05.09.2019 Справа №607/12930/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210010001022 від 29 березня 2019 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , судимого:
-29 вересня 2011 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України
до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6
місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік;
-10 квітня 2012 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці;
-13 лютого 2019 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту;
-03 травня 2019 року Малинським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185, 70 ч.4, 72 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 29 березня 2019 року близько 12.04 год. перебуваючи в приміщенні магазину «ЄВА 1655», що знаходиться за адресою вул. Руська, 44 в м. Тернополі, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами таємно із корисливих мотивів, викрав із торгового стелажу відділу «парфумерії» даного магазину туалетну жіночу парфумовану воду «Tacchini Fantasy Forever Eua Romantique», вартістю 415,67 грн, яку заховав у зовнішню ліву кишеню куртки в яку був одягнений. Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, обвинувачений ОСОБА_3 злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі оскільки вийшовши із магазину з викраденим майном був затриманий працівниками охорони. Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 намагався завдати ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на суму 415,67 грн.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 29 березня 2019 року близько 12.00 год. перебував в приміщенні магазину «ЄВА», по вул. Руська, 44 в м. Тернополі, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає, викрав із торгового стелажу жіночу парфумовану воду, яку заховав у куртку та вийшовши за касу магазину з викраденим майном був затриманий працівниками охорони. Просить суд суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує обставини справи, особу винного, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. До обставин, які б пом'якшували покарання суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність у представника потерпілого претензій до обвинуваченого. Обставин, якій б обтяжували покарання ОСОБА_3 суд не вбачає.
За таких обставин суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 є неможливим без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
Крім цього, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року за ч.2 ст. 185, 70 ч.4 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі, а кримінальне правопорушення в даному кримінальному провадженні він вчинив до постановлення вироку Малинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року, а тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_3 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 29 березня 2019 року (відповідно до вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2019 року) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03 травня 2019 року та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_3 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 29 березня 2019 року (відповідно до вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2019 року) по дату набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1