Рішення від 18.02.2010 по справі 2-5/10

копія

Справа № 2 - 5/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в складі:

головуючого - судді Кононенка С.Д.,

при секретарях - Зубовіч М.Ю., Муравйовому Ю.І., Кожедуб М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 11.07.2003 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

В ході судового розгляду справи, співпозивачі неодноразово збільшували свої позовні вимоги. Останній раз 21.12.2009 року співпозивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 подали заяву про зміну позовних вимог в якій виклали останні зміни та обґрунтування заявленого позову та просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП у розмірі 29 734,87 грн. - вартість матеріального збитку завданого у результаті ДТП, 141,89 грн - вартість проведеного висновку експерта, 3 100,00 грн. - відшкодування витрат по найму автомобіля для перевезень.

В позові вони вказали а в судовому засіданні, кожний окремо, пояснили, що 17.06.2003 року о 10 годині 30 хвилин по проспекту Миру в м. Полтаві, сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому, позивач ОСОБА_1, на автомобілі ПЕЖО - 306, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проспекту Миру в крайньому лівому ряду у напрямку вулиці Південної, а водій ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_2, здійснював маневр, з порушенням п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, по лівому розвороту із крайнього правого ряду в напрямку смуги зустрічного руху. В результаті чого і сталася ДТП. В результаті зіткнення автомобілі позивача та відповідача отримали механічні пошкодження.

Тому позивачі вважають, що відповідач ОСОБА_3 порушив п. 10.1, 10.4 «Правил дорожнього руху». На їх думку це підтверджується тим, що на нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а матеріали направлено до суду для розгляду справи по суті. Крім того позивачі вважають, що наявність порушень правил дорожнього руху в діях відповідача ОСОБА_3 підтверджується довідкою №А-93 від 25.06.2003 року виданою Відділом ДАІ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області; Постановою Ленінського райсуду м. Полтава від 10.10.2003 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_1 їх представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали та просили його задовольнити на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3, його представник адвокат ОСОБА_4 позов не визнали та заперечили проти його задоволення.

При цьому відповідач в судовому засіданні пояснив, що не вважає себе винним в скоєні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в постанові Ленінського районного суду м. Полтави від 10.10.2003 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не вказано, що він винний у дорожньо-транспортній пригоді, не вказано про наявність причинно-наслідкового зв'язку між його діями та наслідками ДТП. Провадження по справі закрито в зв'язку із пропущенням строків накладення адміністративного стягнення. Крім цього, вважає висновки автотехнічних експертиз КНДІСЕ та ХНДІСЕ неповними, оскільки експертам не надавались вихідні дані в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні доповнив та додатково пояснив, що розрахунок позивачів, що до завдання матеріальної шкоди ґрунтується на рахунку-фактурі № СФ-0000046 від 20 серпня 2003 року по виконанню ремонтних робіт ПП ОСОБА_6 Але цей розрахунок не може бути вірним, оскільки проводився ремонт автомобіля, а не відновлення його після ДТП. Крім того вказаний розрахунок зроблений в 2003 році. Що стосується моральної шкоди, то позивачі не зверталися до лікарні і не надали суду інших переконливих доказів настання такої шкоди, внаслідок ДТП.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, їх представника, відповідача, його представника, допитавши в ході розгляду справи експертів, вивчивши та дослідивши матеріали справи та подані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково за наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.06.2003 року о 10 годині 30 хвилин навпроти будинку №91 по проспекту Миру в м. Полтаві, сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому, позивач ОСОБА_1, на автомобілі ПЕЖО - 306, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проспекту Миру в крайньому лівому ряду у напрямку вулиці Південної, а відповідач ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_2, здійснював маневр, з порушенням п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, по лівому розвороту із крайнього правого ряду в напрямку смуги зустрічного руху. В результаті зіткнення автомобілі позивача та відповідача отримали механічні пошкодження. При цьому відповідач ОСОБА_3 порушив п. 10.1, 10.4 «Правил дорожнього руху», що призвело до виникнення ДТП. В результаті ДТП на ОСОБА_3 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а матеріали направлено до суду для розгляду справи по суті.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 10.10.2003 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності було закрито в зв'язку із пропущенням строків накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, суд розглянувши в ході розгляду справи матеріали адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, вислухавши пояснення сторін, данні проведеної по справі судової транспортно-трасологічної експертизи та оцінивши їх в сукупності приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 своїми діями порушивши п. 10.1, 10.4 «Правил дорожнього руху», що в свою чергу призвело до ДТП, яка сталася 17.06.2003 року по проспекту Миру в м. Полтаві. При цьому ОСОБА_3 пошкодив не тільки свій автомобіль НОМЕР_2, а і автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який належить його дружині ОСОБА_5

У відповідності до Висновку № 7188 судової автотоварознавчої експертизи від 03 вересня 2007 року, проведеної експертами Київського НДІСЕ, вартість матеріального збитку по відновленню автомобіля НОМЕР_3, в результаті пошкодження при ДТП складає 19 892,90 грн.

Даний висновок суд приймає, як найбільш достовірний та нормативно вмотивований.

Згідно акту здачі-прийому вартість вказаної експертизи становить 506,40 грн. Відповідно до квитанції від 12.11.2009 року оплату експертизи провів відповідач ОСОБА_3

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №3374 від 29.05.2000 року позивач ОСОБА_1 є приватним підприємцем. Основним видом діяльності якого є торгівля під замовлення, ремонт та будівництво житла. По причині, що оперативного виїзду до замовників для вирішення невідкладних питань бізнесу, автомобіль, для ОСОБА_1 є невід'ємним елементом бізнесу.

Як вбачається із наданих суду документів ОСОБА_1 з 17.06.2003 року до 20.08.2003 року не мав змоги користуватись власним автомобілем, по причині пошкодження автомобіля внаслідок ДТП. В зв'язку із цим ним був укладений договір №20 від 20.07.2003 року обслуговування перевезення пасажирів та багажу на автомобілі АУДІ, терміном на два місяці, згідно з яким він сплачував за користування автотранспортом 1550 грн. в місяць. За два місяці позивачем було сплачено 3100 грн., що підтверджується актом приймання - передачі грошових коштів від 20.08.2003 року.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то у відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки судом встановлено вину ОСОБА_3 у виникненні ДТП, то відшкодування моральної шкоди має бути покладено на відповідача.

Судом встановлено, що діями відповідача, позивачам завдано моральну шкоду, яка виразилася у завданні позивачам стресу та порушення нормальних життєвих зв'язків, грошове відшкодування якої судом оцінено в розмірі 2000 грн.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 - 11, 57, 60, 79, 84, 86, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 22, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП: 19 892,90 гривень - вартість відновлювального ремонту автомобіля, 304,00 грн. - судових витрат, 3 100,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаного з наймом автомобіля для перевезень та відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., а всього 25 296,9 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави (підпис) ОСОБА_7

Вірно: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави С.Д. ОСОБА_7

Попередній документ
8401275
Наступний документ
8401277
Інформація про рішення:
№ рішення: 8401276
№ справи: 2-5/10
Дата рішення: 18.02.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.01.2011)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 06.12.2007
Предмет позову: про встановлення факту прийняття спадщини та визначення часток у спадковому майні