Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
04.06.2009 р. Справа № 2а - 68/09/1470
м.Миколаїв
18:25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В., при секретарi судового засідання Вандар Н.А.,
за участю представників:
позивача: Григор'євої Г.М. -дов. №56 від 05.02.2009, Чернозуб Т.Я. -дов. №57 від 05.02.2009,
ОСОБА_2 -дов. №185 від 04.06.2009,
відповідача: Єрошкіної Л.В. -дов. №3/9/10-00 від 08.01.2009,
Долгошеї Ю.Я. -дов. №713/9/10-00 від 06.04.2009,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомМиколаївський академічний український театр драми, вул. Дунаєва, 59,Миколаїв,54029
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029
проскасування рішень про застосування штрафних санкцій від 03.12.2008р. №0003182350/0 та №0003172350/0,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003182350/0 від 03.12.2008 на суму 17921,95 грн. та рішення №0003172350/0 від 03.12.2008 на суму 5000,0 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв №452 від 07.07.1999 білетна каса театру, яка була перевірена, не оприбутковує готівкові кошти, а лише здає їх до театральної каси, де вони оприбутковуються до касової книги та задаються до банку як того вимагає зазначене положення. При перевірці білетної каси була всановлена наявність готівкових коштів у сумі 3584,39 грн. На час перевірки касир білетної каси ОСОБА_1. знаходилась на лікарняному з 13.11.2008. До посадових обов'язків присутньої під час перевірки ОСОБА_2 не входить здача готівки до каси театру. Крім того, 19.11.2008 реалізації квитків взагалі не було, тому формулювання у акті перевірки, що готівкові кошти у сумі 3584,39 грн. не є виторгом за 19 та 20 листопада 2008, як про це зазначено у акті. Перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, оскільки позивач не був за 10 днів до її проведення повідомлений про дати її початку та закінчення.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність проведення перевірки; те, що при перевірці були встановлено факти не проведення розрахункової операції через РРО та невидача розрахункового документа; не забезпечена відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО; допущено не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі. Акт перевірки підписаний без зауважень, заперечень посадових осіб театру на акт перевірки до ДПІ не надходило.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 04.06.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
20.11.2008 та 21.11.2008 ДПА у Миколаївській області здійснена планова перевірка позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки був складений акт від 21.11.2008 №0437/14/00/23/02226056.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва були прийняті рішення №0003182350/0 від 03.12.2008 на суму 17921,95 грн. та рішення №0003172350/0 від 03.12.2008 на суму 5000,0 грн.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Державна податкова адміністрація у Миколаївській області та ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва є органами державної влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ст.11 Закону №509-ХІІ.
Частиною 1 статті 15 та частиною 1 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі -Закон №265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Законом №509-ХІІ передбачено визначення планової та позапланової перевірок. Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.
З акту перевірки від 21.11.2008 вбачається, що проведена перевірка позивача є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону №265/95-ВР.
Направлення на перевірку Долгошеї Ю.Я. №3814/23-517 від 20.11.2008 і Єфімової Н.І. №3815/23-517 від 20.11.2008 були вручені представнику позивача, що позивачем не заперечується.
Посилання позивача на те, що його не повідомили письмово про проведення планової перевірки за 10 днів до початку її проведення, суд вважає помилковим, оскільки таке повідомлення надсилається у разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів, що не стосується предмету спірної перевірки.
Віднесення до планових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР не означає необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч.6 ст.111 Закону №509-ХІІ, оскільки ця стаття регламентує проведення планових перевірок направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів і не стосується перевірок, які проводяться на виконання вимог Закону №265/95-ВР.
Згідно положень ст.112 Закону №509-ХІІ, яка визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Згідно ч.2 ст.112 Закону №509-ХІІ ненадання зазначених документів платнику податку або надання їх з порушенням вимог, встановлених ч.1 цієї статті є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки. Якщо позивач вважав перевірку незаконною, він мав можливість використати своє право не допустити працівників ДПА у Миколаївській області до перевірки.
Позивач допустив працівників ДПА Миколаївської області до проведення планової перевірки, що є додатковим підтвердженням правомірності її проведення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що перевірка позивача проведена посадовими особами ДПА у Миколаївській області правомірно.
Під час перевірки податковою були встановлені наступні порушення, які знайшли своє відображення у акті від 21.11.2008:
- не проведення розрахункової операції через РРО на суму 13,0 грн. та невидача відповідного розрахункового документу;
- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (буфет) сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО в сумі 987,0 грн. (готівкою 1000,0 грн., 13,0 грн. -покупка, по денному звіту РРО кошти відсутні);
- не оприбуткування готівкових коштів повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі розпочатої 12.09.2008 (використовується на дату перевірки) за реалізовані квитки 19 та 20 листопада 2008 року (квиткова каса). Загальна сума не оприбуткованої за 19 та 20 листопада 2008 року складає 3584,39 грн. Облік руху готівкових коштів за 19.11.2008 та 20.11.2008 у касовій книзі, яка перевірялась, відсутній.
На підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва були прийняті два рішення, які позивач просить скасувати.
1. Рішення №0003172350/0 від 03.12.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5000,0 грн. за наступні порушення:
- відповідно до п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення п.п.1,2 ст.3 Закону №265/95-ВР, застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на яку виявлено невідповідність (13,0 х 5 = 65,0 грн.);
- відповідно до ст.22 Закону №265/95-ВР, за порушення п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР, застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (987,0 х 5 = 4935,0 грн.).
З приводу правомірності винесення ДПІ оскаржуваного рішення слід зазначити наступне.
Згідно п.п.1,2 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Факт продажу товару на загальну суму 13,0 грн. без проведення розрахункової операції через РРО та без видачі відповідного розрахункового документа зазначено перевіряючими у акті перевірки. В якості додатку до акту відповідачем надано опис слабоалкогольних виробів на загальну суму 13,0 грн.
Позивач зазначений факт у позовній заяві не заперечив. Будь-якого обґрунтування своїх вимог щодо скасування рішення відповідача №0003172350/0 від 03.12.2008 в цій частині та доказів в їх підтвердження суду не надав.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Під час перевірки було встановлено факт порушення позивачем вказаних приписів закону, в підтвердження чого суду надано денний звіт РРО від 20.11.2008, згідно якого станом на 19:21 грошові кошти по касі не проходили, а також описи готівкових коштів, складені та підписані барменами ОСОБА_3. та ОСОБА_4., згідно яких на місці проведення розрахунків позивача загалом знаходилась 1000,0 грн. готівки.
Зазначені факти позивач у позовній заяві також не заперечив. Будь-якого обґрунтування своїх вимог щодо скасування рішення відповідача №0003172350/0 від 03.12.2008 в цій частині та доказів в їх підтвердження суду не надав.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування рішення відповідача №0003172350/0 від 03.12.2008 задоволенню не підлягають.
2. Що стосується рішення №0003182350/0 від 03.12.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17921,95 грн. Відповідно до п.1 Указу президента України від 12.06.1995 №436/95 за неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх надходжень у касовій книзі, передбачена фінансова санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (3584,39 х 5 = 17921,95 грн.), то суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування зазначеного рішення податкового органу обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Згідно ч.2 п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (надалі -Положення №637) підприємства здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до п.2.6 Положення №637 зазначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Підприємствам, яким надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО, зокрема, продаж квитків на відвідування видовищних закладів, дозволяється оприбуткування готівки наприкінці робочого дні за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Згідно п.п.3.1 та 3.3 Положення №637 касові операції оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, іншими касовими документами, які підтверджували б факт продажу товарів, надання послуг, отримання готівкових коштів. Приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або уповноваженою особою. При прийманні підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордеру).
Враховуючи, що позивач відноситься до театрально-видовищних підприємств, то порядок оприбуткування готівки у цих підприємствах має певну специфіку, яка визначена у Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах, затверджена наказом Міністерства культури та мистецтв від 07.07.1999 №452 (зареєстрована в Мін'юсті 20.07.1999 за №483/3776) (надалі -Інструкція №452). Згідно п.1.1 Інструкції №452 вона є обов'язковою для всіх театрально-видовищних підприємств незалежно від підпорядкування та форми власності.
Відповідно до п.4.11 Інструкції №452 нештатні та квиткові касири підприємства зобов'язані щоденно здавати у касу підприємства або перераховувати на його рахунок виручену готівку з реалізації квитків.
Вказані приписи Інструкції підтверджують посилання позивача на те, що у квитковій касі театру оприбуткування готівки не відбувається, оскільки в ній не передбачена наявність касової книги. Така книга ведеться у касі театру і до неї заносяться відомості про здану виручку від продажу квитків, як нештатними уповноваженими з продажу квитків, так і квитковим касиром квиткової каси театру на підставі прибуткових ордерів.
Тобто, оприбуткування готівки отриманої від продажу квитків відбувається у касі театру, яка згідно акту перевірки від 21.11.2008 не перевірялась.
Згідно витягів з касової книги театру за 21.11.2008 від касира квиткової каси ОСОБА_1. за прибутковими касовими ордерами №455 та №462 було отримано, відповідно - 1815,0 грн. та 3000,0 грн., які були належним чином оприбутковані.
Як вбачається з пояснень у судових засіданнях інспекторів Єфімової Н.І. та Долгошеї Ю.К. первинні бухгалтерські документи (прибуткові касові ордери), на підставі яких позивач мав своєчасно здійснювати облік готівки у касовій книзі, але не зробив цього, перевіряючи не оглядали, висновок стосовно неоприбуткування готівки за 19 та 20 листопада зроблений на підставі письмових пояснень завідуючої квитковими касами ОСОБА_2
Посилання відповідача на письмові пояснення завідуючої квитковими касами ОСОБА_2 судом не приймаються до уваги, оскільки у зазначених поясненнях ОСОБА_2. зазначила, що в касі знаходиться виторг за декілька днів, без зазначення дат. Висновок про те, що цими датами є саме 19 та 20 листопада, зроблений перевіряючими самостійно.
Це підтверджується також поясненнями викликаної у судове засідання в якості свідка гр.ОСОБА_2., яка повідомила, що усних пояснень стосовно дат, за які у квитковій касі знаходився виторг, перевіряючим не надавала, оскільки цієї інформації не знала.
Оцінивши наявні по справі докази суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту порушення з боку позивача приписів п.2.6 Положення №637, оскільки прибуткові касові ордери, на підставі яких позивач мав своєчасно здійснювати облік готівки у касовій книзі, але не зробив цього, перевіряючи не оглядали, в той час, як саме наявність не оприбуткованих станом на 21.11.2008 касових ордерів і становить зміст порушення передбаченого п.2.6 Положення №637.
Оскільки рішення відповідача №0003182350/0 від 03.12.2008, в порушення приписів ч.3 ст.2 КАС України, прийняте необґрунтовано, то воно підлягає скасуванню судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 03.12.2008р. №0003182350/0 про стягнення 17921,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3. В решті позову відмовити.
4. Відшкодувати Миколаївському академічному українському театру драми та музичної комедії (вул.Дунаєва, 59, м.Миколаїв, 54017) понесені ним судові витрати у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 22.12.2009