№ справи: 754/10729/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12095/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Скрипка О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
05 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року,
встановив:
у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій зазначав, що має намір звернутись до суду з позовом до ТОВ «ОСВ Практик». Вказував, що за ним повинні бути визнані майнові права на частку в об'єкті незавершеного будівництва, тому просив суд накласти арешт та заборонити відчуження об'єкту незавершеного будівництва - жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року заяву було повернуто заявнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду щодо повернення заяви заявникові розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що її подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, зокрема, не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що зі змісту його заяви про забезпечення позову до його пред'явлення випливає, що його права були порушені і цих доводів достатньо для того, щоб зробити висновок про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлені у ст. 151 ЦПК України.
Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Матеріали справи свідчать про те, що пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення заява ОСОБА_1 не містить, як і доводів про відсутність необхідності вжиття таких заходів.
Частиною 9 ст. 153 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Посилання скаржника на те, що судом було відмовлено йому у забезпечення позову без урахування всіх доводів заяви щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції було постановлено ухвалу про повернення заяви, а не про відмову у її задоволенні.
Питання наявності чи відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд вирішує під час розгляду відповідної заяви чи, поданої з дотриманням вимог, встановлених ст. 151 ЦПК України.
Заявник не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про вжиття заходів забезпечення позову у визначеному процесуальним законом порядку на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді