Справа № 682/3586/18
Провадження № 2/682/271/2019
21 травня 2019 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Маршал І.М., за участю секретаря Мелашенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування коштами, інфляційного збільшення, 3% річних від суми основної заборгованості та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування коштами,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування коштами, інфляційного збільшення, 3% річних від суми основної заборгованості та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування коштами. В обґрунтування позову вказувала, що 10.01.2007 між нею та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу за умовами якого відповідачу було передано товар, а саме, мобільний телефон марки «Samsung E380», вартістю 1100 грн., з внесенням 320 грн. під час придбання товару. Позивачка вказує, що відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався сплачувати вартість товару протягом року з урахуванням додаткової сплати відсотків у розмірі 2,5 % на залишок суми основного боргу щомісячно, про що 10.01.2007 склав відповідну розписку. Однак, відповідач від виконання своїх зобов'язань всіляко ухилявся в зв'язку з чим позивачка звернулася до Славутського міськрайонного суду з позовом до відповідача про стягнення з нього боргу за договором купівлі-продажу, а саме, 780,00 грн. суми основного боргу, 968,28 грн. суми плати за користування кредитом, 612,98 грн. збитків, заподіяних інфляцією, а всього 2361, 26 грн. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2009 позовні вимоги позивачки було задоволено повністю та стягнуто з відповідача на її користь заборгованість за договором купівлі-продажу. Однак, вказане рішення суду відповідачем виконано не було, борг не погашено в зв'язку з чим позивачка продовжує зазнавати збитків.
З підстав викладеного, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь збитки заподіяні інфляцією, проценти за користування коштами; 3% річних за несвоєчасну сплату суми основного боргу, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування коштами та судові витрати.
Позивачка в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду повідомлялася належним чином, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності та висловлено згоду на винесення заочного рішення за відсутності відповідача.
Відповідач за викликом до суду не з'явився.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів - в порядку заочного розгляду.
Судом об'єктивно встановлено, що 10.01.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу за умовами якого відповідачу було передано товар, а саме, мобільний телефон марки «Samsung E380», вартістю 1100 грн., з внесенням 320 грн. під час придбання товару. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язувався сплачувати вартість товару протягом року з урахуванням додаткової сплати відсотків у розмірі 2,5 % на залишок суми основного боргу щомісячно, про що 10.01.2007 склав відповідну розписку. Однак, відповідач від виконання своїх зобов'язань ухилявся в зв'язку з чим позивачка звернулася до Славутського міськрайонного суду з позовом до відповідача про стягнення з нього боргу за договором купівлі-продажу, а саме, 780,00 грн. суми основного боргу, 968,28 грн. суми плати за користування кредитом, 612,98 грн. збитків, заподіяних інфляцією, а всього 2361, 26 грн. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2009 позовні вимоги позивачки було задоволено повністю та стягнуто з відповідача на її користь заборгованість за договором купівлі-продажу.
З викладених підстав, здійснивши аналіз ст.ст. 599, 600, 604-608 ЦК України суд дійшов висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору купівлі - продажу, не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої ст. 536 ЦК України,за невиконання грошового зобов'язання, що виникло між сторонами договору купівлі - продажу, як наслідок його укладення та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.
Отже, відсутність реального виконання боржником свого зобов'язання свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин, які за своєю правовою природою відносяться до договорів купівлі - продажу, що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, що виникло у відповідача перед позивачкою, як наслідок укладення між сторонами договору - купівлі продажу та не позбавляє кредитора права на отримання від боржника процентів відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими коштами, 3% річних та інфляційних втрат за час невиконання грошового зобов'язання, а тому при вирішенні даного спору є підстави для застосування до відповідача положень ст. 536 та ч. 2 статті 625ЦК України.
Однак, вимога позивачки про стягнення з відповідача трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів за користування чужими коштами в розумінні ст. 536 та ч. 2 статті 625 ЦК України є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Так, в розумінні вказаних правових норм чинного цивільного законодавства, а зокрема, ст.ст. 536, 625 ЦК України, проценти за користування чужими коштами за час прострочення виконання зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні кредитором компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому вони не є основним боргом, який мав місце між сторонами до ухвалення рішення суду та який за вказаним рішенням було стягнуто з відповідача на користь позивачки. Викладене дає підстави для висновків про неможливість нарахування відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річих за несвоєчасну сплату процентів за користування чужими коштами.
Детальні роз'яснення для розрахунку інфляційних викладені у Листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».
З підстав викладеного обґрунтованими будуть наступні розрахунки.
Розрахунок індексу інфляції на суму боргу:
грудень місяць 2009100,9
січень місяць 2010101,8
лютий місяць 2010101,9
березень місяць 2010100,9
квітень місяць 201099,7
травень місяць 201099,4
червень місяць 201099,6
липень місяць 201099,8
серпень місяць 2010101,2
вересень місяць 2010102,9
жовтень місяць 2010100,5
листопад місяць 2010100,3
грудень місяць 2010100,8
січень місяць 2011101,0
лютий місяць 2011100,9
березень місяць 2011101,4
квітень місяць 2011101,3
травень місяць 2011100,8
червень місяць 2011100,4
липень місяць 201198,7
серпень місяць 201199,6
вересень місяць 2011100,1
жовтень місяць 2011100,0
листопад місяць 2011100,1
грудень місяць 2011100,2
січень місяць 2012100,2
лютий місяць 2012100,2
березень місяць 2012100,3
квітень місяць 2012100,0
травень місяць 201299,7
червень місяць 201299,7
липень місяць 201299,8
серпень місяць 201299,7
вересень місяць 2012100,1
жовтень місяць 2012100,0
листопад місяць 201299,9
грудень місяць 2012100,2
січень місяць 2013100,2
лютий місяць 201399,9
березень місяць 2013100,0
квітень місяць 2013100,0
травень місяць 2013100,1
червень місяць 2013100,0
липень місяць 201399,9
серпень місяць 201399,3
вересень місяць 2013100,0
жовтень місяць 2013100,4
листопад місяць 2013100,2
грудень місяць 2013100,5
січень місяць 2014100,2
лютий місяць 2014100,6
березень місяць 2014102,2
квітень місяць 2014103,3
травень місяць 2014103,8
червень місяць 2014101,0
липень місяць 2014100,4
серпень місяць 2014100,8
вересень місяць 2014102,9
жовтень місяць 2014102,4
листопад місяць 2014101,9
грудень місяць 2014103,0
січень місяць 2015103,1
лютий місяць 2015105,3
березень місяць 2015110,8
квітень місяць 2015114,0
травень місяць 2015102,2
червень місяць 2015100,4
липень місяць 201599,0
серпень місяць 201599,2
вересень місяць 2015102,3
жовтень місяць 201598,7
листопад місяць 2015102,0
грудень місяць 2015100,7
січень місяць 2016100,9
лютий місяць 201699,6
березень місяць 2016101,0
квітень місяць 2016103,5
травень місяць 2016100,1
червень місяць 201699,8
липень місяць 201699,9
серпень місяць 201699,7
вересень місяць 2016101,8
жовтень місяць 2016102,8
листопад місяць 2016101,8
грудень місяць 2016100,9
січень місяць 2017101,1
лютий місяць 2017101,0
березень місяць 2017101,8
квітень місяць 2017100,9
травень місяць 2017101,3
червень місяць 2017101,6
липень місяць 2017100,2
серпень місяць 201799,9
вересень місяць 2017102,0
жовтень місяць 2017101,2
листопад місяць 2017100,9
грудень місяць 2017101,0
січень місяць 2018101,5
лютий місяць 2018100,9
березень місяць 2018101,1
квітень місяць 2018100,8
травень місяць 2018100,0
червень місяць 2018100,0
липень місяць 201899,3
серпень місяць 2018100,0
вересень місяць 2018101,9
жовтень місяць 2018101,7
листопад місяць 2018101,4
грудень місяць 2018100,8
= 290% (відсоток інфляції за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018 року добутий шляхом перемноження між собою індексів інфляції за вказаний період).
2361,26 грн. (сума простроченого боргу вартості товару) х 290% (відсоток інфляції за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018 року) - 2361,26 = 4486,39 грн. (сума інфляційних втрат за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018);
Зважаючи на те, що відповідно до вказаного розрахунку сума інфляційних втрат за розрахунковий період є більшою, а ніж та, яку позивач просить стягнути з відповідача за змістом позовних вимог заяви, суд дійшов висновку про її задоволення в межах суми позовних вимог.
Розрахунок 3% річних:
3289 (кількість днів прострочення виконання зобов'язання за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018).
3% х 2361,26 (сума простроченого боргу вартості товару) х 3289 (кількість днів прострочення виконання зобов'язання за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018) / 365 (кількість днів у році) = 638,32 грн. (3% річних від суми боргу за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018);
Зважаючи на те, що відповідно до вказаного розрахунку сума 3% річних за розрахунковий період є більшою, а ніж та, яку позивач просить стягнути з відповідача за змістом позовних вимог заяви, суд дійшов висновку про її задоволення в межах суми позовних вимог.
Розрахунок розміру процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України за наступною формулою:
2361,26 грн. (сума простроченого боргу вартості товару) стягнута з відповідача за рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2009) х 2,5% = 59,03 грн.
59,03 грн. (2,5% щомісячно від залишку суми несплаченої вартості товару (боргу) стягнутої з відповідача рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2009) х 108 ( кількість прострочених місяців за період з 08.12.2009 року по 10.12.2018) = 6375,24 грн. ( 2,5% від залишку суми несплаченої вартості товару (боргу) за 108 місяців).
Зважаючи на те, що відповідно до вказаного розрахунку сума відсотків в гривнях за користування чужими грошовими коштами за розрахунковий період є більшою, а ніж та, яку позивач просить стягнути з відповідача за змістом позовних вимог заяви, суд дійшов висновку про її задоволення в межах суми позовних вимог.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Зобов'язання припиняється з підстав передбачених ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК України.
За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).
Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частина 3 ст. 692 ЦК України є спеціальною нормою і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.
Частиною третьою статті 692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений статтею 536 цього Кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 ЦК України право продавця вимагати від покупця сплати 3% річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З підстав викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, ,524, 526, 527, 533, 536, 546, 547, 549, 599, 600, 604-608, ч. 2 ст. 625, 655, 692, ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН- НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 2423,19 грн. збитків заподіяних інфляцією, 224,00грн. - 3 % річних та 2262,00 грн. відсотківза користування чужими грошовими коштами, а всього 4909,19 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Маршал І. М.