Справа № 603/404/19
Провадження № 1-кп/603/111/2019
"04" вересня 2019 р.
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210140000069 від 13 червня 2019 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працює водієм Бережанської станції Е(Ш)МД Монастириської підстанції Е(Ш)МД, освіта середня спеціальна, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 12.06.2019 року приблизно о 16:00 год по місцю спільного проживання в приміщенні житлового будинку, що у АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 , з метою нанесення останній удару, лівою рукою схопив її за волосся, а долонею правої руки умисно наніс потерпілій один удар по обличчю зліва. Внаслідок нанесеного удару потерпіла ОСОБА_5 відчула фізичний біль, проте будь-яких тілесних ушкоджень не отримала.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, визнав повністю, з обставинами, наведеними в обвинувальному акті, повністю погодився, у вчиненому щиро розкаявся. Суду пояснив, що того дня між ними виник словесний конфлікт, під час якого він схопив дружину за волосся та рукою наніс їй один удар по обличчю зліва. За скоєне попросив у потерпілої вибачення.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засідання пояснила, що пробачила обвинуваченому, жодних претензій до нього не має.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, просить закрити кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 просить клопотання потерпілої задовольнити, наслідки йому зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні заявила, що клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України є таким, що підлягає до задоволення.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_3 , класифікується як злочин невеликої тяжкості.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, у вчиненому злочині повністю визнав себе винним, щиро покаявся, примирився з потерпілою.
Також, як убачається із поданої заяви, ОСОБА_5 примирилася з ОСОБА_3 , будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до нього не має.
Положенням ч. 8 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» судам роз'яснено, що за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин суд прийшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, з підстав, передбачених ст. 46 КК України - у зв'язку з примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинувачуваному ОСОБА_3 не обирався.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 46 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 395 КПК України,
Клопотання потерпілої ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із їхнім примиренням та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України,на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження №12019210140000069 від 13 червня 2019 року - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Головуючий суддя ОСОБА_1
ОСОБА_1
Суддя: