Справа № 826/5788/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
03 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Колісниченка Ігоря Анатолійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року №0000604001, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10 000,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року №0000614001, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 85,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції з порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Позивач заперечує факти вчинення ним правопорушень та вказує на те, що висновки акта фактичної перевірки нормативно та документально не підтверджуються. Зокрема, на переконання позивача, вимога щодо дотримання рівня максимальних роздрібних цін при роздрібному продажу тютюнових виробів на поширюється на випадок поштучного продажу сигар, а вимога щодо проведення операції з продажу товару через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування стосується виключно випадків реалізації пального, що у даному випадку не мало місце.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем норм законодавства щодо обігу тютюнових виробів та використання реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем не було реалізовано перевіряючим сигарети з фільтром або без фільтру, тому відповідальність за продаж тютюнових виробів за ціною, вищою, ніж вказана на пічці не може застосовуватися. Крім того скаржник зазначив, що обов'язок проводити розрахункові операції з використанням режиму попереднього програмування найменування встановлено для пального, в той час як ним продаж пального не здійснювався.
Позивач, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягав на законності оскаржуваного позивачем судового рішення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представника апелянта у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано як фізичну особу-підприємця, про що до Єдиного державного реєстру був внесений запис № 2 066 017 0000 001582 від 14 грудня 2004 року. В якості видів господарської діяльності за КВЕД, що здійснює ФОП ОСОБА_1 визначені, зокрема, наступні: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
В період з 14 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 - магазину, розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 172-Б. За результатами такої перевірки контролюючим органом складено акт №26/3019/40/2549308699 від 22 грудня 2017 року, де зафіксовано порушення позивачем вимог:
- статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР;
- п. 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР.
Так, відповідачем встановлено, що в магазині здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами за наявності відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі. В ході перевірки встановлено продаж наступних тютюнових виробів:
- однієї сигари «Харвест Світ Черрі», виробник «Йох. Вілх. фон Айкен ГмбХ» (Німеччина), за ціною 6,50 грн. за 1 шт. При цьому, максимальна роздрібна ціна, що вказана на пачці, становила 59,00 грн. за пачку, що з урахуванням 5% відсотків акцизного податку становить 61,95 грн., - тобто, максимальна роздрібна ціна однієї сигари складає 6,2 грн. (61,95 грн. : 10);
- однієї сигари «Captain Black», виробник «Скандінавіан Тобако Груп Ерсель В.В.» (Нідерланди), виготовленої на фабриці «Скандінавіан Тобако Груп Лейн ЛТД» CША, за ціною 6,50 грн. за 1 шт. При цьому, максимальна роздрібна ціна зазначена на пачці складає 114,00 грн. за пачку (що з урахуванням 5% відсотків акцизного податку становить 119,70 грн., - тобто максимальна роздрібна ціна однієї сигари складає 5,99 грн. (119,70 грн. : 20). Крім того, перевіркою встановлено факт реалізації товарів через реєстратор розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.
10 січня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийнято спірні податкові повідомлення-рішення форми «С»:
- № 0000614001 , яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 85,00 грн.;
- № 0000604001 , яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 10 000,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження в порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 28 березня 2018 року №4403/К/99-99-11-03-01-25 скаргу платника (позивача) залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року - без змін.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо встановленого порушення стосовно розрахунку через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, суд зазначає наступне.
Так, в магазині позивача здійснено продаж двох сигар за готівкові кошти з проведенням розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Згідно п. 1 і 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Отже, з наведеного вбачається, що при здійсненні суб'єктом господарської діяльності розрахункових операцій в готівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, такий реєстратор розрахункових операцій обов'язково має бути переведений в режим попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, а у випадку продажу такого товару як пальне - також в режим попереднього програмування із зазначенням додатково коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Посилання позивача на те, реєстратор розрахункових операцій має бути переведений в режим попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості лише у випадку реалізації пального не відповідає дійсності та ґрунтується на невірному розумінні норм матеріального права, а тому судом до уваги не приймається.
Відповідно до п. 6 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), а саме: у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості застосовується фінансова санкція у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 85 грн.).
Таким чином, прийняте ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року №0000614001 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо встановленого порушення за реалізацію тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1-3 статті 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.
Згідно ч. 13 статті 18 цього Закону за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Згідно абз. 14 ч. 2 статті 17 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно пп. 14.1.252 п. 14.1 статті 14 ПК України тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
За визначеннями, наведеними у пп. 14.1.4, 14.1.145 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, у наведеній редакції, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 статті 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
У 2017 році розмір ставки акцизного податку складав 5% від вартості (з податком на додану вартість).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що оскільки товар, що перебував на реалізації у господарській одиниці позивача, є підакцизним товаром, то при його реалізації в роздріб в ціну товару повинен включатися акцизний податок, який є непрямим податком, у розмірі 5% реалізованого (відпущеного товару), який розраховується з вартості тютюнових виробів, що не перевищує їх максимальну роздрібну ціну, встановлену виробником (імпортером), яка зазначена на пачці.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2017 року в магазині позивача здійснено продаж двох одиниць сигар з пачок сигар «Харвест Світ Черрі» та «Captain Black» за ціною 6,50 грн. Разом з тим, максимальні роздрібні ціни на вказані товари складали: 6,20 грн. та 5,99 грн. відповідно (а саме: вартість пачки сигари «Харвест Світ Черрі» була встановлена у розмірі 59 грн., тобто з урахуванням вимог п. 29.1 ст. 29 Податкового кодексу України («Обчислення суми податку»), граничною роздрібною ціною реалізованої в магазині позивача одиниці тютюнового виробу (сигари) є 6,20 грн. (61,95 грн. (59,00 грн. + 2,95 грн.)/10); вартість пачки сигари «Captain Black» була встановлена у розмірі 114,00 грн., тобто з урахуванням вимог п. 29.1 ст. 29 Податкового кодексу України («Обчислення суми податку»), граничною роздрібною ціною реалізованої в магазині позивача одиниці тютюнового виробу (сигари) є 5,99 грн. (119,70 грн. (114,00 грн. + 5,70 грн.)/20).
Тобто позивачем було здійснено роздрібний продаж цих сигар за ціною 6,50 грн., що є порушенням суб'єктом господарювання максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (у даному випадку тютюнові вироби).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, прийняте ГУ ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року №0000614001 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку