Справа № 161/1921/14-ц
Провадження № 6/161/477/19
02 вересня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.
при секретарі - Грабовській Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Романовського Валентина Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 ,-
Державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Перший ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області) Романовський В.В. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Першому ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області знаходиться виконавче провадження № 57036519 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 19 197,74 грн. Добровільно рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконується. Просить суд, тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
До судового засідання державний виконавець Романовський В.В. подав заяву про слухання справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Першому ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області знаходиться виконавче провадження № 57036519 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 19 197,74 грн.
20.08.2018 року державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 161/1921/14-ц виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 18.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 19 197,74 грн. (а.с. 47-48).
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчих проваджень, державний виконавець після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу та боржникові (ч.5 ст. 25 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують отримання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження та можливість боржника добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою строк.
За змістом п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
З матеріалів подання вбачається, що державним виконавцем проводилися дії щодо виявлення коштів та майна боржника, на які можна звернути стягнення.
За результатами таких дій встановлено, що за боржником ОСОБА_1 майно, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено. На виклики до державного виконавця боржник не з'являвся.
Наявність лише викликів державного виконавця, адресовані боржнику, в даному випадку, не являється достатнім доказом, що підтверджує підставність вимог подання.
Із змісту вимог ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, п.18 ч.3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в'їзду в Україну громадян України», в їх системному зв?язку, вбачається, що право ОСОБА_1 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв?язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов?язків по виконанню рішення суду.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.
З повідомлення Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України за період 2018 (а.с. 64).
Однак, періодичні тимчасові виїзди боржника за межі України не свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду.
Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання обов'язку сплатити належні до стягнення з нього кошти в матеріалах справи немає, доказів того, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження суду не надано.
Таким чином, державним виконавцем у відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не в повній мірі використано надані йому права у точній відповідності із законом, зокрема, не реалізовано належне останньому майно, допущено порушення прав та законних інтересів боржника, не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання судових рішень, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 313 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України, і в'їзду в Україну громадян України», ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
В задоволенні подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Романовського Валентина про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Ухвала в повному обсязі складена 04 вересня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.