Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
29.10.2009 р. Справа № 2а - 238/09/1470
м.Миколаїв
9:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н.А.,
за участю представників:
позивача: Щавінської Л.І. - голови спілки, Бут Н.В. -дов. від 27.04.2009 (у судовому засіданні 28.10.2009),
відповідача: Дибовський Д.С. -дов. від 27.04.2009 (у судовому засіданні 28.10.2009),
ІІІ особи: Корнукія В.В. -дов. №228/714-6/1800 від 26.05.2009 (у судовому засіданні 28.10.2009),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомМісцева громадська огрганізація спілка підприємців " Аджіяска ", вул. Першотравнева, 7,Рибаківка,Березанський район, Миколаївська область,57460
доМиколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства, вул. Леніна, 16,Миколаїв,54029
ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Держкомзем в Миколаївській області (вул.Велика Морська, 38, м.Миколаїв, 54030).
прозобов'язання відповідача надати висновок про погодження відведення земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га із земель ДП «Очаківське ЛМГ»,
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати висновок про погодження відведення земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га із земель ДП «Очаківське ЛМГ».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що розпорядженням Березанської районної державної адміністрації від 22.06.2006 №469 позивачу було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду строком на 49 років для комерційного призначення площею 0,5 га із земель Очаківського ДЛМГ під туристично-розважальний комплекс в зоні відпочину «Рибаківка».На виконання вказаного розпорядження, позивач підготовив відповідні документи та 27.03.2007 звернувся до Березанської районної державної адміністрації із заявою про затвердження акту вибору земельної ділянки. Однак, лише після винесення господарським судом Миколаївської області рішення від 27.05.2008, Березанською районною державною адміністрацією було прийняте розпорядження від 02.09.2008 №834, яким позивачу було погоджено місце розташування земельної ділянки в оренду строком на 49 років для комерційного призначення площею 0,5 га із земель Очаківського ДЛМГ під туристично-розважальний комплекс в зоні відпочину «Рибаківка»та надано дозвіл на розробку проекту відведення зазначеної земельної ділянки. Під час виготовлення проекту відведення, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення та технічної документації, але відповідач відмовив у наданні дозволу з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р. Позивач вважає відмову відповідача безпідставною, оскільки до прийняття зазначеного розпорядження позивачу було погоджено акт вибору земельної ділянки, тобто Березанською районною державною адміністрацією була надано згода на вилучення земельної ділянки. Крім того, позивачем понесені певні матеріальні витрати, пов'язані з виготовленням проекту відведення.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, вказуючи на необхідність дотримання Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства приписів розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 29.10.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення у справі судом взято до уваги наступне.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
У відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Пунктом 12 розділу X «Перехідні положення» передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно з ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст.1 Лісового кодексу України земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.
Відповідно до ст.3 Конституцією України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами 1, 3 статті 151 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок.
Частиною 5 статті 151 Земельного Кодексу України встановлено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації.
Згідно ч.7 ст.151 Земельного Кодексу України (в редакції Закону України №3404-ІV від 08.02.2006) відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об'єктів визначений у Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №427 від 31.03.2004.
Відповідно до п.4 Порядку сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.
До складу комісії включаються заступник голови сільської, селищної, міської ради або заступник голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представники районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що комісія протягом двох тижнів після отримання матеріалів: обстежує бажане місце розташування об'єктів, погоджує орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни цільового призначення з урахуванням містобудівної документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території; вивчає питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо; пропонує інші земельні ділянки для можливого розміщення об'єктів насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення.
Згідно п.п.6, 7 Порядку результати роботи комісії оформлюються актом.
Акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що актом вибору земельної ділянки під розміщення туристично-розважального комплексу -громадській організації спілці підприємців «Аджіяска»від 13.11.2006 комісія районної державної адміністрації Березанського району, у складі заступника голови райдержадміністрації, начальника Березанського районного відділу земельних ресурсів, архітектора району, головного санітарного лікаря, начальника відділу економіки, представника регіональної держекоінспекції Мінекобезпеки України в Миколаївській області, начальника відділу охорони пам'яток культури, Рибаківського сільського голови, Очаківського державного лісомисливського господарства, погодила відведення земельної ділянки громадській організації спілці підприємців «Аджіяска»в оренду строком на 49 років під розміщення туристично-розважального комплексу площею 0,5 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району (а.с.15,16).
Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №469 від 22.06.2006 позивачу було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,5 га в оренду строком на 49 років під розміщення туристично-розважального комплексу із земель Очаківського державного лісомисливського господарства.
Таким чином, з метою реалізації наданого дозволу по розробці проекту землеустрою, на позивача, як на замовника документації із землеустрою покладений обов'язок надати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою.
На виконання вказаного розпорядження, позивачем були підготовлені необхідні документи, які із заявою від 27.03.2007 були направлені до Березанської районної державної адміністрації. У січні 2008 року адміністрація повідомила позивача про втрату документів, тому 15.01.2008 позивач знову звернувся з відповідною заявою. 21.01.2008 проект розпорядження «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту відведення та технічної документації»було погоджено з усіма службами Березанської районної державної адміністрації, але матеріали погодження затверджені не були.
Зазначені обставини встановлені у рішенні господарського суду Миколаївської області від 27.05.2008 по справі №8/128/08 (а.с.20), яке набрало законної сили, тому в силу ст.71 КАС України не потребують доведення.
Вказаним рішенням господарського суду Березанську районну державну адміністрацію було зобов'язано прийняти розпорядження «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту відведення та технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі під розміщення туристично-розважального комплексу -громадській організації спілці підприємців «Аджіяска».
Після прийняття судового рішення, Березанською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №834 від 02.09.2008, яким затверджені матеріали погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,5 га в оренду строком на 49 років під розміщення туристично-розважального комплексу із земель Очаківського державного лісомисливського господарства та надано дозволи на розробку проекту відведення земельної ділянки та технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі.
Таким чином, з метою реалізації наданого дозволу по розробці проекту землеустрою, на позивача як на замовника документації із землеустрою покладений обов'язок надати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою.
Позивачем було отримано дозволи та узгодження органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі:
- висновок Березанського районного відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури (а.с.22);
- висновок відділу Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області (а.с.23);
- висновок Рибаківської сільської ради (а.с.24);
- висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (а.с.87).
Крім того, 20.11.2006 Державним підприємством «Очаківське лісомисливське господарство»складено акт та проведено технічне обстеження лісових площ, які підлягають відведенню у користування позивачу (а.с.18).
За наслідками проведеного дослідження Державним підприємством «Очаківське лісомисливське господарство»погоджено відведення у користування позивачу спірної земельної ділянки під туристично-розважальний комплекс після сплати збитків, завданих лісовому господарству.
При цьому, у акті зазначено, що ділянка розташована в урочищі «Рибаківське», кв.44, вид.4, площа покрита лісом відсутня, ділянка не розташована у лісах, ділянка представляє собою озеро пересихаюче, площею 0,5 га, грунтогеологічна характеристика: імлисті солонцюваті піски.
Докази розташування спірної земельної ділянки на земельній ділянці, що вкрита лісом відутні.
Державним підприємством «Очаківське лісомисливське господарство»було проведено розрахунок збитків, заподіяних лісовому господарству в зв'язку з вилученням земельної ділянки лісового призначення, дані збитки склали 7500,0 грн. (а.с.19).
Згідно платіжного доручення №1 від 13.02.2007 та платіжної квитанції №35 від 05.03.2007 суму 7500,0 грн. було сплачено позивачем Державному підприємству Очаківське лісомисливське господарство»(а.с.25).
Листом №202 від 10.02.2009 (а.с.8) Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства відмовило позивачу у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство»з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008, що стало причиною звернення позивача до суду.
Суд вважає, відмову відповідача необґрунтованою, виходячи з наступного.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008 передбачено: «…зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення; відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства».
Згідно приписів ст.14 Конституції України право громадян на землю гарантується. Це право набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 8 Конституції України визначає, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи викладене, порядок передачі громадянам, юридичним особам та державі земельних ділянок у власність та оренду, підстави обмежень такої передачі мають визначатись виключно законами України.
Саме на це і спрямований абз.4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р, який передбачив подання у триденний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України стосовно удосконалення процедури розпорядження земельними ділянками.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»від 16.09.2008 №509-VІ (надалі -Закон №509-VІ), який набрав чинності з 14.10.2008, частина 6 статті 123 Земельного кодексу України викладена в наступній редакції: «Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду)».
Згідно ч.4 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 16.09.2008 №509-VI) вибір місця розташування ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється в порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.151 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 16.09.2008 №509-VI) відповідні територіальні органи виконавчої влади з питань лісового господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення) мають надати висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві, граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, звернувшись до відповідача із заявою про погодження проекту землеустрою позивач діяв на виконання процедури розпорядження земельними ділянками, яка була встановлена нормами Земельного кодексу України, які набрали чинності після винесення розпорядження Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008.
Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008 порушено, встановлений ст.5 Цивільного кодексу України загальноправовий принцип ретроактивності закону, гарантованого ст.58 Конституції України, згідно якого акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність.
Відповідно до процедури, передбаченої ч.7 ст.151 Земельного кодексу України, відповідач мав надати вмотивований висновок про можливість або неможливість відведення земельної ділянки для цілей зазначених у заяві із зазначенням конкретних причин відмови, а не посилатись на заборону надавати висновки, тим самим порушивши зазначені приписи Земельного кодексу України.
В силу п.3 ч.3 ст.2 КАС України несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Будь-яких інших підстав відмови у погодженні проекту відведення спірної земельної ділянки відповідачем у листі №202 від 10.02.2009 не зазначено та під час розгляду справи не суду не повідомлено.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, 71, п.1 ст.94, ст..ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов'язати Миколаївськеобласне управління лісового та мисливського господарства надати Місцевій громадській організації спілці підприємців «Аджіяска» висновок про погодження відведення земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га із земель ДП «Очаківське ЛМГ».
3. Відшкодувати Місцевій громадській організації спілці підприємців «Аджіяска» (вул.Першотравнева, 7, с.Рибаківка, Березанський район, Миколаївська область, 57460, код ЄДРПОУ 33849978) понесені судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 22.12.2009