04 вересня 2019 року справа №200/5026/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (головуючий І інстанції Бабаш Г.П., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) у справі № 200/5026/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії щодо невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.02.2016 року по 31.08.2018 року; зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячні страхові виплати за період з 01.02.2016 року по 31.08.2018 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року позов задоволений:
- скасовано постанову ВВД ФССНВВПЗ у м. Красноармійську від 05.02.2016 року № 0538/3239.2/7 про зняття з обліку особи, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі відокремленого підрозділу Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01.02.2016 року по 31.08.2018 року (а.с. 67-71).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин.
Вважає, що позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду. Також, зазначив, що позивачу правомірно припинено соціальні виплати, оскільки останній навчається в учбовому закладі, який знаходиться на непідконтрольній українській владі території (а.с. 76-81).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
Постановою відділення ВДФ у м. Красноармійську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.11.2010 року № 0538/23239/20 взято на облік осіб, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, та реєстрацію страхових випадків: дружину померлого - ОСОБА_2 ; сина померлого - ОСОБА_3 ; батька померлого - ОСОБА_4 (а.с. 39).
Постановою відділення ВДФ у м. Красноармійську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.11.2010 року № 0538/3239/3239/21 ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу у розмірі 100712,04 грн. (а.с. 40).
Постановою відділення ВДФ у м. Красноармійську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.11.2010 року № 0538/3239/3239/22 ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату у розмірі 2360,44 грн. з датою закінчення виплат 10.08.2013 року (а.с. 41).
Постановою відділення ВДФ у м. Красноармійську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.08.2013 року № 0538/3239.2/3239/2 позивачу припинено виплату страхових виплат у зв'язку з закінченням терміну, позивач досяг 16 річного віку (а.с. 42).
Постановою відділення ВДФ у м. Красноармійську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.09.2013 року №0538/3239.2/3239.2/3 на підставі довідки Красноармійського навчально-виховного комплексу від 16.09.2013 року № 155 позивачу продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату у розмірі 2380,99 грн. з 11.08.2013 року по 10.08.2015 року (а.с. 43-44).
На підставі довідки «Російського економічного університету ім. Плеханова» №231 від 14.08.2015 року постановою відділення ВДФ у м. Красноармійську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.09.2015 року №0538/3239.2/3239.2/5 ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату у розмірі 3792,47 грн. до 31.01.2016 року (а.с. 46, 48).
Постановою ВВД ФССНВВПЗ у м. Красноармійську від 05.02.2016 року № 0533/3239.2/7 позивача знято з обліку. Причина зняття: закінчення навчання. Дата зняття з обліку - 31.01.2016 року, припинено страхові виплати з 01.02.2016 року (а.с. 47).
Згідно довідок «Російського економічного університету ім. Плеханова» від 12.12.2015 року №172 та від 17.02.2017 року №131/23-8 строк навчання ОСОБА_1 в Севастопольській філії ФГБОУ ВПО «РЕУ ім. Плеханова» з 01.09.2014 року по 31.08.2018 року (денна форма навчання) (а.с. 25).
Згідно довідки Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціальнрого страхування України в Донецькій області від 19.04.2019 року №07-09/1102 про нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачу нараховано та виплачено страхові виплати за період з листопада 2010 року по січень 2016 року включно (а.с. 51).
З листа відповідача від 22.03.2019 року № 03-10/792 встановлено, що, позивачу припинено виплату страхових виплат оскільки він не перемістився з тимчасово окупованої території на підконтрольну органам державної влади територію (а.с. 22-24).
Щодо строку звернення позивача з адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
З огляду на вищевикладені норми Закону, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом на позивача не розповсюджується.
Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон 1105-XIV).
Пунктом третім розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 Закону 1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, Законом № 1105 встановлює перелік підстав, за яких можливе припинення страхових виплат та надання соціальних послуг.
В ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 відсутні підстави для припинення виплат - перебування навчального закладу, у якому навчається особа, що має право на щомісячні страхові виплати, на території, не підконтрольній Україні.
Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105 особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вказана норма застосовується лише при вирішенні питання щодо особливостей соціального страхування внутрішньо переміщених осіб - громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації.
Згідно з п.1 Порядку № 20 (в редакції чинній на час припинення щомісячних страхових виплат) цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за фактичним місцем проживання (перебування) (далі - особи, які тимчасово переміщені) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).
Тобто, вимоги цього Порядку також поширюються на внутрішньо переміщених осіб - осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до абз. 1, 2 п.1 постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №637 від 05.11.2014 року встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Соціальні виплати особам з інвалідністю І групи та іншим особам, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть проводитися публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.
Отже, вимоги цієї постанови КМУ також поширюються лише на тимчасово переміщених осіб.
Відповідно до п.п. 1, 2, п. 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, що затверджений постановою КМУ № 595 від 07.11.2014 року, цей Порядок визначає процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям (далі - установи), здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (п.1) ; у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади (п.2); особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Вказані норми також підлягають застосуванню при здійсненні соціального забезпечення внутрішньо переміщеним особам - особам, які переміщуються з території населених пунктів Донецької та Луганської областей, у яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-УІІ від 20.10.2014 року (далі - Закон №1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 1706 адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
З аналізу вказаних норм Закону № 1706 вбачається, що внутрішньо переміщеною особою є особа, яка покинула своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації тощо.
Вказане узгоджується й з приписами Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджено постановою КМУ «Про облік внутрішньо переміщених осіб» № 509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок № 509).
При цьому, згідно з абз.2 п.1 Порядку № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з п. 8 Порядку № 509 заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); 4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.
Отже, для визнання особи внутрішньо переміщеною необхідне її переміщення з постійного місця проживання у зв'язку чи з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Суд зазначає, що позивач не є внутрішньо переміщеною особою. Місцем реєстрації позивача у період по 19.07.2018 року була наступна адреса: АДРЕСА_1 . З 19.07.2018 року по теперішній час позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані обставини підтверджуються паспортом позивача
Ані місто Покровськ (колишній - Красноармійськ) Донецької області, ані місто Родинське Покровського району Донецької області не були включені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що затверджений розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року.
Викладені обставини вказують на відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи, а тому й на відсутність можливості застосувати вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1105, постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 637 від 05.11.2014 року, Порядку № 20, Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, що затверджений постановою КМУ № 595 від 07.11.2014 року, для вирішення питання щодо можливого припинення щомісячних страхових виплат, на які позивач має право.
Згідно довідки № 172 від 12.12.2016 року Федерального державного бюджетного учбового закладу вищої освіти «Російський економічний університет ім. Г.В. Плеханова» станом на час видачі довідки позивач навчався на 3 курсі за денною формою навчання, строк навчання - з 01.09.2014 року по 31.08.2018 року (а.с. 26).
Вказану довідку позивач надавав до відповідача для вирішення питання щодо продовження щомісячних страхових виплат, на які позивач має право.
Таким чином, позивач мав право на отримання щомісячних страхових виплат протягом усього часу навчання, а саме - з 01.02.2016 року (з часу припинення щомісячних страхових виплат) по 31.08.2018 року (час завершення мною навчання, що зазначений у згаданих довідках).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону 1105-XIV таких підстав, як незнаходження особи на підконтрольній Українській владі території для припинення страхових виплат не має.
Разом з цим, відповідачем вже було частково виплачені страхові виплати за період навчання позивача у ФДББУЗ ВПО «Російський економічний університет ім. Г.В. Плеханова».
Отже, суд вказує, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Разом з цим позивачем у позовній заяві не було заявлено позовної вимоги щодо скасування постанови ВВД ФССНВВПЗ у м. Красноармійську від 05.02.2016 року № 0538/3239.2/7 про зняття з обліку особи, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом скасування постанови ВВД ФССНВВПЗ у м. Красноармійську від 05.02.2016 року № 0538/3239.2/7 про зняття з обліку особи, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, ОСОБА_3
Відповідачем не доведено правомірності не виплати страхових виплат позивачу, належних, допустимих та достатніх доказів з цього приводу відповідачем, не надано.
Отже, відповідач, не виплативши страхові виплати за відсутності, передбачених законами України підстав, порушив право позивача на їх отримання, при цьому, зазначене право є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.02.2016 року по 31.08.2018 року, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі відокремленого підрозділу Покровського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу щомісячні страхові виплати за період з 01.02.2016 року по 31.08.2018 року.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 200/5026/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 4 вересня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Т.Г. Гаврищук