ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2019 року № 640/6124/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Технотек» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
09.04.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство «Технотек» (ДП «Технотек») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (ДФС України) про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.03.2019 №1105758/33445716;
- зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ДП «Технотек» від 05.02.2019 №1.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на підставі Договору підряду про виконання робіт з виготовлення продукції від 12.07.2018 №12/07 ДП «Технотек» виконано роботи з виготовлення блочно-модульної котельні (тип RTK- Т-200-232/1-Г-0 (W-232kw, P-0,6 МПа, 1-380, 2,5x4,1x2,6) з частковим використанням матеріалів ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» та передано вказану котельню ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» за ціною 682 080,00 грн, у тому числі ПДВ - 113 680,00 грн.
За фактом здійснення вказаної господарської операції ДП «Технотек» складено податкову накладну від 05.02.2019 №1, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
ДП «Технотек» зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та надало відповідні документи, що підтверджують реальність поставки вказаного товару ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», проте, рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.03.2019 №1105758/33445716 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1з підстави - неподання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
При цьому, позивач зазначає, що ГУ ДФС у м. Києві у оскаржуваному рішенні не зазначено які саме порушення закону допущенні, відповідачем не надано доказів ризиковості позивача як платника податку, тому рішення від 14.03.2019 №1105758/33445716 про відмову в реєстрації накладної є протиправним і підлягає скасуванню. Дані обставини також не враховані й Комісією ДФС України з питань розгляду скарг під час розгляду скарги на вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної за результатом якого прийнято рішення від 01.04.2019 №18174/33445716/2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2019 позовну заяву ДП «Технотек» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
24.05.2019 до суду надійшли відповіді ДП «Технотек» на відзиви ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України на позовну заяву в яких зазначено про безпідставність відзивів та їх необґрунтованість, адже в них процитовано виключно норми податкового законодавства та наявні лише загальні фрази про порушення ДП «Технотек». При цьому, суд зазначає, що вказані відзиви до суду не надходили.
Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ДП «Технотек» здійснює господарську діяльність, зокрема за кодами КВЕД: 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; 26.11 Виробництво електронних компонентів (основний); 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.
ДП «Технотек» має:
- Ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 03.03.2015 серія АЕ №639238 за якою здійснює господарську діяльність із створення об'єктів архітектури;
- Дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області №2509.17.32 від 31.08.2017 на виконання робіт підвищеної небезпеки за переліком згідно такого дозволу;
- Сертифікат №UA.C.295-18 від 09.08.2018 стосовно виробництва засобів автоматизації.
Відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення №02/08-17 від 03.01.2018, ДП «Технотек» орендує та фактично здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, буд. №16, примищення №7, 8, 11 та 14.
12.07.2018 між ДП «Технотек» (Виконавець) то ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (Замовник) укладено Договір підряду про виконання робіт з виготовлення продукції від 12.07.2018 №12/07, за умовами якого ДП «Технотек» прийняло на себе зобов'язання за завданням ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» виконати роботи з виготовлення блочно-модульної котельні (тип RTK- Т-200-232/1-Г-0 (W-232kw,P-0,6 МПа, 1-380, 2,5x4,1x2,6) з частковим використанням матеріалів ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ», а ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» зобов'язується прийняти такі роботи та оплатити їх згідно умов даного Договору.
На виконання пункту 3.2 Договору складено та підписано Кошторисний розрахунок вартості виробництва (виробу/товару) до Договору №12/07 від 12.07.2018, згідно якого Сторони узгодили виконання ДП «Технотек» робіт з виготовлення блочно-модульної котельні (тип RTK- Т-200-232/1-Г-0 (W-232kw,P-0,6 МПа, 1-380, 2,5x4,1x2,6) з частковим використанням матеріалів ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» та узгодили вартість таких робіт Виконавця в розмірі 682 080,00 грн, у тому числі ПДВ - 113 680,00 грн.
В пункті 7.3 Кошторисного розрахунку вартості виробництва (виробу/товару) до Договору №12/07 від 12.07.2018 ДП «Технотек» та ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» погоджено, що оплата витрат Виконавця здійснюється в наступному порядку: авансові платежі на підставі рахунків-фактур Виконавця; остаточна оплата за товар протягом 180 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Комплектуючі матеріали для виготовлення вищевказаної котельні, що включені до витрат Виконавця, згідно підпункту 6.1.1. Кошторисного розрахунку вартості виробництва (виробу/товару), ДП «Технотек» придбало у таких постачальників як: ТОВ «ИСТОКИ», ТОВ «АРМАШОП», ТОВ «НОВОБУДЕНЕРГО», TOB «ВЕАР ФРІ ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «ВКП «СТІЛСТРОЙ», ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕНД», ТОВ «ЗЕТФЛЕКС», TOB «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ТЕПЛОТЕРМ», ПАТ «Науково-виробниче об'єднання «Термоприлад» ім. В.Лаха, ТОВ «СУМСЬКИЙ ЗАВОД УЩІЛЕНЬ», ТОВ «ВЕРСІЯ- ЛЮКС», TOB «ЕВРОСЕРВІС 101», ТОВ «УКРГТВПОСТАЧ-2», ТОВ «АСТОЛЬ», ТОВ «УКРЕНЕРГО-АЛЬЯНС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІКТЕР-ПЛЮС», ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД», ТОВ «УКС-ГРУП Україна», ТОВ «СТАТУС-ЕЛЕКТРО», TOB «МАСТЕР ТЕХНОЛОГІЙ», ПП «ЕЛЕКТРОІНВЕСТ- 2010», ТОВ «С-АРМАТУРА», ТОВ «ПОЛО-ЕЛЕКТРО ЛТД», ТОВ «ЕЛЕКТРО КРАМНИЦЯ», .ТОВ «ТЕХНОТРЕЙД», TOB «ТВК КРОС», TOB «ТАСТА-ЛІСКИ ТУРБОДЕТАЛЬ», ТОВ «УКРАРМАТУРА», ТОВ «АТОНСТАР», ТОВ «СВІТ ПРОМ», TOB «ВК ВЕКТОР», ТОВ «ВЕРСІЯ-ЛЮКС», ТОВ «ТОРГОВО.ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕСТА плюс», ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «КИЇВСЬКИЙ ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД», ТОВ «Перший дім».
Детальне та пооб'єктне використання в процесі виготовлення блочно-модульної котельні (тип RTK-T-200-232/1-T-0 (W-232kw,P-0,6 МПа, 1-380, 2,5x4,1x2,6) комплектуючих матеріалів Виконавця, зазначено в Акті списання матеріалів для робіт Блочно-модульної котельні №Тх-0000001 від 31.01.2019.
За актом приймання-передачі виробу від 31.01.2019 ДП «Технотек» передано ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» виготовлену блочно-модульну котельну (тип RTK-T-200-232/l-r-0 (W-232kw,P-0,6 МПа, 1-380, 2,5x4,1x2,6), а після отримання позитивних результатів випробувань складено і підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.02.2019 в якому підтверджено виконання ДП «Технотек» робіт на загальну суму 682 080,00 грн, у тому числі ПДВ - 113 680,00 грн.
Згідно платіжного доручення від 04.03.2019 №2668 та виписки з банківського рахунку ДП «Технотек» за 04.03.2019 ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» проведено часткову оплату за виконані роботи згідно Договору №12/07 від 12.07.2018 в розмірі 182 080,00 грн, у тому числі ПДВ - 30 346,67 грн.
За фактом здійснення вказаної господарської операції (підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт від 05.02.2019) ДП «Технотек» складено податкову накладну від 05.02.2019 №1 на суму 682 080,00 грн, у тому числі ПДВ - 113 680,00 грн, яку 26.02.2019 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, згідно квитанції від 26.02.2019 реєстрація вказаної податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
12.03.2019 на виконання вказаної квитанції ДП «Технотек» подано контролюючому органу в електронній формі засобами електронного зв'язку пояснення до вищезгаданої господарської операції, по якій виписано податкову накладну від 05.02.2019 №1, а також надано наступні документи: Договір підряду про виконання робіт з виготовлення продукції № 12/07 від 12.07.2018; Договір оренди нежитлового приміщення №02-01/18 від 03.01.2018;
викопіювання з плану поверху (Додаток №1 до Договору №02-01/18 від 03.01.2018); Акт приймання-передачі до Договору оренди нежитлових приміщень №02-01/18 від 03.01.2018;
Кошторисний розрахунок вартості виробництва (виробу/товару) Додаток №1 до Договору №12/07 від 12.07.2018; Акт списання матеріалів для робіт блочно-модульної котельні №Тх-0000001 від 31.01.2019; видаткові накладні на придбання матеріалів для виготовлення продукції; Акт приймання-передачі робіт від 05.02.2019; платіжне доручення №2668 від 04.03.2019; паспорт на блочно-модульну котельню (тип RTK-T-200-232/1T-0); ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України, серія АЕ №639238 від 03.03.2015; Сертифікат №UA.C.295-18 від 09.08.2018; дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області №2509.17.32 від 31.08.2017.
Рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.03.2019 №1105758/33445716 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1 з підстави - неподання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Позивач оскаржив рішення від 14.03.2019 №1105758/33445716 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України до якої додав окрім копій документів поданих на виконання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1 також копію виписки з банківського рахунку ДП «Технотек» за 04.03.2019.
Однак, рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 01.04.2019 №18174/33445716/2 скаргу позивача залишено без задоволення.
Вважаючи рішення від 14.03.2019 №1105758/33445716 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.
Згідно пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
1.1 платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.2 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.3 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4 платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5 наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Встановлено, що у квитанції від 26.02.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1 ГУ ДФС у м. Києві не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ДП «Технотек» до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.
Отже, зупинення реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1 з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.
Суд враховує, що підставами для прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві рішення від 14.03.2019 №1105758/33445716 слугував висновок комісії про те, що позивачем не надано розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Посилання у спірному рішенні на відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, суд вважає необґрунтованими, адже матеріали містять платіжне доручення від 04.03.2019 №2668 та виписку з банківського рахунку ДП «Технотек» за 04.03.2019 згідно яких ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» проведено часткову оплату за виконані роботи згідно Договору №12/07 від 12.07.2018 в розмірі 182 080,00 грн, у тому числі ПДВ - 30 346,67 грн.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в пункті 7.3 Кошторисного розрахунку вартості виробництва (виробу/товару) до Договору №12/07 від 12.07.2018 ДП «Технотек» та ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» погоджено, що остаточна оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Оскільки Акт приймання-передачі виконаних робіт підписаний ДП «Технотек» та ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» 05.02.2019, суд вважає, що кінцевий строк розрахунків між ДП «Технотек» за Договором №12/07 від 12.07.2018 не настав.
Крім того, суд наголошує на тому, що положення пункту 187.1 статті 187 та статті 201 ПК України надають право виписати податкову накладну з дати оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, позивач мав право скласти податкову накладну від 05.02.2019 №1 безпосередньо після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт від 05.02.2019.
Суд враховує, що вказані платіжне доручення від 04.03.2019 №2668 надавалось позивачем на виконання квитанції про зупинку реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1. Виписку з банківського рахунку ДП «Технотек» за 04.03.2019 позивач додав до скарги на рішення від 14.03.2019 №1105758/33445716, що однак не зумовило скасування цього рішення Комісією з питань розгляду скарг ДФС України.
В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих ДП «Технотек» для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1.
Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов'язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).
З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірному рішенні на неподання позивачем копій первинних документів, в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної від 05.02.2019 №1, за умови відсутності доказів внесення ДП «Технотек» до переліку ризикових платників податків та необґрунтованості доводів контролюючого органу щодо неподання позивачем підтверджуючих документів, свідчить про протиправність рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві від 14.03.2019 №1105758/33445716.
При цьому слід зазначити, що вказане рішення Комісії є і актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, його відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві від 14.03.2019 №1105758/33445716.
Суд також враховує, що Комісією з питань розгляду скарг ДФС України не було враховано вказаних вище обставин щодо необґрунтованості рішення від 14.03.2019 №1105758/33445716, та за результатом розгляду скарг позивача, залишено вказане рішення без змін.
Крім того, прийняте за результатом розгляду скарги позивача рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 01.04.2019 №18174/33445716/2 не містить жодних обґрунтувань його прийняття та відхилення скарги позивача.
Окремо щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 05.02.2019 №1, суд зазначає про наступне.
Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність у ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.02.2019 №1 датою її фактичного надходження.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведені обставини у сукупності, суд переконаний, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказану податкову накладну від 05.02.2019 №1 датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 визначений у розмірі 1921 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України (в редакції станом на час прийняття рішення) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Отже, фактично позов ДП «Технотек» одну вимогу немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 1921 грн.
Однак згідно наявного у справі платіжного доручення №1026 від 08.04.2019 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн, тобто за дві вимоги немайнового характеру.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 1921 грн. Решта коштів, сплачених позивачем згідно платіжного доручення №1026 від 08.04.2019, є надміру сплаченим судовим збором та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДФС України як похідною.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Технотек» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.03.2019 №1105758/33445716 про відмову в реєстрації податкової накладної підприємства від 05.02.2019 №1.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Дочірнього підприємства «Технотек» від 05.02.2019 №1 датою її фактичного надходження - 26.02.2019.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства «Технотек» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Дочірнє підприємство «Технотек» (місцезнаходження юридичної особи: 03148, місто Київ, вулиця Генерала Потапова, будинок 1а, квартира 49; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33445716).
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).
Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39292197).
Суддя О.М. Чудак