27 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1806/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 в адміністративній справі № 160/1806/19 за позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції про визнання протиправним та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 в адміністративній справі № 160/1806/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції про визнання протиправним та скасування постанови про стягнення виконавчого збору задоволено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, у відповідності до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Таким чином, вказана норма встановлює строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку статті 287 КАС України, а не з часу отримання копії рішення суду.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції 11 квітня 2019 року в порядку письмового провадження постановлено оскаржуване рішення.
Заявником подано апеляційну скаргу повторно 13 серпня 2019 року з пропуском десятиденного строку, який встановлено ст. 287 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак, наведені заявником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено в порядку письмового провадження 11 квітня 2019 року. Копію вказаного рішення суду отримано відповідачем 03 травня 2019 року, про що зазначено в апеляційній скарзі.
05.06.2019 року Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вперше звернувся з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 в адміністративній справі № 160/1806/19
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 в адміністративній справі № 160/1806/19 повернуто.
Таким чином, Чечелівським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, при зверненні до суду апеляційної інстанції вперше, було пропущено десятиденний строк з дня проголошення рішення суду першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом шостим частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати заявнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 в адміністративній справі № 160/1806/19 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку підтверджені належними доказами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Дурасова