30 серпня 2019 року
м. Київ
справа №826/13958/18
адміністративне провадження №К/9901/23840/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби (ДФС) України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Імекслайн» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 адміністративний позов ТОВ «Імекслайн» до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.07.2018 №842489/40914591 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за датою її подання до реєстрації, а саме: податкову накладну від 27.06.2018р. № 45, складену ТОВ «Імекслайн» (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, оф. 2/37; код ЄДРПОУ 40914591).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2019 про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження та несплатою судового збору відповідачем лише подано клопотання про продовження строку для сплати судового збору.
Державна фіскальна служба України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду по суті до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що при першому зверненні з апеляційною скаргою строк подання апеляційної скарги не був пропущений. Зазначає, що унеможливила реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору. Вказує, що можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги впродовж часу після ухвалення судом першої інстанції рішення, на яке подавалась апеляційна скарга, не було з об'єктивних причин, які від відповідача не залежали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За цих же умов суд може звільнити особу від сплати судового збору повністю або частково.
Наведений перелік умов, є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов'язаних із сплатою судового збору.
Зазначені скаржником підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень після спливу встановленого законом строку реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Слід зазначити, що ДФС України при зверненні з апеляційною скаргою не було наведено доводів щодо дотримання встановленого законом строку подання апеляційної скарги, як не було наведено і поважних причин пропуску такого строку. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надано лише клопотання про продовження строку для сплати судового збору.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що первинне своєчасне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в іншому випадку порушується принцип юридичної визначеності.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
Р.Ф. Ханова
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду