Справа № 2а - 273/2009р.
№2а-6/2010р. П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 лютого 2010 року. Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: судді Кобзія Б.І., при секретарі Таран І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держкомзему в м.Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача відносно позивача при зверненні з заявою по приватизації земельної ділянки, визнання документів на приватизацію земельної ділянки належно оформленими та про зобов»язання управління Держкомзему у м.Кременчуці провести приватизацію земельної ділянки на ім.»я ОСОБА_1 і відшкодувати йому моральну шкоду, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління Держкомзему в м.Кременчуці Полтавської області, в якому просив постановити рішення, яким визнати противоправними дії відповідача - управління Держкомзему у м. Кременчуці відносно ОСОБА_1 під час звернень по приватизації земельної ділянки. Визнати акти підприємства „Геоінформ" від 28.08.2008 року по розподілу земельних ділянок в натурі та його заяву від 23.09.2008 року про розподіл земельних ділянок між ним і його сусідом ОСОБА_2, як документи, які надають йому право на приватизацію присадибної ділянки та ділянки сільского призначення. Зобов"язати управління Держкомзему у м. Кременчуці приватизувати ОСОБА_1 земельну ділянку на підставі доданих ним документів. Зобов'язати управління Держкомзему у м. Кременчуці відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 200 (двісті) гривень, що заподіяна йому незаконими діями відповідача під час звернення з приводу приватизації земельної ділянки. Судови витрати, пов"язані з розглядом позовної заяви покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 І ., посилаючись на викладені у позовній заяві підстави, позовні вимоги підтримав і просив їх задовільнити у повному обсязі.
Представник відповідача управління Держкомзему в м.Кременчуці ОСОБА_3 позов не визнав, обґрунтував незгоду з позовними вимогами викладеними доводами в письмових поясненнях, що долучені до матеріалів справи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приймає до уваги слідуюче.
ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу від 06.08.1983 року має у власності частку будинковолодіння по вул. Військовій, 15/1 в м.Кременчуці. Інша частина будинковолодіння належить на праві приватної власності його сусіду ОСОБА_2.. 05.08.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з заявою до приватного підприємства « Кременчуцька фірма „ Геоінформ"» для виготовлення документації на приватизацію земельних ділянок, на яких розташовані належачі їм будівлі. На підставі заяви-договору ПП КФ „Геоінформ" окремо на кожного з них виготовило документацію, яка необхідна для приватизації земельної ділянки. При виготовленні документації було складено два окремих акта розподілу присадибної земельної ділянки, в яких було визначено межу між частинами ділянки, які знаходяться у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Останні актом від 28.08.2009 року добровільно узгодили межу між частинами земельної ділянки. Документи на приватизацію земельної ділянки були узгоджені в управлінні архітектури та містобудування м.Кременчука та 25.09.2008 року передані до управління Держкомзему у м. Кременчуці.
Листом від 12.02.2009 року № 01-06/127 управлінням Держкомзему у м. Кременчуці позивачеві та його сусіду ОСОБА_2 було відмовлено в проведенні окремої приватизації частин присадибної ділянки, так як вказане в технічній документації домоволодіння перебуває у спільній власності його співвласників в частках 12/25 та 13/25 у будинку та господарських будівлях без виділення їх в натурі (на місцевості), тобто дані частки є ідеальними.
Межі земельної ділянки, яка передбачається для передачі у приватну власність, та на якій розміщені господарські будівлі і споруди (їх частини), що належать позивачу на праві приватної власності, повинні закріплюватися в натурі відповідними межовими знаками встановленого зразка.
Встановлення межі ідеальної частки у домоволодінні, яка належить позивачу на праві приватної власності, а відповідно і частини земельної ділянки на яку виготовлено технічну документацію із землеустрою неможливо без виділення такої частки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Стаття 78 Земельного кодексу України розкриває зміст права власності на землю. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно них.
Відповідно до ст..116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом
Даною нормою закону закріплено, що право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками виникає виключно з моменту державної реєстрації цього права та отримання державного акту.
Акт добровільного перерозподілу земельної ділянки між співвласниками домоволодіння, який був укладений в даному випадку, не є правовстановлюючим документом, який би підтверджував або надавав право власності на частину земельної ділянки, яка фактично у приватну власність не передана на закріплених законом підставах.
Акт добровільного перерозподілу земельної ділянки між співвласниками домоволодіння не закріплений як правовстановлюючий документ в жодному нормативно-правовому акті в галузі земельних відносин.
Виходячи з вищенаведеного приватизувати земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Військовій, 15 м. Кременчука можливо виключно у спільну часткову власність співвласників даного домоволодіння ОСОБА_1 і ОСОБА_2
Проект відведення земельної ділянки та технічна документація із землеустрою розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Даною організацією виступає ПП КФ «Геоінформ».
Однак, до компетенції ПП КФ «Геоінформ» та управління Держкомзему у м.Кременчуці не відноситься вирішення питань з розмежування та встановлення порядку користування земельними ділянками в домоволодіннях, які знаходяться у спільній частковій власності.
В даному випадку відповідачем вірно було роз»яснено позивачу ОСОБА_1 в листі № 01.06/127 від 12.02.2009 року, що для проведення приватизації його частини земельної ділянки по вул..Військовій,15 в м.Кременчуці, йому необхідно спочатку виділити його частину земельної ділянки в натурі та встановити порядок користування нею. Це питання вирішується шляхом звернення в судові органи з позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою на якій розташоване домоволодіння, яке належить позивачу ОСОБА_1 та його сусіду ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.
При таких обставинах суд приходить до висновку, зо заявлений позов є необґрунтованим і задовільненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.10,11,12, 71,138,159-163 КАС України, ст..ст.355,356 ЦК України, ст..ст.78,116,125 Земельного Кодексу України, суд -
Позовом ОСОБА_1 до управління Держкомзему в м.Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача відносно позивава при зверненні з заявою по приватизації земельної ділянки, про визнання документів на приватизацію земельної ділянки належно оформленими та про зобов»язання управління Держкомзему у м.Кременчуці провести приватизацію земельної ділянки на ім.»я ОСОБА_1 і відшкодувати йому моральну шкоду залишити без задовільнення.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції шляхом подачі через Крюківський районний суд м.Кременчука заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Крюківський районний суд м.Кременчука протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: