04.09.2019 Справа №607/2778/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого суді В.М. Братасюка, за участі секретаря сз Т.І. Созанської
позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу ,-
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 14 червня 2012 року відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 660.
Заявлені вимоги про розірвання шлюбу позивач мотивує тим, що сімейне життя не склалося з причини різних характерів та переконань, тривалий час сторони спору не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, не пов'язані сімейним побутом, а тому, оскільки шлюб з відповідачем носить виключно формальний характер, позивач вважає, що їх сім'я розпалася остаточно.
В судове засідання позивач та його представник з'явився, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання з'явився, вимогу про розірвання шлюбу не заперечує.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини:
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 14 червня 2012 року відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 660. Від шлюбу у сторін є спільні діти.
Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що матеріалами справи доведено, що сторони не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, оскільки позивач підтримує викладені в позові обставини, натомість відповідач позов не заперечує; клопотань про визначення строку на примирення сторонами спору не заявлено.
Відтак суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, як такий, збереження якого суперечитиме інтересам сторін спору.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України
вирішив:
Позов задовольнити
Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 14 червня 2012 року відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 660.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 768, 40 гривень сплаченої при зверненні до суду суми судового збору.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_1
Відповідач АДРЕСА_2 ОСОБА_4 АДРЕСА_3
Головуючий суддяВ. М. Братасюк