ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2019 року № 640/6488/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України про визнання протиправною бездіяльності, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного Фонду України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, як таку, що порушує право ОСОБА_1 відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», право на отримання письмової відповіді по результатам вчасного відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 2188/К-11, від 29.01.2019 № 2189/К-11, від 12.02.2019, у термін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч Закону України «Про звернення громадян» його заяви розглянуті з порушенням строку розгляду звернень громадян.
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що розгляд заяв позивача та надання відповіді на них не міг бути здійснений у строк передбачений Законом України «Про звернення громадян», оскільки питання викладені в заявах вимагали вивчення значної кількості інформації, крім того працівники Пенсійного фонду України мають велике навантаження, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
ОСОБА_1 29 січня 2019 року на особистому прийомі у Пенсійному фонді України подав заяву (вх. № 2189/К-11), в якій просив Голову правління Пенсійного фонду України з врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 у справі №826/12204/18 особисто організувати та перевірити стан розгляду його заяв та скарг, зокрема: заяву від 04.05.2016 № 6010/К-11; скаргу від 16.05.2016 № 6415/К-11; заяву від 20.07.2018 № 9173/К-11; заяву від 28.07.2016 № 9455/К-11; заяву від 21.06.2017 № 8551/К-11; скаргу від 24.01.2018 № 1924/К-114; звернення від 12.06.2018 № 13562/К-11, що надійшло з Мінсоцполітики України; звернення від 19.06.2018 № 14078/К-4, що надійшло з Мінсоцполітики України. В той же день, позивачем подано ще одну заяву (вх. № 2188/К-11) про надання інформації про посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, безпосередньо відповідальної за розгляд, перевірку фактів та прийняття рішення по наслідкам розгляду скарги позивача до Пенсійного фонду України від 12.06.2018 № 13562/К-11.
Не отримавши від відповідача відповіді на вищевказані звернення, позивач 12.02.2019 подав заяву (вх. № 3520/К-11), в якій просив надати інформацію, у який спосіб буде виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 по справі № 826/12204/18 про визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, що полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України від 12.06.2018 № 14078/К-11.
Однак, відповідь на заяви ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 2188/К-11, від 29.01.2019 № 2189/К-11, від 12.02.2019 відповідач надав листом від 09.04.2019.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Частиною 1 ст. 1 вказаного закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону України «Про звернення громадян»).
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 29 січня 2019 року на особистому прийомі у Пенсійному фонді України подав заяву (вх. № 2189/К-11), в якій просив Голову правління Пенсійного фонду України з врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 у справі №826/12204/18 особисто організувати та перевірити стан розгляду його заяв та скарг, зокрема: заяву від 04.05.2016 № 6010/К-11; скаргу від 16.05.2016 № 6415/К-11; заяву від 20.07.2018 № 9173/К-11; заяву від 28.07.2016 № 9455/К-11; заяву від 21.06.2017 № 8551/К-11; скаргу від 24.01.2018 № 1924/К-114; звернення від 12.06.2018 № 13562/К-11, що надійшло з Мінсоцполітики України; звернення від 19.06.2018 № 14078/К-4, що надійшло з Мінсоцполітики України. В той же день, позивачем подано ще одну заяву (вх. № 2188/К-11) про надання інформації про посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, безпосередньо відповідальної за розгляд, перевірку фактів та прийняття рішення по наслідкам розгляду скарги позивача до Пенсійного фонду України від 12.06.2018 № 13562/К-11.
Також, 12.02.2019 позивачем було подано заяву (вх. № 3520/К-11), в якій, у зв'язку з відсутністю результатів розгляду попередньої заяви, просив надати інформацію, у який спосіб буде виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 по справі № 826/12204/18 про визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, що полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України від 12.06.2018 № 14078/К-11.
Листом від 09.04.2019 Пенсійний фонд України повідомив позивача, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 по справі №826/12204/18 Пенсійний фонд України повторно розглянув скаргу позивача від 12.06.2018 (вх. № 14078/К-4 від 19.06.2018), що надійшла з Міністерства соціальної політики України та надано надав відповідь листом від 02.04.2019 № 3813/02-23. Щодо надання інформації про посадову особу відповідальну за розгляд, перевірку фактів та прийняття рішення по наслідкам розгляду скарги позивача від 12.06.2018, Пенсійний фонд України повідомив, що відповідь на вищевказану скаргу підготовлено головним спеціалістом відділу спеціальних пенсійних програм управління контролю та розгляду звернень громадян Департаменту пенсійного забезпечення ОСОБА_2 та підписано заступником директора Департаменту пенсійного забезпечення ОСОБА_3 .
З викладеного вбачається, що Пенсійним фондом України в порушення строку визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» надано відповідь, яка не стосується суті викладених питань в заявах позивача від 29.01.2019 № 2189/К-11 та від 12.02.2019 № 3520/К-11.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправної бездіяльності Пенсійного фонду України, як такої, що порушує право ОСОБА_1 відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», право на отримання письмової відповіді по результатам вчасного відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 2188/К-11, від 29.01.2019 № 2189/К-11, від 12.02.2019, у термін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 2188/К-11, від 29.01.2019 № 2189/К-11, від 12.02.2019.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян