04 вересня 2019 року№ 857/6876/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №140/1280/19 (суддя Смокович В.І., м.Луцьк, повний текст складено 20 травня 2019 року) за його позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовами до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - ОУПФ) в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) з урахуванням частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) згідно із порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №795 від 30.10.2013«Деякі питання реалізації частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції постанови КМУ від 12.07.2017 №486 «Про внесення змін до Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Постанова №№795, 486, Порядок №486 відповідно);
зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 67 Закону №796-XII з урахуванням частини другої статті 42 Закону №1058-IV згідно із порядком, затвердженим Постановою №795 в редакції Постанови №486 з 01.03.2018.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги наводить норми матеріального права та вказує, що «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок №1210), не регламентує порядку перерахунку пенсії, у той час як право позивача на його проведення прямо передбачено статтею 67 Закону №796-XII. Крім того, в силу пункту 3 Постанови №795 у редакції Постанови №486 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до, зокрема, Закону №796-XII, а відтак, на думку апелянта, посилання відповідача та суду першої інстанції на відсутність правових підстав для проведення перерахунку є необґрунтованими. Також наполягає на тому, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) відповідач зобов'язаний був провести перерахунок його пенсії з 01.10.2017 за правилами, передбаченими пунктом 5 Постанови №795. Зазначає про неврахування судом вимоги пункту 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами» від 05.07.2018 №196/2018 (далі - Указ) про підвищення розміру пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач правомірно застосував при розрахунку пенсії позивачу середню заробітну плату за 2006 рік (із застосуванням коефіцієнта 1,17) відповідно до пункту 9 Порядку №1210, оскільки використання під час розрахунку пенсії середнього показника заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки Порядком №1210, для позивача, за наявності встановлених обставин, не передбачено.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в ОУПФ, отримує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків, як інвалід другої групи, захворювання якого пов'язане із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначену згідно із статтею 54 Закону №796-XII(а.с.15-18).
Пенсію по інвалідності відповідач нараховує та виплачує позивачу відповідно до пункту 9 Порядку № 1210, по формулі із застосуванням величини середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу вцілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік - 928,81 грн із урахуванням коефіцієнту 1,17, як це визначено пунктом 2 постанови КМУ «Про проведення індексації пенсії у 2019 році» від 20.02.2019 №124 (далі - Постанова №124). Розмір пенсії ОСОБА_1 становить 5737,48 грн, з яких: 4709,08 грн основного розміру пенсії, 379,60 грн додаткової пенсії інвалідам другої групи з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, 50 грн цільової допомоги інвалідам війни другої групи, 598,80 грн підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни другої групи.
11.02.2019 позивач звернувся до ОУПФ із вимогою про перерахунок пенсії з 05.07.2018 на підставі Закону №2148-VIII та у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-IV і статті 67 Закону №796-XII із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки (а.с.19).
Листом від 22.02.2019№ 36/С-01 відповідач повідомив заявника про те, що обчислення розміру його пенсії здійснюється відповідно до статті 54 Закону №796-XII. Також роз'яснено, що згідно із Законом №2148-VIII перерахунку з 01.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, підлягають пенсії, призначені на підставі Законів №1058-IV, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб». Водночас, дія цього Закону не поширюється на пенсії, розмір яких визначений Законом №796-XII (а.с.20).
Не погоджуючись з вказаною відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 54 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержуваного за роботу у зоні відчуження в 1986-1987 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але не нижче розмірів, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 67 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом №796-XII.
Згідно з вказаною статтею конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.
Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням КМУ з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
При цьому, в силу пунктів 4-3, 4-4, 4-5, 4-7 «Прикінцевих положень» Закону 1058-IV у редакції Закону №2148-VIII, який застосовується з 01.10.2017, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень (пункт 4-3).
З 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
З 01.01.2018 по 31.12.2018 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, КМУ приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 01.01.2018 по 31.12.2018, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 01.01.2017 по 31.12.2017 (п. 4.4).
Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (пункт 4.5).
Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», Закону №796-XII, «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ (пункт 4-7).
Затверджений постановою КМУ Порядок №1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону №796-XII. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 9 Порядку №1210 передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою, до якої, зокрема, включається середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.
Системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що в силу положень Закону №796-XII у разі зростання в порівнянні з попереднім роком величини середньої заробітної плати в Україні, розмір пенсії, призначеної відповідно до даного закону підлягає підвищенню в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.
Водночас, згідно частини четвертої статті 57 Закону №796-XII порядок визначення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII, визначається КМУ.
З матеріалів справи видно, що позивач отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, яке настало внаслідок Чорнобильської катастрофи, і звернувся до відповідача із заявою саме про перерахунок цієї пенсії.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що норми Закону №796-XII не містять положення, що при перерахунку пенсій, призначених за даним Законом №796-XII, середньомісячний заробіток визначається КМУ. Тобто, будь-яких обмежень для прямого застосування частини другої статті 67 Закону №796-XII при здійсненні перерахунку пенсій, призначених відповідно до даного Закону, немає.
Разом з тим, таке застосування має здійснюватися системно, з урахуванням приписів Закону №1058-IV, аналіз наведених вище положень якого свідчить про правильність висновків суду першої інстанції про те, що до 2021 року перерахунок пенсій із застосуванням частини другої статті 42 даного Закону не проводиться (абзац 1 пункту 4-5 «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV).
Натомість, застосовується інший механізм обрахунку середнього заробітку для перерахунку пенсій, визначений пунктом 4-3 (на 2017-2018 роки) та абзацом 2 пункту 4-5 (на 2019-2020 роки) «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV. При цьому, закріплені у пункті 4-7 Закону №1058-IV нормативні приписи дають підстави для висновку, що положення пункту 4-3 вказаного розділу застосовуються виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV.
Тобто, у 2017-2018 роках застосування показника збільшеного середнього заробітку, визначеного відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та пункту 4-3 «Прикінцевих положень» вказаного Закону, для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №796-XII, неможливе.
Отже, чинним законодавством не передбачено до 2019 року можливості перерахунку пенсій, призначених за Законом №796-XII, із застосуванням частини другої статті 67 даного Закону, частини другої статті 42 та пункту 4-3 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.
Такий перерахунок можливий тільки з 2019 року, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів апелянта про неврахування ні відповідачем, ні судом першої інстанції положень Постанови №795, в редакції Постанови №786 та Указу, якими передбачено проведення перерахунку та підвищення пенсії, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1 Порядку №795, цей порядок визначає механізм перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески.
Тобто, положення вказаного Порядку №795 застосовуються у випадку, коли перерахунок пенсії здійснюється відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Разом з тим, встановлена Законом відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку пенсії позивачу у 2017-2018 роках унеможливлює застосування до спірних правовідносин приписів Порядку №795, який є нормативним актом нижчої юридичної сили у порівнянні із Законом №1058-IV.
Крім того, суд першої інстанції звертав увагу на те, що 20.02.2019 на підставі Постанови №124 втратили чинність: пункт 1 Постанови №795 та Порядок №486, на підставі яких позивач просить здійснити йому перерахунок пенсії.
Однак, і в період дії цих Постанов №№795 та 486 суд не знайшов підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки останній її отримує на підставі Закону №796-XII.
Щодо неврахування Указу, то такий має декларативний характер та зобов'язує КМУ забезпечити поліпшення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема: ужити заходів щодо підвищення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні; передбачати щорічне фінансування видатків на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на рівні, необхідному для своєчасного проведення виплат та забезпечення визначених законодавством гарантій зазначеним особам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 4 вересня 2019 року.