про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
04 вересня 2019 рокуЛьвів№ КДМ/116/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2014 у справі №461/13812/14-а,
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2014 у справі №461/13812/14-а.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2016 у справі №461/13812/14-а (провадження №8а/461/1/16) вказану вище заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 постанову Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2014 та ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11.01.2016 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Міндоходів про скасування постанови про порушення митних правил задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову від 13.12.2013 №1985/20910/13, винесену Львівською митницею Міндоходів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. В іншій частині позову відмовлено.
08.04.2016 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки при ухваленні постанови від 04.02.2016 Львівський апеляційний адміністративний суд не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Матеріали справи №461/425/15-а для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення надійшли на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду лише 29.08 2019 після повернення такої до Галицького районного суду м. Львова з Верховного Суду.
Так, у поданій заяві від 07.04.2016 позивач просить прийняти додаткову постанову, якою присудити з Львівської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1712, 95 грн.
Заява обґрунтована тим, що згідно з ч.1 ст.94 КАС України (в редакції на час ухвалення рішення та подання заяви) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши матеріали справи в частині, що стосується вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.6 ст. 94 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року № 2747-IV, чинній на час подання заяви) якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 постанову Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2014 та ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11.01.2016 скасовано, про те суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, що відповідно до норм ст. 198 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року № 2747-IV, чинній на час ухвалення рішення) було підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
На час вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення не вирішення судом питання про судові витрати є також відповідно до норм ст.252 КАС України підставою для ухвалення такого рішення.
Поряд з цим, як вбачається із заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, заявник просив прийняти таке за постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 у справі №461/13812/14-а.
Як встановлено колегією суддів, постановою Верховного Суду від 09.04.2019 касаційну скаргу Львівської митниці ДФС задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року скасовано та залишено в силі ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 січня 2016 року.
Враховуючи викладене, оскільки судове рішення, прийняття якого було підставою для подання заяви про ухвалення додаткового рішення скасоване судом касаційної інстанції, відповідно відсутні встановлені законом підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 308, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2014 у справі №461/13812/14-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
М. А. Пліш