали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які під надуманим приводом, з хуліганських спонукань, з метою провчити ОСОБА_14 , вирішили нанести йому тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі останнього Opel Meriva, реєстраційний номер НОМЕР_2 , того ж дня близько 15 години 30 хвилин приїхали на господарство ОСОБА_15 по АДРЕСА_3 , де були ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Там, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виражалася у прагненні показати свою зверхність над потерпілим, принизити його честь та гідність, зневажаючи правила та норми поведінки у суспільстві, безпричинно почали ображати останнього, після чого, зайшовши на подвір'я, умисно нанесли ОСОБА_14 п'ять ударів руками по обличчю, а потім виштовхали потерпілого на вулицю і ще нанесли йому декілька ударів руками по голові та обличчю, чим заподіяли ОСОБА_14 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Хуліганські дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 намагалися припинити ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які вибігли на дорогу, де в цей час перебували потерпілий та обвинувачені, і почали відштовхувати останніх від потерпілого. Однак ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , продовжуючи свої хуліганські дії безпричинно почали образливо виражатися в адресу ОСОБА_12 і Слободян нецензурними словами, чим демонстрували свою зверхність над ними, принижували їх честь та гідність, при цьому погрожували фізичною розправою.
Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 3 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 відмовився від обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по факту спричинення йому тілесних ушкоджень, просив закрити кримінальне провадження щодо них, подавши відповідну заяву.
Прокурор заперечив проти закриття кримінального провадження в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, вважаючи, що відсутні підстави для цього, так як обвинувачені вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 КК України, який відноситься до злочинів публічного обвинувачення.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не заперечували проти закриття кримінального провадження в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. При цьому обвинувачені не визнали себе винними у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, ствердивши, що в них не було умислу вчиняти хуліганські дії стосовно потерпілого.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про закриття кримінального провадження з таких підстав.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, який відноситься до кримінальних правопорушень, провадження щодо яких є кримінальним провадженням у формі публічного обвинувачення.
Однак така кваліфікація дій обвинувачених як хуліганство не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.
Так, безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК єУкраїни громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
Для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Відповідно до фактичних обставин даного кримінального провадження, встановлених на підставі безпосередньо сприйнятих судом доказів, зокрема показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 встановлено, що 9 травня 2016 року близько 15 вони разом з обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 біля с. Лугове на полі саджали насіння гарбузів і бачили, як потерпілий ОСОБА_14 спочатку кинув мішок з насінням, яке розсипалося, після чого викинув в кущі сільськогосподарський інвентар, що лежав біля дороги.
Обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку й об'єктивні ознаки насильницької поведінки обвинувачених свідчать про те, що вона була зумовлена особистою неприязню до потерпілого, яка виникла раптово через протиправні дії останнього, прагненням помститися йому, а не бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що після того, як вони втрутилися в бійку між потерпілим і обвинуваченими, останні припинили свої дії та одразу поїхали.
Також суд враховує, що поведінка обвинувачених до нанесення потерпілому тілесних ушкоджень не свідчила про наявність в них наміру вчиняти хуліганські дії, більше того, дії потерпілого детермінували обурення як обвинувачених, так і свідків, які на той час працювали разом.
Зазначене дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов'язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК України.
Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були зумовлені наміром завдати шкоди здоров'ю потерпілого і безпосередньо спрямовані на досягнення цього результату, а тому містять об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину проти особи і підлягають кваліфікації за наслідками, що настали, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто за ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно абзацу другого ч. 6 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19) зазначено, що в разі якщо потерпілий із заявою про кримінальне правопорушення не звертався і, будучи забезпеченим необхідними умовами для реалізації своїх процесуальних прав, не ставив у будь-який спосіб ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом питання про застосування щодо винного заходів кримінальної репресії або ж беззастережно відмовився від застосування таких заходів, суд, перекваліфікувавши діяння на злочин приватного обвинувачення, керуючись частиною сьомою статті 284 КПК, зобов'язаний постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі пункту сьомого частини першої цієї статті (крім винятків, передбачених цим пунктом)(п.39).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016 висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України, а тому кримінальне провадження відносно обвинувачених підлягає закриттю в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Керуючись ст. 284, 314, 477 КПК України, суд
постановив:
Кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2016 за №12016240280000183 та 07.04.2017 за №12017240280000141 про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя підпис
Копія вірна:
Суддя ОСОБА_1