Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Рішення від 30.08.2019 по справі 200/6837/19-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 р. Справа№200/6837/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 14 Закону України “Про пернійне забезпечення”. Рішенням відповідача від 02.04.2019 року в призначенні пенсії було відмовлено з огляду на те, що заявник не надав довідки, уточнюючі пільговий характер роботи та документи про проведення атестації робочих місць; до пільгового стажу не зарахований період роботи з 10.02.1992 року по 07.07.1992 року в якості машиніста гірничих установок на Шахті «Красная звезда» та з 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в якості машиніста гірничих виїмкових машин на ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля».

Також до пільгового стажу не зараховано період роботи з 27.07.2001 року по 31.12.2001 року в якості машиніста підземних установок на ДВАТ «Шахта «Чайкіно», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутній дані про спеціальний стаж.

Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію та просить суд

визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області №848 від 02.04.2019 року про відмову в призначенні пенсії;

зобов'язати Добропільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ - 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 10.02.1992 року по 07.07.1992 року на Шахті «Красная звезда» в якості машиніста підземних установок, 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» в якості машиніста гірничих виїмкових машин та з 27.07.2001 року по 31.12.2001 року в ДВАТ «Шахта «Чайкіно» в якості машиністом підземних установок до пільгового стажу роботи Списком №1;

зобов'язати Добропільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ - 37755477, юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28А) повторно розглянути заяву №848 від 22.03.2019 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії з урахуванням періодів роботи з 10.02.1992 року по 07.07.1992 року на Шахті «Красная звезда» в якості машиніста підземних установок, 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» в якості машиніста гірничих виїмкових машин та з 27.07.2001 року по 31.12.2001 року в ДВАТ «Шахта «Чайкіно» в якості машиністом підземних установок до пільгового стажу роботи Списком №1;

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на безпідставність позиції ОСОБА_1 та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення та просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі на 01.07.2019 року.

Ухвалою від 29.07.2019 року витребувано у ОСОБА_1 копію диплому про навчання Б № 228510, копію військового квитка НОМЕР_2 . Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 20.08.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії до судового розгляду на 30.08.2019 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_3 видний Пролетарським РВ УМВС України в Донецькій області 27.09.1996 року.

Позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №0000225954 від 01.06.2017 року виданої Управлінням соціального захисту населення Добропільської міської ради.

22.03.2019 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою №848 та відповідними документами про призначення пенсії, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

02.04.2019 року Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняте рішення № 848 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що заявник не надав довідки, уточнюючі пільговий характер роботи та документи про проведення атестації робочих місць, до пільгового стажу не зарахований період роботи з 10.02.1992 року по 07.07.1992 року в якості машиніста гірничих установок на Шахті «Красная звезда» та з 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в якості машиніста гірничих виїмкових машин на ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля». Також до пільгового стажу не зараховано період роботи з 27.07.2001 року по 31.12.2001 року в якості машиніста підземних установок на ДВАТ «Шахта «Чайкіно», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутній дані про спеціальний стаж.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 , позивач 10.02.1992 року був прийнятий на роботу «учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті», з 14.05.1992 року переведений «машиністом підземних установок III розряду з повним робочим днем в шахті», а 07.07.1992 року звільнився за власним бажанням; з 23.07.2001 року прийнятий на роботу «машиністом підземних установок III розряду з повним робочим днем в шахті», з 11.03.2002 року переведений «машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5-го розряду з повним робочим днем в шахті», а 31.03.2003 року звільнений за власним бажанням. 17.03.2008 року прийнятий на роботу «машиністом гірничих виїмкових машин 5-го розряду з повним робочим днем в шахті», з 26.05.2011 року переведений «машиністом гірничих виїмкових машин 4-го розряду з повним робочим днем в шахті», а 01.12.2014 року звільнений за власним бажанням,

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Як передбачено ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Щодо періоду роботи з 10.02.1992 року по 07.07.1992 року в якості машиніста гірничих установок на Шахті «Красная звезда» та з 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в якості машиніста гірничих виїмкових машин на ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля», які не зараховані до пільгового стажу через ненадання довідки, уточнюючої пільговий характер роботи та документів про проведення атестації робочих місць.

Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній” у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірний період повний робочий день зі шкідливими та важкими умовами праці (в шахті), що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно п. 1 Порядку № 383, згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список N 1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Цей Порядок регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином суд вважає, що період роботи з 10.02.1992 року по 07.07.1992 року в якості машиніста гірничих установок на Шахті «Красная звезда», є підтвердженим на умовах п. 3 Порядку № 383, як такий, що виконаний до 21 серпня 1992 року.

Щодо періоду з 17.03.2008 року по 01.12.2014 року.

Наказом №124 від 02.03.2006 року ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці була проведена атестація робочих місць та відповідно до Додатку №1 до наказу, підтверджено право на пільгову пенсію професії «машиніст гірничо-виїмкових машин» за списком №1.

Наказом №1093 від 27.12.2010 року ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці була проведена атестація робочих місць та відповідно до Додатку №1 до наказу, підтверджено право на пільгову пенсію професії «машиніст гірничо-виїмкових машин» за списком №1.

Разом з цим суд зауважує, що позивач, як вбачається зі спірного рішення, позивач не надавав Наказ№124 від 02.03.2006 року та Наказ №1093 від 27.12.2010 року під час звернення із заявою про призначення пенсії, проте суд вважає ці накази такими, що підтверджують проведення атестації за відповідні періоди.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 27.07.2001 року по 31.12.2001 року в якості машиніста підземних установок на ДВАТ «Шахта «Чайкіно», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутній дані про спеціальний стаж.

Як вже було зазначено вище, позивач з 27.07.2001 року по 31.12.2001 року працював в якості машиніста підземних установок на ДВАТ «Шахта «Чайкіно» «з повним робочим днем в шахті». Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірний період повний робочий день зі шкідливими та важкими умовами праці (в шахті), що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Також суд зазначає, що абз. 7 пункту 20 Порядку № 637 передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Постанов Правління ПФУ № 7-6 від 10.06.2004 року «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 року «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 року «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та №25-2 від 03.12.2013 року «Про визнання такою, що втратила чинність. Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 року №22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу для застрахованих осіб, які є працівниками провідних професій.

Позивач отримав у Відповідача «Індивідуальні відомості про застраховану особу» Форми ОК- 5 від 12.05.2019 року, відповідно до яких періоди роботи з 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» в якості машиніста гірничих виїмкових машин зараховано Позивачеві, як спецстаж за кодом ЗП3014А2 .

Пунктом 34 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що спец стаж за кодом ЗП3014А2 діє з 05.11.1991 року - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31.03.1994 року N 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Дана обставина також підтверджує, що період роботи Позивача з 17.03.2008 року по 01.12.2014 року в ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» в якості машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті є пільговим стажем, але цю обставину Відповідач не врахував при призначенні пенсії Позивачу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 певні періоди до пільгового стажу роботи Списком №1, суд не може підміняти рішенням дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, а тому задовольняє позовні вимоги шляхом зобов'язання Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 22.03.2019 року з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області №848 від 02.04.2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов'язати Добропільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2019 року № 848 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 384 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка

Попередній документ
84008939
Наступний документ
84008941
Інформація про рішення:
№ рішення: 84008940
№ справи: 200/6837/19-а
Дата рішення: 30.08.2019
Дата публікації: 05.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них