Справа № 161/6632/14-ц
Провадження № 2-с/161/16/19
03 вересня 2019 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою стягувача - житлово-комунального підприємства №7 про видачу судового наказу з метою стягнення заборгованості за надані послуги за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 ,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 05 травня 2014 року, виданого за заявою стягувача - житлово-комунального підприємства №7 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 .
Зазначає, що 05 серпня 2019 року він отримав постанову головного державного виконавця Другого відділу ДВС м.Луцька, датовану 26.07.2019р., про відкриття виконавчого провадження, з якої йому стало відомо про наявність судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2014 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь житлово-комунального підприємства №7 заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 6674,66грн., а також 121,80грн. судових витрат.
Копію судового наказу Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/6632/14-ц від 05.05.2014року його представник отримав 20.08.2019 року. Вважає, що заявлені стягувачем вимоги є необґрунтованими та спірними, а тому судовий наказ №161/6632/14-ц Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.05.2014 року підлягає до скасування.
05 травня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області видав судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь житлово-комунального підприємства №7 заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 6674,66грн., а також 121,80грн. судових витрат. У якості підстав своїх вимог та зобов'язань боржника, стягувач посилається на загальні норми законодавства, які не стосуються вказаних у заяві правовідносин, зокрема вказані стягувачем статті 84, ст.ст. 66, 68 ЖК України, стосуються тільки наймачів та власників.
Крім того, ч.6 та ч.13 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач -це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Проте, він не є наймачем, власником чи користувачем квартири АДРЕСА_1 , доказом чого є відсутність доказу протилежного у матеріалах справи.
У заяві про видачу судового наказу про стягнення заборгованості та розрахунку суми боргу, розрахунок суми боргу здійснено з березня 2011 року, але у квартиру АДРЕСА_1 , він був зареєстрований лише 11.04.2012року, що також підтверджує безпідставне та невірне нарахування йому оплати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Посилаючись на наведене, заявник просить скасувати судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2014 року у даній справі, одночасно просив поновити строк звернення до суду з вищевказаною заявою.
Вивчивши заяву про скасування судового наказу, матеріали справи, суддя установив таке.
Як слідує із змісту ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Відповідно до ч. 1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заявник просить в заяві поновити строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу покликається на те, що копію судового наказу його
представник отримав в суді 20 серпня 2019 року. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували належне повідомлення та вручення боржнику копії судового наказу, тому суддя знаходить поважними причини пропуску строку для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та вважає за можливе поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 05 травня 2014 оку року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача житлово-комунального підприємства №7 заборгованості за надані послуги за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 6674,66 грн. та понесені судові витрати в розмірі 121,80 грн.
Як з'ясовано в судовому засіданні, між сторонами існує спір про право та наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, які можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Оскільки заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.
При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати судовий наказ № 161/6632/14 від 05 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача житлово-комунального підприємства №7 заборгованості за послуги за утримання будинку та прибудинкової території з боржника ОСОБА_1 в сумі 6674,66 грн. та понесені судові витрати в розмірі 121,80 грн.
Роз'яснити стягувачу, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта