Справа № 755/6941/18
"14" серпня 2019 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» страхове відшкодування у розмірі 34 893,30 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 січня 2017 року у с. Яблуниця Івано-Франківської обл. трапилася дорожньо-транспортна пригода, з водієм транспортного засобу «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen T5» д.н.з. НОМЕР_2 . Вказана ДТП сталася по вині ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АЕ/8235152 від 25 березня 2016 року, страховою компанією ПрАТ «СК «НОВА».10 січня 2017 року відповідач був повідомлений про ДТП та була подана заява про виплату страхового відшкодування. У результаті ДТП була завдана майнова шкода в розмірі 24 264,29 гривень, що підтверджується Звітом № 01-02/01/17 від 10 січня 2017 року, який позивач змушений був замовити самостійно. Однак відповідач не виплатив позивачу страхового відшкодування, та не прийняв вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Тому позивачем нараховано 34 893,30 грн., з яких: 24 264,29 гривень сума заборгованості, 6678,93 гривень пеня (п.36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 742,00 грн. - 3 % річних та 3208,08 грн. інфляційного збільшення боргу.
15 травня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та залучено ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 275 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За приписами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадяни, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Судом встановлено, що 16 лютого 2017 року постановою Городоцького районного суду Львівської області, ОСОБА_2 визначено винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
За змістом вказаної постанови вбачається, що 08 січня 2017 року о 20 год. 38 хв. ОСОБА_2 в с. Яблуниця Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , в умовах снігопаду не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з іншим транспортним засобом марки «Volkswagen T5» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8235152 від 25 березня 2016 року страховою компанією ПрАТ «СК «НОВА».
Згідно статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
Довіреністю від 15 січня 2014 року, посвідченою ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, зареєстрованою в реєстрі №63, виданою без визначення строку ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_1 , користуватися, а також розпоряджатися, вчиняти від імені ОСОБА_4 різного роду правочин (договір купівлі-продажу, міни, оренди), належною на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічний паспорт) серії НОМЕР_3 , виданий Свалявським ВРЕР У ДАІ УМВС України в Закарпатській області 14 квітня 2012 року, автомобіль марки Volkswagen T5, 2006 року випуску, двигун №---, шасі (кузов) № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що перебуває на обліку з 14 квітня 2012 року.
Із повідомлення про ДТП та заяви-повідомлення ОСОБА_1 від 10 січня 2017 року, адресованої ПАТ «СК «НОВА», вбачається, що ним повідомлено про подію 08 січня 2017 року, та зазначено, що потерпілим є ОСОБА_1 , вказано його адресу, номер телефону, марку та реєстраційний номер автомобіля, якому спричинено механічні пошкодження та зазначено, що транспортний засіб марки Volkswagen T5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), метою якого є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів.
Згідно зі ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 08 січня 2017 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є страховим випадком, оскільки сталася за участю забезпеченого транспортного засобу водія ОСОБА_2 , відповідальність якого на той момент була застрахована в ПАТ «СК «НОВА».
Згідно ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви додаються, окрім іншого документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником.
Судом встановлено, що позивач звернувся до ПАТ «СК «НОВА» із заявою.
З наданих суду документів вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю транспортного засобу марки Volkswagen T5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 при цьому позивачем не надано суду ні посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, ні реєстраційного документа на даний транспортний засіб, що позбавляє суд можливості встановити правомірність вимог позивача щодо страхового відшкодування.
Відповідно до норм Закону встановлено, що позивач не є потерпілою особою, оскільки хоча внаслідок ДТП і заподіяно шкоду транспортному засобу марки Volkswagen T5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням, але позивачем не надано доказів належності йому як законному володільцю даного транспортного засобу на час ДТП., тобто ОСОБА_1 не є особою, яка має право на страхове відшкодування.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є необґрунтованим, та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, на підставі ст. ст. 11, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,- відмовити.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: