03 вересня 2019 року
Київ
справа №9901/475/19
адміністративне провадження №П/9901/475/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., під час вивчення матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
29 серпня 2019 року ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (надалі також - позивач) через свого представника ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції, із позовною заявою до Вищої ради правосуддя (надалі також - ВРП, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 1124/0/15-19 від 11 квітня 2019 року про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , в частині причини звільнення «за власним бажанням» та змінити формулювання причини звільнення на звільнення «у зв'язку з поданням заяви про відставку» відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
- визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 1124/0/15-19 від 11 квітня 2019 року про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , в частині причини звільнення «за власним бажанням» та зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути по суті його заяву про звільнення у відставку (з дати його звільнення - з 12 квітня 2019 року, або з іншої дати, чи без визначення дати).
- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо не призначення до розгляду по суті на засіданні Вищої ради правосуддя заяви "Про зміну формулювання причини звільнення" ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року, та зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у відставку, зокрема в межах розгляду питання щодо відповідної зміни формулювання його звільнення зі звільнення «за власним бажанням» на звільнення «у зв'язку з поданням заяви про відставку».
Також подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що повний текст спірного рішення Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 не було отримано, в тому числі, копія вказаного рішення (як резолютивна частина так і повний текст) не була вручена ОСОБА_1 , отже з повним змістом вказаного рішення він не був ознайомлений, при цьому, зі змістом вказаного рішення представник позивача був ознайомлений лише напередодні складання та підписання вказаного позову. Представник позивача просить врахувати, що позивач тривалий час - з березня по 2 серпня 2019 систематично хворів внаслідок загострення тривалої та тяжкої хвороби. Крім того, після звільнення - з 12 квітня 2019 року, внаслідок тривання процесу лікування хвороби та її ускладнень, позивач не міг вищевказаний тривалий період з 12 квітня 2019 року по 2 серпня 2019 року працевлаштуватися, а отже і оплатити та отримати послуги представника для реалізації професійного представництва його інтересів по цьому спору, оскільки він не мав жодних доходів зокрема у період після 11 квітня 2019 року по 2 серпня 2019 року. А отже вказаний позов поданий в період з 3 серпня 2019 року до 28 серпня 2019 року, який становить менше одного місяця.
Розглядаючи подану заяву у сукупності із наданими до неї документами, суд дійшов висновку про неможливість наразі вирішити питання про поновлення строку звернення до суду, з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі й у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому, строки звернення до суду встановлено саме для позивача, а не для його представника, у зв'язку з чим для вирішення питання про поновлення пропущеного строку має значення, коли саме позивач дізнався про порушення його прав, свобод та інтересів, а не його представник.
Позивача на підставі оспорюваного рішення ВРП наказом виконуючого обов'язки голови Дарницького районного суду міста Києва №11-ос від 12 квітня 2019 року відраховано зі штату суду, отже з цієї дати позивач мав би дізнатися про це рішення.
Проте, у поданій заяві міститься посилання, що позивач не отримав копії спірного рішення ВРП та що про існування такого рішення представник дізнався напередодні подачі позову. Натомість, конкретного часу, коли ОСОБА_1 дізнався про ухвалене ВРП рішення, ані позов, ані заява про поновлення строку звернення до суду, не містять.
Вказані обставини позбавляють суд можливості вирішити питання поновлення строку звернення до суду, оскільки не дають змоги встановити момент початку відліку такого строку. Посилання на те, що позов подається у менше ніж місячний строк - з 3 серпня 2019 року по 28 серпня 2019 року, - є безпідставними, оскільки, як вже зазначено вище, строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, а не з дня закінчення лікування. Перебування на лікуванні за наявності підтверджуючих документів може свідчить лише про поважність причин пропуску строку за результатами їх оцінки судом, а не сторонами у справі.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тому позивач має обґрунтувати, чому перебування під наглядом лікаря після стаціонарного лікування, згідно з довідкою від 23 серпня 2019 року, суд має розцінити як об'єктивно непереборну обставину, що позбавляла ОСОБА_1 можливості звернутися до суду з цим позовом (в тому числі й через представника), враховуючи, що перебування під наглядом лікаря не передбачає постійного перебування у лікарні.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем не надано достатніх відомостей щодо його особистої обізнаності із рішенням ВРП та обґрунтування підстав для поновлення йому строку звернення до суду, позовну заяву належить залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків. Також суд пропонує позивачу з урахуванням уточнених відомостей зазначити поважні причини пропуску саме ОСОБА_1 (а не його представником) строку, враховуючи дату початку відліку строку звернення до суду про скасування рішення ВРП від 11 квітня 2019 року і датою безпосереднього звернення з цим позовом (29 серпня 2019 року).
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати дату, з якої позивачу стало відомо про існування оскарженого рішення ВРП, а також поважні підстави для поновлення строку.
Роз'яснити позивачеві, що у разі якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
М.М. Гімон,
Суддя Верховного Суду