03 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 822/2407/17
адміністративне провадження № К/9901/22214/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, державного реєстратора Полонської районної державної адміністрації Шпака Андрія Володимировича, треті особи: Полонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілія-Н», про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номери записів від 26 січня 2017 року: 18802629, 18802592, 18801726, 18801791) та зобов'язання вчинити дії,
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи, на підставі Рішення зборів суддів Верховного Суду від 20 травня 2019 року № 13, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., та Розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 731/0/78-19, адміністративна справа № 305/550/14-а була передана на розгляд колегії суддів: Саприкіна І. В. (суддя-доповідач), Желєзний І. В., Чиркін С. М.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач у порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти справу № 822/2407/17 до свого провадження.
Суддею-доповідачем згідно із ст. 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд цієї справи за його участі у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно зі ст. 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень ст. 341 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
Разом з тим, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, як суд касаційної інстанції, діючи у межах повноважень та порядку, визначених ст. 341 КАС України, не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Тобто, Верховний Суд є судом права, а не факту і обставин, у зв'язку з чим у Касаційного адміністративного суду відсутні підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Ця правова позиція узгоджується з вимогами п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України щодо розгляду справи в розумний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд. Крім того, касаційна скарга стосується виключно питання права, при цьому фактичні обставини справи у такому випадку не підлягають з'ясуванню та оцінюванню.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами; іншим учасникам справи подати (заперечення) відзив на касаційну скаргу; учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до ч. 4 ст. 340 КАС України.
Вирішуючи заявлене клопотання, Касаційний суд також враховує практику ЄСПЛ, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах», згаданих у п. 1 ст. 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (п. 25 рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції відсутність публічного розгляду в Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» (п. 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи практику ЄСПЛ як джерело права та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи в судове засідання, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань і вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись ст. 340, 345 КАС України, суд
Прийняти до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, державного реєстратора Полонської районної державної адміністрації Шпака Андрія Володимировича, треті особи: Полонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілія-Н», про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номери записів від 26 січня 2017 року: 18802629, 18802592, 18801726, 18801791) та зобов'язання вчинити дії.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 05 вересня 2019 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна