04 вересня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018110130000741 щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області,
громадянина України, зареєстрованого та проживаючого
за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та ухвалити рішення, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України два роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України чотири роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 п'ять років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання менш суворого покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року, більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років одного місяцяпозбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року у виді п'яти місяців позбавлення та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Крім того, прокурор в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2019 року про виправлення описки у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України та йому призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України два роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України чотири роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Відповідно до ч. 4ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року, більш суворим, ОСОБА_5 призначено п'ять років один місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року у виді п'яти місяців позбавлення та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2019 року виправлено описку у вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року, зокрема вказано вважати, що перший абзац описової частини викладений наступним чином: «Обвинувачений ОСОБА_5 будучи раніше судимий за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні, корисливі злочини за наступних обставин». Виключити з тексту вироку описової частини рішення тридцятий та тридцять перший абзаци. Вважати, що третій абзац резолютивної частини рішення викладений наступним чином: «Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року, більш суворим, призначити остаточно до відбуття ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю». Виключити з тексту вироку резолютивної частини рішення четвертий абзац.
В доводах апеляційної скарги прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин злочину, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Прокурор зазначає, що відповідно до ст. 70 КК України, за сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Апелянт звертає увагу на те, що, ухвалюючи вирок, суд всупереч вищевказаним вимогам, неправильно застосував ст. 70 КК України, а саме, фактично застосовуючи часткове складання покарань (остаточне покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 70 КК України складає п'ять років один місяць позбавлення волі), у вироку зазначив такий спосіб призначення покарання за сукупністю злочинів як поглинення, при застосуванні якого розмір покарання в даному випадку може бути не більше покарання, призначеного за ч. 2 ст. 289 КК України п'ять років позбавлення волі.
Крім того, прокурор в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2019 року про виправлення у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Апелянт зазначає, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи. Проте, судом вищевказаних вимог не дотримано.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2018 року, приблизно в 00 год. 10 хв., перебуваючи у себе за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив вчинити крадіжку будь-якого майна із домоволодіння по АДРЕСА_2 .
В цей же день, а саме 14 лютого 2018 року приблизно в 04 год. 10 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, прибувши за адресою: АДРЕСА_2 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через відчинені вхідні ворота проник на подвір'я вказаного вище домоволодіння, після чого направився до запасних вхідних дверей в будинок, які раніше спеціально залишив відчиненими та через останні проник до будинку.
Продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку за вищевказаною адресою викрав майно ТОВ «ІБК» на суму 12424 грн. 50 коп. та розпорядився ним на власний розсуд.
Крім того, 21 лютого 2018 року приблизно в 01 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Бровари Київської області, бульвар Незалежності, поблизу буд. № 2-А. звернув увагу на ОСОБА_8 , який прямував до свого місця проживання. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на вчинення повторного відкритого викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій з умисел, 21 лютого 2018 року близько 01 год. 05 хв. ОСОБА_5 застосовував до ОСОБА_8 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме завдав один удар кулаком руки в потилицю, від чого останній впав. Після цього, ОСОБА_5 зусиллям руки вирвав з руки ОСОБА_8 належний йому поліетиленовий пакет, в якому знаходилися мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «SM-J710» чорного кольору з сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Vodafone» Україна НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 , вартістю 4872 грн. 34 коп. З викраденим майном ОСОБА_5 покинув місце злочину та розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 4872 грн. 34 коп.
Крім того, 01 квітня 2018 року приблизно в 01 год. 00 хв. точного часу судом не встановлено ОСОБА_5 за допомогою відмички та фізичного зусилля відкрив двері автомобіля марки «АЗЛК», номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився поблизу будинку № 7 по бульвару Незалежності в м. Бровари, Київської області та маючи умисел на повторне незаконне заволодіння майном належним ОСОБА_9 , будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав ящик з набором ручних інструментів та акумулятор «ОВЕRON АКБ № 618615» і залишив місце злочину. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на 800 грн. 00 коп.
Крім того, 30 квітня 2018 року приблизно в 01 год. 10 хв. точного часу судом не встановлено ОСОБА_5 за допомогою відмички та фізичного зусилля відчинив вхідні двері до підсобного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в якому перебував мопед марки «Suzuki ZZ», в цей час у нього виник умисел, направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом. Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним вище транспортним засобом, який належав ОСОБА_10 , діючи повторно, викотив мопед марки «Suzuki ZZ», вартістю 7080 грн. 00 коп., привівши в дію двигун мопеда, почав рух на ньому, з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на 7080 грн. 00 коп.
Крім того, 01 травня 2018 року приблизно в 01 год. 00 хв. точного часу судом не встановлено ОСОБА_5 за допомогою відмички та фізичного зусилля відчинив двері автомобіля марки «Фіат», номерний знак НОМЕР_4 , який знаходився поблизу будинку № 6 по вул. Шевченка в м. Бровари, Київської області, де маючи умисел на повторне незаконне заволодіння майном належним ОСОБА_11 , будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив викрасти речі, які знаходилися в автомобілі. Цього ж дня, приблизно в 01 год. 05 хв., перебуваючи в салоні вище зазначеного автомобіля, ОСОБА_5 викрав магнітолу марки «СYCLON» МР.10116, грошові кошти в сумі 300 грн. (номіналом по 50 копійок), які знаходилися в поліетиленовому пакеті та акумулятор марки «TOPLA ENERGY 75Aч 750А», з місця злочину з викраденим зник та розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_11 майнової шкоди на 1432 грн. 00 коп.
Крім того, 14 травня 2018 року приблизно в 01 год. 00 хв. точного часу судом не встановлено ОСОБА_5 , перебуваючи поруч з автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_5 , який знаходився поблизу будинку № 15Б, по вул. Героїв Небесної Сотні, в м. Бровари, Київської області, поруч з котрим знаходився металевий дріт, за допомогою якого здійснювався заряд електричної батареї зазначеного автомобіля, де маючи умисел на повторне незаконне заволодіння чужим майном, належним ОСОБА_12 , будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою пасатижів та фізичного зусилля переломив зарядний дріт приєднаний до автомобіля та викрав його, завдавши потерпілому ОСОБА_12 майнової шкоди на 4443 грн. 23 коп.
Крім того, 17 травня 2018 року приблизно в 01 год. 00 хв. точного часу судом не встановлено ОСОБА_5 за допомогою фізичного зусилля відчинив капот моторного відсіку автомобіля марки «Рено», номерний знак НОМЕР_6 , який знаходився поблизу будинку № 11, по вул. Гагаріна в м. Бровари, Київської області, де маючи умисел на повторне незаконне заволодіння майном належним ОСОБА_13 , будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив викрасти речі, які знаходилися в автомобілі. Цього ж дня, приблизно в 01 год. 05 хв., перебуваючи в салоні зазначеного автомобіля, ОСОБА_5 викрав з моторного відсіку акумулятор марки «ВІ-РОWЕR 75 Аh/2V ЕVRО», з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 майнової шкоди на суму 1132 грн. 00 коп.
Крім того, 07 червня 2018 року приблизно в 01 год. 00 хв. точного часу судом не встановлено, ОСОБА_5 за допомогою фізичного зусилля відчинив капот моторного відсіку автомобіля марки «Рено», номерний знак НОМЕР_7 , який знаходився поблизу будинку № 1, по вул. В.Великого в м. Бровари, Київської області та маючи умисел на повторне незаконне заволодіння майном належним ОСОБА_14 , будучи впевненими, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з моторного відсіку акумулятор марки «ВІ-РОWЕR 50 Аh/EVRO», з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_14 майнової шкоди на суму 1132 грн. 00 коп.
Крім того, 26 червня 2018 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні 3 під'їзду будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська 247 , звернув увагу на мобільний телефон марки «Lenovo» з сім-карткою мобільного оператора «Лайфсел», який лежав на столі, після чого в нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна. У той же день близько 10 год. 46 хв., він, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні 3 під'їзду будинку, за вище вказаною адресою, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон марки «Lenovo», з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_15 майнової шкоди на суму 916 грн. 67 коп.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_16 заперечували проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши дані про особу обвинуваченого та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло; за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Висновки суду в частині доведення винуватості та кваліфікації дій ніким не оскаржуються.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора про те, що суд першої інстанції не правильно призначив ОСОБА_5 покарання, зокрема неправильно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, є слушними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 30 жовтня 2018 року засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.ст. 71 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі за злочин, який мав місце 30 серпня 2018 року, тобто до ухвалення вироку суду першої інстанції.
Відповідно до положень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статями 71, 72 КК України.
Частиною 4 ст. 70 КК України передбачено, що за правилами, передбаченими частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд у резолютивній частині вироку припустився помилки, неправильно застосував ці положення закону, а саме, вказавши про поглинення менш суворого покарання більш суворим, застосовував часткове складання покарань (остаточне покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 70 КК України складає п'ять років один місяць позбавлення волі), хоча в разі застосування принципу поглинення розмір покарання в даному випадку може бути не більше покарання, призначеного за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме п'ять років позбавлення волі.
Отже, вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, зокрема зміни способу призначення покарання за ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні ОСОБА_5 остаточного покарання.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та до категорії тяжких злочинів,дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, а в лікаря психіатра перебуває з 2015 року, за своїм психічним станом примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд обґрунтовано визнав щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю злочинів, оскільки як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_5 надав вичерпні показання, які в значній мірі вплинули на об'єктивне з'ясування судом обставин вчинення злочинів, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності.
Обставин, що обтяжують покарання, судом правильно не встановлено.
З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 не втратив суспільної небезпечності, інкриміновані злочини вчинив в період іспитового строку, тобто належних висновків не зробив та не став на шлях виправлення. А тому колегія суддів вважає правильним висновком суду про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливі лише в ізоляції від суспільства, тобто при призначенні йому реальної міри покарання та не вбачає підстав і можливостей для призначення іншої міри покарання.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про скасування ухвали суду першої інстанції від 03 червня 2019 року, якою виправлено описки в оскаржуваному вироку у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні, а у відповідності до ч. 2 ст. 379 КПК України питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні.
З огляду на це, під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів.
А тому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо).
Разом з цим, судом першої інстанції вищевказаних вимог недотримано.
Як вбачається з вироку ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі.
Відповідно до ухвали від 03 червня 2019 року про виправлення описки, покарання за ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не врахував вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» згідно якої, суди можуть виправляти описки та арифметичні помилки, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті рішення.
Отже, виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається , якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд, обираючи принцип складання покарання, в ухвалі від 03 червня 2019 року, знову допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, фактично застосувавши часткове складання покарань, з незрозумілих причин вказує про їх поглинення та безпідставно виключив застосування ст. 71 КК України
На думку колегії суддів, суд першої інстанції в ухвалі від 03 червня 2019 року допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, внаслідок зміни суті вироку та, як наслідок, порушення ст. 379 КПК України при виправленні описки.
Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2019 року про виправлення описки скасувати.
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2019 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити в частині призначеного покарання та вважати його засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року більш суворим призначеним за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ч. 1ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3