№ 207/266/19
№ 2/207/745/19
22 серпня 2019 року м. Кам'янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське справу № 207/266/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації за відчужене майно подружжя ,
У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою , у якій просила стягнути з ОСОБА_4 компенсацію за відчужене майно подружжя у розмірі 197795 гривень 00 копійок , оскільки з 15 вересня 2012 року знаходилася у шлюбі з ОСОБА_4 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року шлюб розірвано . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року у цивільній справі № 753/22599/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя було затверджено мирову угоду сторін щодо поділу спільного сумісного майна подружжя : квартири , меблів та кухонного приладдя . Під час шлюбу у грудні 2016 року разом з відповідачем за спільні кошти придбали автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску , державний номерний знак НОМЕР_1 , об'ємом двигуна 1582 куб.см. , яким користувався відповідач . 25 березня 2017 року відповідач ОСОБА_4 продав автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску , який був придбаний за час шлюбу та був спільною сумісною власністю подружжя . Кошти від продажу автомобіля відповідач використав на свої інтереси . Згідно висновку про оцінку вартість автомобіля HYUNDAY І30 , 2013 року випуску , реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату аналізу 21 березня 2017 року становить 395590 гривень 00 копійок . Вартість частки позивачки у відчуженому автомобілі становить 197795 гривень 00 копійок .
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 заявлений позов підтримала і пояснила , що з 15 вересня 2012 року знаходилася у шлюбі з ОСОБА_4 , який 3 травня 2018 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва було розірвано . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року за її позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя було затверджено мирову угоду сторін щодо поділу спільного сумісного майна подружжя : квартири , меблів та кухонного приладдя . Під час шлюбу у грудні 2016 році разом з чоловіком за спільні гроші придбали автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску . У березні 2017 року з чоловіком вже мешкали окремо , автомобіль весь цей час знаходився в користуванні відповідача ОСОБА_4 . У березні 2017 року дізналася , що автомобіль проданий її чоловіком - відповідачем ОСОБА_4 . Гроші за проданий автомобіль від відповідача не отримувала та згоди на його продаж не надавала . Вважає , що автомобіль проданий незаконно . Просить позов задовольнити у повному обсязі .
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 заявлений позов підтримав і пояснив , що під час перебування у шлюбі сторонами придбаний за спільні кошти автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску , яким користувався відповідач . 25 березня 2017 року позивачці ОСОБА_3 стало відомо про те , що відповідач ОСОБА_4 продав автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску , який був придбаний за час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя . Автомобіль був відчужений без згоди позивачки ОСОБА_3 , гроші за проданий автомобіль позивачка не отримувала . Кошти від продажу автомобіля відповідач використав на свої інтереси . Шлюб сторін було розірвано 3 травня 2018 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя було затверджено мирову угоду сторін щодо поділу спільного сумісного майна подружжя : квартири , меблів та кухонного приладдя . Просить позов задовольнити у повному обсязі .
Відповідач ОСОБА_4 заявлений позов не визнав і пояснив , що з 15 вересня 2012 року знаходився у шлюбі з ОСОБА_3 . Під час шлюбу у 2016 році придбали автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску . У березні 2017 року продав автомобіль , письмової згоди від позивачки у нього не було . Кошти від проданого автомобіля витрачав на сім'ю : лікування , спільні подорожі , поточний ремонт квартири , оплату комунальних послуг та купівлю харчів та інше. У березні 2017 року вони з позивачкою мешкали разом . 3 травня 2018 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва шлюб було розірвано . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до нього про поділ майна подружжя було затверджено мирову угоду сторін щодо поділу спільного сумісного майна подружжя : квартири , меблів та кухонного приладдя . При підписанні мирової угоди був впевнений , що все спільне майно подружжя вже поділене . Просить у задоволенні позову відмовити .
Представник відповідача ОСОБА_2 заявлений позов не визнав і пояснив , що під час шлюбу у 2016 році сторони придбали автомобіль HYUNDAY І30, 2013 року випуску . У березні 2017 року відповідач ОСОБА_4 продав автомобіль , письмової згоди від позивачки у нього не було . Кошти від проданого автомобіля ОСОБА_4 витрачав на сім'ю . 3 травня 2018 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва шлюб сторін було розірвано . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 було затверджено мирову угоду сторін щодо поділу спільного сумісного майна подружжя . При підписанні мирової угоди було повністю вирішено спір щодо поділу усього спільного майно подружжя сторін , у тому числі і вартості компенсації за проданий автомобіль . Вважає , що у задоволенні позову необхідно відмовити , оскільки вартість автомобіля є підставою при укладанні мирової угоди сторін , спір був вирішений , майно поділене у повному обсязі і вартість проданого автомобіля врахована в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року.
Суд , вислухавши пояснення позивачки та її представника , відповідача та його представника , вивчивши матеріали справи , вважає , у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що з 15 вересня 2012 року сторони по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходилася у шлюбі . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано ( а.с. 18 ) . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року у цивільній справі № 753/22599/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя було затверджено мирову угоду сторін щодо поділу спільного сумісного майна подружжя : квартири , меблів та кухонного приладдя ( а.с. 19 - 22 ) . Під час шлюбу , у грудні 2016 року , сторонами придбаний автомобіль HYUNDAY І30 , 2013 року випуску , державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно договору купівлі-продажу від 25 березня 2017 року ОСОБА_4 продав автомобіль HYUNDAY І30 , державний номерний знак НОМЕР_1 ( а.с. 24 - 25 ) .
Згідно зі ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання , ведення домашнього господарства , догляд за дітьми , хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу ) .
Згідно ч. 1 , 2 , 4 ст. 65 СК України дружина , чоловік розпоряджаються майном , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , за взаємною згодою . При укладенні договорів одним із подружжя вважається , що він діє за згодою другого з подружжя . Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого , що укладений другим із подружжя без її , його згоди , якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір , укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї , створює обов'язки для другого з подружжя , якщо майно, одержане за договором , використане в інтересах сім'ї .
Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності , незалежно від розірвання шлюбу .
Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , частки майна дружини та чоловіка є рівними , якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором .
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб , розірвання шлюбу , визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , що до складу майна , що підлягає поділу включається загальне майно подружжя , наявне у нього на час розгляду справи , та те , що знаходиться у третіх осіб . При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями , що виникли в інтересах сім'ї ( ч. 4 ст. 65 СК ) .
Наявним майном подружжя на час розгляду справи були квартира , меблі та кухонне приладдя , про що свідчить мирова угода , яка затверджена ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року у цивільній справі № 753/22599/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя .
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .
Доводи позивачки про те , що на час продажу автомобіля сторони припинили шлюбні відносини не знайшли свого підтвердження наданими суду доказами. Відповідач стверджує , що на час продажу автомобіля сторони проживали однією сім'єю та гроші від проданого автомобіля витрачали спільно. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року не встановлено час припинення шлюбних відносин , інших доказів сторони не надали . Таким чином , суд приходить до висновку , що при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля відповідач ОСОБА_4 діяв за згодою другого з подружжя у відповідності з ч. 2 ст. 65 ЦК України 2003 року . Правом на захист прав іншого з подружжя передбачено звернення до суду з позовом саме про визнання договору недійсним як такого , що укладений другим із подружжя без її згоди , а не стягнення компенсації за відчужене майно . Вказаний договір не визнавався судом недійсним . Тому у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації за відчужене майно подружжя необхідно відмовити .
При розподілу судових витрат суд враховує , що у задоволенні позовних вимог відмовлено , тому судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки .
Керуючись ст. 60 , 61 , 65 , 69 , 70 СК України , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , до ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_3 , про стягнення компенсації за відчужене майно подружжя , відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба