ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2019 року м. Київ № 640/16110/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Херсонській області
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Херсонській області в якому просила:
- визнати дії та бездіяльність відповідачів протиправними;
- зобов'язати відповідачів вжити заходів для поновлення порушених головним лікарем Херсонської обласної клінічної лікарні В. Клименком законних трудових прав позивача у відповідності до конституційних повноважень кожного з відповідачів і міжнародних зобов'язань Держави;
- стягнути з кожного з відповідачів у відповідності до гарантій статті 56 Конституцій України по 500 000,0 грн. за завдану позивачу їх протиправними діями та бездіяльністю шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з п. 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, на порушення вищезазначених норм, позивачем в позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідачів та не зазначено про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 4, 5, 8, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить:
- визнати дії та бездіяльність відповідачів протиправними;
- зобов'язати відповідачів вжити заходів для поновлення порушених головним лікарем Херсонської обласної клінічної лікарні В. Клименком законних трудових прав позивача у відповідності до конституційних повноважень кожного з відповідачів і міжнародних зобов'язань Держави;
- стягнути з кожного з відповідачів у відповідності до гарантій статті 56 Конституцій України по 500 000,0 грн. за завдану позивачу їх протиправними діями та бездіяльністю шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, з прохальної частини адміністративного позову неможливо встановити, які саме дії та бездіяльність кожного з відповідачів позивач вважає протиправними та які саме заходи для поновлення порушених головним лікарем Херсонської обласної клінічної лікарні В. Клименком законних трудових прав позивача у відповідності до конституційних повноважень кожного з відповідачів і міжнародних зобов'язань Держави, необхідно вчинити кожним з відповідачів.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги, виклавши їх відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме щодо кожного з відповідачів.
Окрім цього, позивач має викласти обставини, якими обґрунтовуються його позовні вимоги до кожного з відповідачів, з посиланням на конкретні юридичні факти та наданням відповідних доказів на підтвердження порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність кожного з суб'єктів владних повноважень призвели до такого порушення.
Також, згідно частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,0 грн.
Судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру, з огляду на позовні вимоги визначені в прохальній частині адміністративного позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір на суму 23 073, 6 грн. за вимоги до кожного з відповідачів (768,4*4 немайнові вимоги + 5000,0 грн. (1 % від 500 000,0 грн.) майнові вимоги * 4)
Одночасно, суд наголошує на тому, що у випадку уточнення позовних вимог, а саме їх збільшення або зменшення, позивачу необхідно сплатити судовий збір з урахуванням вимог Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, позивач просить звільнити її від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а також як потерпілого громадянина злочину в кримінальному провадженні проти окремих відповідачів.
З огляду на що, суд зазначає, що в ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" пункт 13 відсутній, а жодних доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору до суду не надано, з огляду підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
З адміністративного позову вбачається, що позивач просить стягнути з кожного з відповідачів у відповідності до гарантій статті 56 Конституцій України по 500 000,0 грн. за завдану позивачу їх протиправними діями та бездіяльністю шкоди.
Однак, позивачем не вказано, ціну позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 4, 5 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку копії документів, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Більше того, щодо клопотання позивача про витребування у відповідачів додаткових доказів, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2, 4, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем всупереч вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів, які він просить витребувати.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та адміністративного позову з додатками оформленого відповідно до вищевикладених вимог з одночасним наданням до суду копій такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 160, 161, 171, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Залишити позовну заяву позивача без руху.
3. Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська