Головуючий у суді першої інстанції: Миколаєць І.Ю.
Єдиний унікальний номер справи № 759/3288/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11975/2019
Іменем України
05 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мережко М.В.,
суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чіп Ярослав Миколайович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування,
встановив:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 15 листопада 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_2 . Як зазначає позивач, дана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 Внаслідок вказаної ДТП позивачу, як власнику пошкодженого - автомобіля «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_2 була спричинена матеріальна шкода.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ТАС» на підставі полісу обов'язкового страхування № АК/9353669 від 21 жовтня 2017 року.
На підставі висновку судового експерта автотоварознавця ОСОБА_3 . № 5112/17/17 від 27 грудня 2017 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Опель Омега", д/н НОМЕР_2 складає 54 577,33 грн., дійсна (ринкова вартість) автомобіля до ДТП - 38 312,84 грн., а вартість пошкодженого автомобіля після ДТП - 6 440,71 грн. Тобто автомобіль позивача є фізично знищеним.
Оскільки відповідно до експертного висновку транспортний засіб позивача визнано фізично знищеним, то розмір збитку та страхового відшкодування повинен розраховуватись наступним чином: 38 312,84 грн. (дійсна (ринкова вартість) автомобіля до ДТП ) - 6 440,71 грн. (вартість пошкодженого автомобіля після ДТП) = 31 872,13 грн. - розмір належного позивачу страхового відшкодування.
Позивач 16 грудня 2017 року подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування та всі необхідні документи для прийняття відповідного рішення. Проте страховик (відповідач) частково виконав свої зобов'язання перед позивачем, та сплатив частину відшкодування в розмірі 17 948,97 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 363,87 грн., витрати на послуги експерта автотоварознавця 1000,00 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, що будуть документально підтверджені позивачем на час ухвалення судового рішення по справі.
У відзиві на позовну заяву ПрАТ СГ «ТАС» просило у задоволенні позову відмовити. Відповідач вказував, що ПрАТ СГ «ТАС» у відносинах з відповідачем діяло виключно в межах закону та сплатило страхове відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 15 листопада 2017 року, у повному обсязі у розмірі 18 039,17 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач діяв у межах закону та сплатив страхове відшкодування позивачу у повному обсязі, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22 грудня 2017 року №1664 та страхового акту №53228/55/2018 від 22 лютого 2018 року. При цьому, висновок судового експерта від 27 грудня 2017 року №5112/17/17, на який посилається позивач, складено без дотримання вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 363,87 грн та матеріального збитку у розмірі 1000 грн.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановлено, що 15 листопада 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок вказаної ДТП позивачу, як власнику пошкодженого - автомобіля "Опель Омега", д/н НОМЕР_2 була спричинена матеріальна шкода.
Як вбачається із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15 листопада 2017 року, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що стало причиною пошкодження автомобіля «Опель Омега», д/н НОМЕР_2 (а.с. 6).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент настання ДТП була застрахована АТ «СГ «ТАС», відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК 9353669 від 20 жовтня 2017 року. Як зазначив відповідач, франшиза за полісом становить 0 грн.
Відповідно до п. 2.1., ст. 2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону».
За правилами п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством.
Відповідно до п. 9, ч. 2, ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
ПАТ «СК «ТАС» зазначає, що визнавши подію страховою, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , що підтверджується страховим актом та листом від 22 лютого 2018 року №1882.
Матеріальний збиток, завданий ОСОБА_1 , як власнику автомобілі «Опель Омега», д/н НОМЕР_2 , згідно Звіту вих.№1664 від 22 грудня 2017 року виконаного ТОВ «Фаворит», з ПДВ на запчастини, склав 18 330,17 грн. (а.с. 33-47).
Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлю вального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (Ті представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Отже, згідно законодавства, якщо страховик відшкодовує оцінену шкоду, визначену автотоварознавчим дослідженням, як вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, на рахунок потерпілої особи то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
На підставі викладеного АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування у повному обсязі у розмірі 18 039,17 грн, що не заперечувалось позивачем.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази незгоди позивача із вказаним звітом та розміром матеріального збитку, визначеного у ньому. Зі змісту позовної заяви також вбачається, що відшкодування у визначеному страховиком розмірі позивач отримав.
Позивач обґрунтовував свої вимоги висновком судового експерта автотоварознавця Дроздова Ю. В. № 5112/17/17 від 27 грудня 2017 року, за яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Опель Омега», д/н НОМЕР_2 складає 54 577,33 грн., дійсна (ринкова вартість) автомобіля до ДТП - 38 312,84 грн., а вартість пошкодженого автомобіля після ДТП - 6 440,71 грн. Тобто, позивач вважає, що автомобіль позивача є фізично знищеним (а.с. 9-15).
Однак, вказаний Звіт № 5112/17/17 від 27 грудня 2017 року не може бути визнаний належним та допустимим доказом по справі, оскільки він виконаний не у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року.
Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Відповідно до п. 7.17 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принцип внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.
Тобто, якщо транспортний засіб є фізично знищеним (вартість відновлювального ремонту аварійно пошкодженого КТЗ перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень) встановлюється вартість утилізації КТЗ. Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися (п. 7.18 Методики).
За правилами п.7.20 та п. 7.21 Методики, вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування. Вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10 - 8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспорт торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів і прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складник мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки.
Окрім того, дана експертиза виконана некоректно, а саме - неправильно визначено вартість автомобіля в пошкодженому стані. Експерт мав скористатися порівняльним підходом в розрахунку вартості автомобіля в пошкодженому стані, (п.3.1.Методики... «Основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ. відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом порівняння і об'єктом оцінки.») П.7.19.У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ. Тобто, експерт мав розрахувати утилізаційну вартість складових, проте в експертизі даного розрахунку немає.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
За правилами частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Законодавець виключає збирання доказів судом, що стосується предмета спору, з власної ініціативи, за винятком витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, як передбачено частиною 7 статті 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з АТ «СГ «ТАС страхового відшкодування е безпідставним та необґрунтованим, оскільки АТ «СГ «ТАС» діяло виключно в межах норм спеціального закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальною власників наземних транспортних засобів» сплативши страхове відшкодування по дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 15 листопада 2017 року у повному обсязі в розмірі 18 039,17 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для розрахунку утилізаційної вартості автомобіля оцінюються колегією суддів критично, оскільки ґрунтуються на власному тлумаченні апелянтом норм закону та Методики.
Так, відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Як вбачається зі змісту звіту № 5112/17/17 від 27 грудня 2017 року, автомобіль «Опель Омега», д/н НОМЕР_2 є фізично знищеним, його відновлення є економічно недоцільним (а.с 15). В такому випадку оцінювач мав розрахувати утилізаційну вартість, однак, такі розрахунки у вказаному звіті відсутні.
Колегія суддів також звертає увагу, що позивач не надав суду доказів повідомлення страховика про свою незгоду із визначеним розміром відшкодування, не звертався з відповідною претензією та не заперечує, що отримав страхове відшкодування від АТ «СГ «ТАС».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чіп Ярослав Миколайович залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: С.М. Верланов
С.І. Савченко