Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
20.11.2009 р. № 2а - 5230/09/1470
м. Миколаїв
16:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження
за позовомВознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області
(провул. Братів Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)
до відповідачаФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
Позивач звернувся до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності відповідача у зв'язку з неподанням останнім податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону протягом року.
До суду надійшло клопотання позивача про підтримку позову у повному обсязі та розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (арк.спр.17).
Відповідач заперечень на позов не надав.
Судом двічі надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судове засідання не з'являвся.
Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки
У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов'язки щодо явки до суду.
Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглядаючи адміністративну справу в порядку письмового провадження, суд досліджував письмові докази, надані позивачем та прийшов до такого висновку.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа -підприємець державним реєстратором виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області 26 травня 2006 року (арк.спр.5).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»відповідач, окрім іншого, зобов'язаний вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з наданими позивачем відомостями, відповідач не звітує перед податковими органами більше року, зокрема, з 01 липня 2007 року (арк.спр.8).
Таким чином, відповідач більше року в порушення вимог ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»не подає органам державної податкової служби податкові декларації, документи фінансової звітності.
Абзацом 4 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є - неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно наданих позивачем відомостей у позивача відсутня заборгованість перед державним бюджетом по податкам (арк.спр.9), Фондами соціального страхування (арк.спр.10,14), Пенсійним фондом України (арк.спр.11).
Відповідно до п.17 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Судові витрати відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого 26 травня 2006 року державним реєстратором виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області.
3. Постанову для виконання надіслати державному реєстратору виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, якого зобов'язати повідомити суд про виконання рішення.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко