Справа № 755/7234/19
"02" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Свої вимоги мотивував тим, що 21 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та відповідачем укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 7 000,00 грн. на строк до 18 вересня 2018 року з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,33 в день. 18, 20, 27 вересня 2018 року та 03 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та відповідачем були укладені додаткові угоди № 1, 2, 3 та 4 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року, згідно з якими було змінено строк повернення кредиту до 10 жовтня 2018 року. 27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-8, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 . Відповідач не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 26 червня 2019 року становить у розмірі 15 159 грн. 90 коп., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 21 серпня 2018 року по 18 вересня 2018 року у розмірі 2699,90 грн., пені за період з 11 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року у розмірі 5460,00 грн. У зв'язку з чим просить суд стягнути заборгованість станом на 26 червня 2019 року становить у розмірі 15 159 грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору.
Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, та відповідач скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнала повністю, оскільки позивачем значно завищено розмір штрафів та розмір нарахованих відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
21 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та відповідачем укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 7 000,00 грн. на строк до 18 вересня 2018 року з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,33 в день (а.с. 8-18, 19-20).
18, 20, 27 вересня 2018 року та 03 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та відповідачем були укладені додаткові угоди № 1, 2, 3 та 4 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року, згідно з якими було змінено строк повернення кредиту до 10 жовтня 2018 року (а.с. 21, 22, 23, 24).
Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 26 червня 2019 року становить у розмірі 15 159 грн. 90 коп., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 21 серпня 2018 року по 18 вересня 2018 року у розмірі 2699,90 грн., пені за період з 11 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року у розмірі 5460,00 грн. (а.с. 61).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 21 серпня 2018 року по 18 вересня 2018 року у розмірі 2699,90 грн.
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-8, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 (а.с. 27-32, 33, 34, 35-36, 37-38, 39, 40, 41, 42, 43).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.
Будь-яких доказів на спростування наданого Позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов кредитного договору.
Тому за встановлених обставин з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 7 000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 21 серпня 2018 року по 18 вересня 2018 року у розмірі 2699,90 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року у розмірі 5460,00 грн.
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Згідно п. 5.3 договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у випадку прострочення терміну платежу, вказаного в пп. 2.1.2 договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю пеню, яка нараховується відповідно до п. 4.6 договору.
Згідно п. 4.6 договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у разі неповернення строкової заборгованості за договором до дня терміну платежу, нарахування процентів за користування кредитом припиняється. З дня, наступного за днем терміну платежу, нараховується пеня в розмірі 3% від суми кредиту, що не сплачена позичальником в термін платежу, за кожний день прострочення.
Судом перевірено розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням умов договору: пеня за період з 11 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року становить у розмірі 5460,00 грн.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту повністю: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, оф. 9, м. Київ, заборгованість за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року станом на 26 червня 2019 року у розмірі 15 159 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 21 серпня 2018 року по 18 вересня 2018 року у розмірі 2699,90 грн., пені за період з 11 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року у розмірі 5460,00 грн.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 1921 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 549, 611, 612, 628, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, оф. 9, м. Київ, заборгованість за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 347614-А від 21 серпня 2018 року станом на 26 червня 2019 року у розмірі 15 159 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 21 серпня 2018 року по 18 вересня 2018 року у розмірі 2699,90 грн., пені за період з 11 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року у розмірі 5460,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, оф. 9, м. Київ, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна