№ 201/8936/18
провадження 2-о/201/5/2019
04 вересня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем - Храмцевич Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 17 серпня 2018 року звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2019 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали, спір не вирішено.
Суд вважає вимоги заяви підлягаючими залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно ст. 130 ЦПК України передбачає можливість вручення повістки про слухання справи повнолітнім членам сім'ї і це є належне вручення повістки про явку до суду на слухання справи.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи, вважається врученням повістки і цій особі.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши думку учасників судового засідання, судом встановлено, що належним чином повідомлений про слухання справи заявник або його представник (з належно оформленими повноваженнями) за вказаною заявою не з'явилися в судове засідання 23 квітня і 04 вересня 2019 року, заяви на адресу суду про слухання справи за їх відсутності не надали. Ст. 257 ЦПК України передбачає залишення позову без розгляду в разі повторної неявки заявника в судове засідання незалежно від причин неявки (можлива лише заява про розгляд справи за його відсутності), неявка в судове засідання представника позивача (з належним чином оформленими повноваженнями) не є перешкодою для явки самого заявника, але належних доказів про поважні причини відсутності як заявника так і його представника суду не надано, заяви про розгляд справи без них суду не надано.
Не надано належних документів і від спадкоємців, якщо такі є.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Уразі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що належним чином повідомлений про слухання справи заявник, його представник повторно не з'явилися на судове засідання і повторно належним чином у встановленому законом порядку не повідомили про можливість розгляду справи за його, їх відсутності, справа розглядається тривалий час і відкладалася неодноразово саме з причин неявки заявника, а тому дану цивільну справу слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 131, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд
Вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 04 вересня 2019 року.
Ухвалу може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя -