П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/2291/17
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №13066821302,-
06 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДФС у Миколаївській області, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №1306682-1302 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем з орендної плати за землю в сумі 46 956,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим та прийнятим без законних підстав. Нормативно грошову оцінку визначено невірно, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3414.03-0.3-2222/27 від 12.10.2016 року, який є необґрунтованим, оскільки сформований на підставі коефіцієнтів локальних факторів (км3), які не були визначені Миколаївською міською радою. Враховуючи вищенаведені обставини визначена цим витягом нормативно грошова оцінка не може застосовуватися для визначення орендної плати позивачу.
ГУ ДФС у Миколаївській області заперечувало проти позову, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм ПК України. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 укладено з Миколаївською міською радою договір оренди землі №8180 від 18.02.2011 року та отримано земельну ділянку площею 1730 кв.м. Згідно витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 12.10.2016 року №31-14.03-0.3-2222/27 розмір нормативної грошової оцінки цієї ділянки становить у 2016 році 2 953 248,40 грн., а відтак відповідно до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки №8180, з врахуванням індексації (п. 4.3 договору) річна орендна плата складає 46 956,97 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не встановив обставин щодо розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Дана оцінка земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року №3/40. На даний момент, в рамках справи 814/426/18, відбувається оскарження вказаного рішення Миколаївської міської ради в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Миколаївською міською радою укладено договір оренди землі № 8180 від 18.02.2011р., за яким Миколаївська міська рада на підставі рішення від 30.12.2010р. № 2/26 передає, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 приймають в оренду земельну ділянку для обслуговування майнового комплексу нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).
Відповідно до п.2.4 вищевказаного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.01.2011р. № 46 (останній коефіцієнт щорічної індексації 1,059) у 2011 році становить 511 907 грн.
Розділом 4 договору визначено порядок орендної плати за земельну ділянку, зокрема п.4.2 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.
У 2011 році нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, була затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 27 січня 2011 року № 3/40 та складала 511907 грн.
У подальшому розмір нормативної грошової оцінки щорічно змінювався та у 2016 році складав 2 953 248,40 грн., про що позивач дізнався з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року № 34-14.03-3-2222/27-16 (а.с. 10).
30 червня 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 1306682-1302 про зобов'язання позивача сплатити суму податкового зобов'язання в розмірі 46 956,97 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено в межах норм чинного законодавства. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
За приписами п.286.1 ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктами 289.1 та 289.2 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін на попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Наданий відповідачем розгорнутий розрахунок нарахованої суми орендної плати за землю ОСОБА_1 за 2017 рік, по оскаржуваному ППР, відповідає вищенаведеним приписам ПК України (а.с.37).
Отже, при визначенні суми грошового зобов'язання податковий орган діяв відповідно до норм Податкового кодексу України, тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду по справі № 814/2292/17 від 07 серпня 2018 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не згоден з розрахунком орендної плати за земельну ділянку, яка зроблена на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року №34-14.03-0.3-2222/27-16.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, спірний витяг був предметом судового розгляду по справі 814/789/17, за результатами розгляду якої Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 34-14.03-3-2222/27-16 від 12 жовтня 2016 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не може бути оскаржений.
При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний витяг виданий на підставі рішення Миколаївської міської ради № 3/40 від 27 січня 2011 року, яким затверджено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих в межах м.Миколаїва.
Дане рішення оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської міської ради, є чинним та було чинним на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Судова колегія вважає помилковими доводи апелянта, що розгляд цієї справи неможливий до набрання законної сили рішення суду по справі № 814/426/18, в рамках якої оскаржується рішення Миколаївської міської ради № 3/40 від 27 січня 2011 року, оскільки оскаржуване рішення винесене відповідачем на підставі чинного на той момент рішення Миколаївської міської ради та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12 жовтня 2016 року №34-14.03-0.3-2222/27-16.
В разі подальшого скасування рішення Миколаївської міської ради № 3/40 від 27 січня 2011 року в межах розгляду справи № 814/426/18, позивач вправі звернутись до суду з позовною заявою щодо перегляду рішення по цій справі за нововиявленими обставинами.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - змінити з підстав задоволення позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко