Справа № 648/651/18
Провадження № 2/648/35/19
02 вересня 2019 року Білозерський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» - Удотової А.М.,
третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 2 Білозерського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 14 березня 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником та моральної шкоди, обгрунтовуючи його тим, що 22 вересня 2017 року о 18 год. ОСОБА_3 на ділянці грунтової дороги між селами Киселівка та Барвінок Білозерського району Херсонської області, керуючи навантажувачем «Massey Ferguson MF9407TR», державний номер НОМЕР_1 , будучи неуважним, вчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, виїжджаючи з поля не дав дорогу автомобілю ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2 , яким він керував та рухався по грунтовій дорозі, при цьому ОСОБА_3 створив небезпеку руху, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень.
Згідно постанови Білозерського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та піддано адміністравному стягненню у виді штрафу на користь держави.
Цією ж постановою було встановлено, що ОСОБА_3 працює механізатором у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло" та даний факт був підтверджений у судовому засіданні відповідачем та третьою особою.
Із інформації, яку він отримав від Головного територіального управління Держпредспоживслужби за № 3-06-18 ПІ від 28 лютого 2018 року він встановив, що власником навантажувача «Massey Ferguson MF9407TR», державний номер НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло".
З метою встановлення вартості ремонту автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди він звернувся до ДП "Експерт-Сервіс Авто" та замовив автотехнічну експертизу. Відповідно до звіту № 187, складеного 27 жовтня 2017 року судовим експертом Дадоновим В.В., вартість збитків, завданих йому пошкодженням автомобіля склала 49 716 грн 97 коп.
За проведення експертизи ним було сплачено кошти в сумі 1500 грн.
Встановивши вартість матеріального збитку, він відновив належний йому автомобіль, при цьому витратив на його ремонт кошти в сумі 49618 грн, що підтверджується рахунком № 75 для проведення ремонтних робіт автомобіля від 1 листопада 2017 року, актом виконаних робіт від 2 грудня 2017 року до рахунку № 75 та квитанцією ПП ОСОБА_4 про оплату 2 грудня 2017 року.
Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 20000 грн та яка виразилася в тому, що в момент дорожньо-транспортної пригоди йому були заподіяні тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови та шиї, із-за пошкодження автомобіля він не міг використовувати його за призначенням, змушений був змінити свій звичний ритм та спосіб життя, і це спричинило йому фізичний та психологічний дискомфорт.
У добровільному порядку відповідач заподіяну йому щкоду не відшкодував та його претензія залишилася без задоволення.
Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 349618 грн, витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1500 грн, моральну шкоду в розмірі 20000 грн, а всього 71 118 грн.
У ході судового засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Крім того, представником позивача подано до суду заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7200 грн, відповідно до поданого звіту та квитанцій про оплату таких витрат.
Представник відповідача в запереченнях на позов позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у цих запереченнях, у подальшому позовні вимоги визнала частково, а саме не заперечує, щодо стягнення з товариства на користь позивача матеріальної шкоди у сумі 17084 грн 63 коп. - різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, яка була визначена висновком експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 19-964/965, відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", так як відповідач відремонтував транспортний засіб, який відновлювати було не раціонально, так як сума на відновлювальний ремонт перевищує його ринкову вартість. у іншій частині позовних вимог просила відмовити.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та надав суду письмові заперечнення, в яких зазначив, що його дійсно було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та після неї позивач вимагав у нього кошти за автомобіль в сумі 1500 доларів США (39835 грн), однак він повідомив позивача, що такої суми грошей у нього немає, після чого позивач запропонував йому відремонтувати автомобіль. Він відмовив ОСОБА_1 у цьому, і той забрав автомобіль, який зберігався у нього на подвір'ї та самостійно відремонтував і вже через тиждень використовував його за призначенням. Експертиза була проведена позивачем без його участі. Крім того позивач під час дорожньо-транспортної пригоди ніяких тілесних ушкоджень не отримав, почував себе добре та відразу керував пошкодженим автомобілем, який згодом сам відремонтував.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися та дослідивши докази, якими вони обґрунтовували свої позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.
Згідно постанови Білозерського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2017 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , механізатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» був визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави.
Відповідно до цієї постанови ОСОБА_3 порушив п. п. 1.5, 2.3 б,10.2 Правил дорожнього руху та визнаний винуватим у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а саме в тому, що він 22 вересня 2019 року о 18 год. на ділянці грунтової дороги між селами Киселівка та Барвінок Білозерського району Херсонської області, керуючи навантажувачем «Massey Ferguson MF9407TR», державний номер НОМЕР_1 , будучи неуважним, вчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, виїжджаючи з поля не дав дорогу автомобілю ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , який рухався по грунтовій дорозі, при цьому ОСОБА_3 створив небезпеку руху, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, діями ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» та керував сільськогосподарською технікою навантажувачем «Massey Ferguson MF9407TR», державний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини (серія НОМЕР_3 ) та інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області № 3-06-18 ПІ від 28 лютого 2018 року є власністю відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» було пошкоджено транспортний засіб втомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2 , який згідно про реєстрацію транспортного засобу є власністю позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» № 382 від 27 червня 2019 року, у товариства станом на 22 вересня 2017 року був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на навантажувач «Massey Ferguson MF9407TR», державний номер НОМЕР_1 , так як страхування сільськогосподарської техніки не є обов'язковим відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст. 1172 ЦК України).
Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 1187 та ст. 1172 ЦК України, відповідальність за заподіяну шкоду позивачеві повинно нести Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло».
По ініціативі та за кошти позивача було проведено оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу.
Звітом № 187 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 27 жовтня 2017 року оцінювачем ДП "Експерт-Сервіс Авто" ОСОБА_5 , який має кваліфікацію експерта за спеціальністю 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитків, завданого власнику транспортного засобу", було визначено, що ринкова вартість втомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_4 на момент пошкодження складає 49 716 грн 97 коп., вартість відновлювального ремонту складає 64347 грн 95 коп., а оскільки такий КТС відновлювати економічно недоцільно, то вартісь матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП дорівнює його ринковій вартості та складає 49 716 грн 97 коп.
У ході судового засідання експерт ОСОБА_5 підтвердив свої висновки, викладені у звіті.
Як вбачається із наданих позивачем копій: рахунку № 75 для проведення ремонтних робіт автомобіля від 1 листопада 2017 року; акту виконаних робіт від 2 грудня 2017 року та квитанції ПП ОСОБА_4 про оплату 2 грудня 2017 року, він відремонтував належний йому транспортний засіб автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_2 та вартість ремонту склала 49618 грн.
За клопотанням представника відповідача, яка не погоджувалася із сумою відшкодування, розрахованою експертом ОСОБА_5 ., відповідно до звіту № 187 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 27 жовтня 2017 року, судом була призначена автотоварознавча експертиза.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № Вс-8, складеного 23 квітня 2019 року судовим експертом Херсонської Торгово-промислової палати Єрофеєвим В.О., ринкова вартість легкового автомобіля ВАЗ 210930, державний номер НОМЕР_2 на момент його пошкодження складає 47323 грн 65 коп. Вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля ВАЗ 210930, державний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в результаті його пошкодження унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 22 вересня 2017 року в цінах станом на час його пошкодження складає 49031 грн 63 коп. Вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику легкового автомобіля ВАЗ 210930, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 22 вересня 2017 року визначається рівною ринковій вартості на момент пошкодження і становить 47323 грн 65 коп. Виходячи з викладеного в таблиці 1.4 "Обгрунтування ремонту об'єкта дослідження", слід зробити висновок про технологічну можливість виконання ремонту досліджуваного автомобіля ВАЗ 210930, державний номер НОМЕР_2 . Однак, проведення відновлювального ремонту економічно недоцільне, так як ринкова вартість автомобіля менше вартості відновлювального ромонту.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.02.2012 року «Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках», положення ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на підставі ст. 8 Цивільного кодексу України (якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) може застосовуватися при відшкодуванні шкоди не лише страховиком, а й іншими особами, які несуть відповідальність за її заподіяння.
Згідно п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно звіту № 187 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 27 жовтня 2017 року, складеного оцінювачем ДП "Експерт-Сервіс Авто" ОСОБА_5 та висновку судової автотоварознавчої експертизи № Вс-8, складеного 23 квітня 2019 року судовим експертом Херсонської Торгово-промислової палати Єрофеєвим В.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню у зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають ринкова вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, його ринкова вартість у пошкодженому стані, а також розмір витрат, пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП, якщо таке мало місце.
Для визначення розміру збитків у такий спосіб відповідачем було замовлено експертне дослідження для визначення ринкової вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та його ринкової вартості у пошкодженому стані.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 19-964/965, складеного 23 серпня 2019 року судовим експертом Миколоївського відділення Одеського НДІСЕ Кульовим О.Ю., ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_2 , 2004 року випуску, після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбувалася 22 вересня 2017 року з урахуванням пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає: у випадку використання методу затрат - 30239 грн 02 коп., у випадку використання методу аналогів - 36347 грн 04 коп. Сума збитку завдана власнику ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_2 , 2004 року випуску, у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (на момент дорожньо-транспортної пригоди) визначеною згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № Вс-8, складеного 23 квітня 2019 року судовим експертом Херсонської Торгово-промислової палати Єрофеєвим В.О., та визначеною ринковою вартістю транспортного засобу після дорожньо-транспортної події складає: у випадку використання методу затрат - 17084 грн 63 коп., у випадку використання методу аналогів - 10974 грн 61 коп.
Як вбачається з Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпекиу 2010 - 2011 роках, іноді позивачі для підтвердження розміру шкоди надають висновки спеціалістів, звіти про оцінку та інші документи, складені суб'єктами оціночної діяльності, та суди задовольняють позовні вимоги на підставі саме цих доказів; вважається, що така практика не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства; якщо позивач для підтвердження розміру шкоди надає висновок спеціаліста, а відповідач, заперечуючи проти цього розміру не надає ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Виходячи із цих Узагальнень, суд з урахуванням зазначеного вище, приймає до уваги звіт № 187 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складений 27 жовтня 2017 року оцінювачем ДП "Експерт-Сервіс Авто" ОСОБА_5 , висновок судової автотоварознавчої експертизи № Вс-8, складений 23 квітня 2019 року судовим експертом Херсонської Торгово-промислової палати Єрофеєвим В.О. та висновок експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 19-964/965, складений 23 серпня 2019 року судовим експертом Миколоївського відділення Одеського НДІСЕ Кульовим О.Ю., так як вони відповідають вимогам ст. 102 ЦПК України, є обґрунтованими та узгоджуються з іншими матеріалами справи.
При визначенні розміру відшкодування, суд бере за основу висновок судової автотоварознавчої експертизи № Вс-8, складений 23 квітня 2019 року судовим експертом Херсонської Торгово-промислової палати Єрофеєвим В.О., так як на його основі висновком експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 19-964/965, складеного 23 серпня 2019 року судовим експертном Миколоївського відділення Одеського НДІСЕ Кульовим О.Ю., визначена ринкова вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної події.
З урахуванням викладеного, позиції представника відповідача, яка визнала позов частково, та факту того, що позивач не погодився з визнанням автомобіля фізично знищеним та відремонтував його, суд вважає, що сума, яка підлягає до стягнення складає 17 084 грн 63 коп. ( 47323 грн 65 коп. (ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження) - 30239 грн 02 коп. (ринкова вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використання методу затрат ) = 17 084 грн 63 коп.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14, аналіз статті 1166 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір.
Враховуючи, що позивачем не враховані положення Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.02.2012 року «Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках» і положення статті 30 Закону України "Про обов'язкове струхування цивільно-правової відповідальності влсників наземних транспортних засобів", та розмір завданої йому шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу належним чином не був доведений, суд приймає як належні та допустимі докази висновок судової автотоварознавчої експертизи № Вс-8, складений 23 квітня 2019 року судовим експертом Херсонської Торгово-промислової палати Єрофеєвим В.О. та висновок експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 19-964/965, складений судовим експертном Микилоївського відділення Одеського НДІСЕ Кульовим О.Ю.
Крім того, суд вважає що підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, з підстав, зазначених у позові та виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пунктів 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (в редакції від 27.02.2009 року), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Враховуючи характер пошкоджень транспортного засобу позивача, поведінку відповідача, який не здійснював добровільно відшкодувань завданих збитків, неможливість використання автомобіля за призначенням, вимушеність користування громадським транспортом замість власного, душевні хвилювання позивача, отримання ним тілесних ушкоджень, що підтверджується довідкою Херсонської обласної лікарні № 1117 від 23 вересня 2017 року, суд виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості з урахуванням тривалості строку від моменту дорожньо-транспортної пригоди до дати прийняття судом рішення по суті, вважає стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Одночасно, суд вважає, що посилання представника позивача на порушення відповідачем строків та порядку подачі заперечень на позов не є перешкодою для ухвалення рішення.
Крім того, суд приймає до уваги, як належний доказ довідку Херсонської обласної лікарні № 1117 від 23 вересня 2017 року, відповідно до якої у позивача були зафіксовані тілесні ушкодження, при цьому суд допускає, що в результаті зіткнення двох транспортних засобів позивач міг отримати такі тілесні ушкодження.
Питання розподілу судових витрат, понесених позивачем та підтверджених документально, суд вирішує у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір в сумі 711 гривень 18 коп. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивача - адвокатом Хараїм О.В. надано: договір № 16/18 про надання правової (правничої) допомоги від 7 грудня 2018 року укладеного між адвокатом Хараїм О.В. та ОСОБА_1 ; додаток до цього договору від 7 грудня 2018 року; звіти про обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість; акт приймання-передачі надання послуг від 1 серпня 2019 року та 2 вересня 2019 року. Крім того, представником позивача - адвокатом Хараїм О.В. долучено належним чином засвідчені квитанції від 1 серпня 2019 року на суму 5 400 грн, 28 серпня 2019 року на суму 900 грн та від 2 вересня 2019 року на суму 900 грн, разом 7 200 грн. про сплату коштів позивачем ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 Відтак, на думку суду, обґрунтованою є сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі, вказаному вище. Відтак, враховуючи, що позивач підтвердив, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7 200 грн.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн - пов'язані із залученням експерта та проведенням експертизи, так як для визнання суми збитку ним було замовлено експертне дослідження та сплачено згідно квитанції № 0.0.883080892.1 від 31 жовтня 2017 року вказану суму.
Керуючись статтями 4, 7, 10-13, 76-81, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, статтями 23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, статтями 24, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 27 Конституції України,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» (57232, Миколаївська область, Вітовський район, селище міського типу Первомайське, вулиця Заводська, 2, ЄДРПОУ 36284300) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Білозерським РС УДМС України в Херсонській області 14 липня 2014 року) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 17 084 (сімнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн 63 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло» (57232, Миколаївська область, Вітовський район, селище міського типу Первомайське, вулиця Заводська, 2, ЄДРПОУ 36284300) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Білозерським РС УДМС України в Херсонській області 14 липня 2014 року) понесені ним витрати: у сумі 7 200 (сім тисяч двісті) грн - на професійну правничу допомогу; у сумі 711 (сімсот одинадцять) 18 коп. - на сплату судового збору; у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн - пов'язані із залученням експерта та проведенням експертизи.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «Агро-діло», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про відшкодування юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 4 вересня 2019 року.
Суддя: Сокирко Л.М.