Справа № 2-41/2010 р.
№ 2-947/2009 р.
11 березня 2010 року Крюківський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Демиденка І.О.,
при секретарі - Коптяєвій Т.М.,
за участю представника позивача, ОСОБА_1. - ОСОБА_2,
за участю представника відповідача, ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом фізичної особи - ОСОБА_1 до фізичної особи -ОСОБА_3, за участю третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6, комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Інспекції державно - будівельного контролю про визначення часток в спільній сумісній власності, виділ їх в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та виділити їй в натурі в житловому будинку кімнату «2-3» площею 14,9 кв.м. , а за ОСОБА_3 визнати право власності на Ѕ частку квартири № 2 в будинку № 49, виділивши їй в житловому будинку - коридор «2-1» площею 3 кв.м., кухню «2-2» площею 10,3 кв.м., по надвірним господарчим будівлям - літню кухню літ. «Рр», колонку літ. «К», вбиральню літ. «Ф». Також просить встановити їй порядок користування земельною ділянкою, виділивши їй в користування 262 кв.м. , що на плані визначені синім кольором, а ОСОБА_3 виділити в користування 262 кв.м. земельної ділянки, що на плані визначені зеленим кольором.
В судовому засіданні позивач позов підтримала. Представник позивача - ОСОБА_2 позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 на підставі договору міни та дарування належить Ѕ частина житлового будинку № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці, а саме - квартира № 1. 09.11.2005 року вона уклала договір купівлі - продажу з ОСОБА_5. Відповідно до зазначеного договору вона придбала ј частину домоволодіння № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці, а саме - квартиру № 2. Рішенням Крюківського районного суд м. Кременчука від 29.06.2006 року позов ОСОБА_3 було задоволено частково - договір купівлі - продажу визнано недійсним та визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину ј домоволодіння № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці. Інша Ѕ частина квартири № 2 передана ОСОБА_5 ОСОБА_1. Тобто, на сьогоднішній день квартира № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці є спільною сумісною власністю та належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1. ОСОБА_3 у зазначеному будинку не проживає, оскільки має іншу сім»ю, однак створює ОСОБА_1 як співвласниці постійні перешкоди по володінню та користуванню спірним майном. При цьому не допускає позивачку до житла та не надає можливості користуватися частиною земельної ділянки. Згідно висновку експерта, з врахуванням ідеальних долей співвласників є два варіанти розподілу квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці. Найбільш прийнятний для обох сторін з точки зору позивачки є перший варіант. Згідно зазначеного висновку, ОСОБА_1 виділяється на Ѕ частку квартири кімната «2-3» площею 14,9 кв.м., а по надвірним спорудам та господарським будівлям - вбиральня літ. «Ф», ОСОБА_3 на Ѕ частку квартири виділяється коридор «2-1» площею 3 кв.м., кухня «2-2» площею 10,3 кв.м.,а по надвірним спорудам - літня кухня літ «Рр». Відповідачці, згідно зазначеного варіанту, виділяється будівель і споруд на 3 911 грн. більше ніж їй припадає на ідеальну долю, однак позивачка відмовляється від стягнення з неї на свою користь перехідної долі в розмірі 3 911 грн. та вартості вбиральні, на яку ОСОБА_1 не претендує. Що стосується земельної ділянки при визначені її розміру експерт виходив з розміру частин - ідеальних долей в загальній власності на домоволодіння. Так, оскільки сторони мають по Ѕ частці ј частки домоволодіння, їхня частка по відношенню до всього домоволодіння складає 1/8 частку. Згідно висновку експерта на 1/8 частку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припадає по 262 кв.м. площі земельної ділянки : ОСОБА_1 14 кв.м. по будинку та 243 кв.м. по земельній ділянці,що позначена на плані синім кольором, а ОСОБА_3 - 16 кв.м. по будинку та 246 кв.м. по земельній ділянці, що позначена на плані зеленим кольором. Що стосується варіантів розподілу домоволодіння і земельної ділянки, запропонованого згідно висновку експерта від 25.11.2009 року, з ними позивачка не згодна, оскільки передбачена експертом прибудова буде порушувати її права та інтереси. Виходячи з того, що в добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди з приводу розподілу домоволодіння та земельної ділянки, просить суд позов задовольнити та визнати, що ОСОБА_1 належить на праві власності Ѕ частка квартири АДРЕСА_1. Виділити ОСОБА_1 в натурі на Ѕ частку у власності з квартири АДРЕСА_1 - кімнату «2-3» площею 14,9 кв.м., визнати, що ОСОБА_3 належить на праві власності Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_3 в натурі на Ѕ частку у власності з квартири АДРЕСА_1 - коридор «2-1» площею 3 кв.м.,кухню «2-2» площею 10,3 кв.м., по надвірним господарчим будівлям літню кухню літ. «Рр», колонку літ. «К4», вбиральню літ. «Ф».Встановити наступний порядок користування земельною ділянкою виділивши: ОСОБА_1 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року, а ОСОБА_3 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечила. Представник відповідача - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечила та пояснила, що на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.06.2006 року ОСОБА_3 належить 1/8 частина спірного домоволодіння, тобто 1\2 ј частини житлового будинку з господарськими будівлями, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданим КП «Кременчуцьке МБТІ». Ствердження позивачки про те, що їй належить Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки договір купівлі - продажу ј частини домоволодіння між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було визнано недійним та визнано за відповідачкою право власності на Ѕ частину квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці. Відповідно до вимог чинного законодавства у випадку, якщо договір визнається недійсним щодо сторін наступає двохстороння реституція, а саме кожна сторона повинна повернути іншій стороні все те, що вони отримали на виконання правочину. Тобто, на даний момент власниками квартири № 2 є ОСОБА_3, яка має Ѕ частину згідно рішення суду та ОСОБА_5, якому теж належить1/2 частка зазначеної квартири, а тому і позов має подавати реституційний власник, а саме - ОСОБА_5. Крім того, навіть якщо власником Ѕ частини квартири № 2 є ОСОБА_1, то її вимоги підлягають частковому задоволенню. Так, згідно варіантів розподілу, відповідачка не заперечує проти виділу їй в натурі коридору «2-1» площею 3,0 кв.м., кухні «2-2» площею 10,3 кв.м., а по надвірним спорудам кухні літ « Рр», колонки літ «К», а позивачу - кімнати літ. «2-3» та вбиральні літ. «Ф» та виділення в користування земельних ділянок розмірами 262 кв.м. кожному. Однак, зазначений варіант розподілу не відповідає вимогам ДБН В 2.2 - 15-2005, відповідно до яких у виділяємих кімнатах повинні бути передбачені житлові кімнати. У даному випадку одному власнику виділяється житлова кімната, а іншому - нежитлові - коридор і кухня. Що стосується земельної ділянки спеціалістом не взято до уваги те, що якщо одному власнику виділяється надвірна споруда, то повинна виділятися і земельна ділянка під нею. Так, згідно висновку спеціаліста ОСОБА_3 виділяється літня кухня та колодязь, однак не визначено, яким чином співвласник повинен проходити до виділених йому споруд. Виходячи з викладеного, зазначений варіант розподілу відповідачку не влаштовує, оскільки суперечить технічним нормам та порушує її права. Якщо взяти до уваги висновок експерта від 25.11.2009 року квартира № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці, згідно норм ДБН В 2.2-15-2005 року розподілу не підлягає. Запропоновано два варіанти розподілу квартири № 2 , з урахуванням порушення зазначених норм. Так, згідно з першим варіантом, одному співвласнику пропонується виділити кімнату «2-3» та літню кухню літ « Рр», а іншому коридор «2-1» кухню «2-2»,а по надвірним будівлям колонку літ « К4» та вбиральню літ «Ф». По другому варіанту одному власнику виділяється кімната «2-3», а іншому коридор «2-1», кухня «2-2», по надвірним спорудам -літня кухня літ. « Рр», колонка літ. «К4», вбиральня літ. «Ф». Однак, обидва варіанти передбачають здійснення прибудови площею 15 кв.м.. З першим запропонованим експертом варіантом розподілу квартири № 2 відповідачка згодна. Оскільки зазначений варіант ОСОБА_1 не влаштовує на інший варіант розподілу відповідачка не згодна, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник третьої особи, ОСОБА_5 - ОСОБА_7 проти задоволення позову не заперечував та пояснив, що дійсно згідно договору купівлі - продажу від 09.11.2005 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_1 ј належної йому частки, а саме - квартиру № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці. Рішенням суду від 29.06.2006 року зазначений договір було скасовано та визнано за ОСОБА_3 ( колишньою дружиною ОСОБА_5С.) право власності на Ѕ частку квартири № 2. Після того, як договір був визнаний недійсним, ОСОБА_5 фактично передав у користування ОСОБА_1 Ѕ належну йому частки у квартирі № 2, грошові кошти сплачені позивачкою за договором купівлі - продажу він їй не повертав.
Третя особа - ОСОБА_6 проти задоволення позову не заперечувала та пояснила, що з варіантом розподілу квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці запропонованим експертом ОСОБА_8, згідно експертного висновку від 25.11.20099 року категорично не згодна, оскільки передбачена експертом прибудова площею 15 кв.м. буде порушувати її права.
Третя особа - КП « Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» свого представника в судове засідання не направило, просило справу розглянути без їхньої участі.
Третя особа - Інспекція державного - будівельного контролю свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи -ОСОБА_7, третю особу - ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав:
Як встановлено в судовому засіданні, власниками домоволодіння № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці є ОСОБА_1 ( 5/8 частин, з них : Ѕ, що складається з квартири № 1, та 1/2 квартири № 2, що складає 1/8 від усього домоволодіння),ОСОБА_3(1/8 частина, що складається з Ѕ квартири № 2), ОСОБА_6( ј частина, що складається з квартири № 3).
09 грудня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу ј частини будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по вул. Республіканській,49 в м. Кременчуці, що підтверджується копією договору та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.06.2006 року договір купівлі - продажу від 09.12.2005 року визнано недійсним та визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Однак, після винесення рішення суду та скасування договору купівлі - продажу ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 у власність Ѕ частину квартири № 2, а ОСОБА_5 залишив у себе кошти сплачені останньою за договором купівлі - продажу. Жодна із сторін не вимагала повернення одержаного за договором. Згідно пояснень наданих представником ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та пояснень ОСОБА_1 після скасування договору купівлі - продажу ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_1 Ѕ частку належної йому квартири № 2 та залишив кошти сплачені позивачкою за ј домоволодіння. Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в усній формі було укладено договір купівлі - продажу Ѕ частини квартири № 2.
Відповідно до ст. 218 ЦК України,якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Згідно ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення, суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальне посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Виходячи з викладеного, та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були вчинені всі дії необхідні для укладення договору купівлі - продажу, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені та відповідав справжній волі сторін, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір купівлі - продажу Ѕ частки квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці є дійсним.
Відповідно до ст.. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочині.
Оскільки рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.06.2006 року та ухвалою суду від 22.04.2008 року були виділені частки подружжя у спільній сумісній власності на квартиру, а саме Ѕ частка ОСОБА_3 та Ѕ частка -ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що
слід визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці.
Відповідно до ст.. 364 ЦК України, кожен із співвласників має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року запропоновано наступний варіант розподілу квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці: виділено ОСОБА_1 в натурі на Ѕ частку у власності з квартири АДРЕСА_1 - кімнату «2-3» площею 14,9 кв.м., по надвірним будівлям - вбиральню літ « Ф»; ОСОБА_3 виділено в натурі на Ѕ частку - коридор «2-1» площею 3 кв.м.,кухню «2-2» площею 10,3 кв.м., по надвірним господарчим будівлям літню кухню літ. «Рр», колонку літ. «К». По зазначеному варіанту необхідно демонтувати дверний блок між приміщеннями «2-2»/ «2-3», утворений внаслідок зазначених дій отвір закласти цеглою та обладнати вхід в приміщення « 2-3», обладнати квартири самостійними системами опалення, електрозабезпечення та газозабезпечення. Запропоновано встановити наступний порядок користування земельною ділянкою виділивши:
ОСОБА_1 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року, а ОСОБА_3 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року.
Спеціаліст - ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в даному випадку можливий лише один варіант розподілу домоволодіння, який викладений у висновку. Розподіл квартири № 2 на два окремі приміщення технічно можливий, про що зазначено у висновку. Що стосується тверджень відповідача про те, що даний варіант розподілу не відповідає п 2.24 ДБН В.2.2-15-2005, зазначив, що будинок є старий і на момент коли він будувався діяли інші норми ДБН. Якщо брати до уваги норми ДБН 2005 року,жоден будинок, який побудований до 1992 року поділити не виявиться можливим. Стосовно надвірних господарських будівель під якими, та до яких земля в користування не виділена слід встановити земельний сервітут. Іншого варіанту розподілу квартири № 2 по вищезазначеній адресі не має.
Зазначений варіант розподілу влаштовує позивача та третіх осіб, однак не влаштовує відповідача.
Згідно висновку експерта № П-730 від 25.11.2009 року запропоновано наступний варіант розподілу квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці: ОСОБА_1 виділено кімнату «2-3» площею 14,9 кв.м., а по надвірним будівлям - літню кухню літ «Рр», ОСОБА_3 - коридор «2-1» площею 3,0 кв.м., кухня «2-2» площею 10,3 кв.м., а по надвірним будівлям колонку літ « К4», вбиральню літ «Ф». Для здійснення запропонованого варіанту розділу необхідно закласти дверні прорізи між кімнатами « 2-3» і «2-2», влаштувати дверний проріз між приміщеннями 2-3 та 1-6, 1-6 з влаштуванням перемички, збудувати прибудову площею 15 кв.м., демонтувати вікно та частково демонтувати стіну обєднати кімнату 2-2 з кімнатою в прибудові площею 7,2 кв.м., улаштувати додаткову балку для посилення несучої спроможності конструктивних елементів стелі і даху, улаштувавши житлову кімнату площею 17,5 кв.м.. Об'єднати кімнату 2-1 з кімнатою в прибудові площею 4,0 кв.м. улаштувати додаткову балку для посилення несучої спроможності конструктивних елементів стелі і даху, улаштувавши кухню площею 7,0 кв.м.. Обладнати квартири самостійними системами опалювання та електропостачання. Земельну ділянку виділено трьом власникам: ОСОБА_6 - 829 кв.м., ОСОБА_3 - 278 кв.м. та ОСОБА_1 1117 кв.м..
Експерт - ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що квартиру № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці згідно ДБН В. 2.2-15-2005 року розподілу не підлягає. Однак, можливо запропонувати варіант розподілу з порушенням зазначених норм, враховуючи, що одному співвласнику належить квартира № 1, а другому необхідно добудувати прибудову для збільшення житлової площі. Для здійснення прибудови необхідні дозволи та висновки відповідних контролюючих органів. Зазначений варіант розподілу він виклав у своєму висновку. Що стосується земельної ділянки її розподіл здійснювався з урахуванням всіх власників та беручи до уваги фактично встановлений порядок користування, який існував між співвласниками.
Зазначений варіант розподілу влаштовує відповідача, однак не влаштовує позивача та третіх осіб.
Суд дослідивши висновки спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року та експерта № П-730 від 25.11.2009 року дійшов висновку, що при розподілі квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці слід керуватися висновком спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року з наступних підстав:
Домоволодіння № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці будувалося до набрання чинності ДБН В 2.2-15-2005 року, яка передбачає мінімальну площу однокімнатної квартири 25,0 кв.м.. На момент будівництва та затвердження будівельної документації зазначеного домоволодіння діяли ДБН 79-92 та СНиП 2.08.01 т89, які передбачали інші розміри мінімальної площі однокімнатної квартири, а тому твердження відповідача про те, що вказаний варіант розподілу не відповідає вимогам ДБН В 2.2-15-2005 року суд до уваги не бере, оскільки їхня дія поширюється на будинку які будувалися після 01 січня 2006 року, тобто після вступу зазначених норм в силу.
Крім того, розподіл квартири №2 слід здійснювати з урахуванням існуючих приміщень, запропонована експертом прибудова потребує відповідних дозволів, а тому чи буде вона прибудована в подальшому не відомо.
Зазначений у висновку варіант розподілу домоволодіння відповідає інтересам позивачки та не порушує права третіх осіб.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок суд може здійснити виділ в натурі часток житлового будинку, якщо існує можливість переобладнати приміщення в ізольовані кімнати. Зазначена можливість згідно висновку експерта існує.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що слід здійснити розподіл квартири № 2 в домоволодінні № 49 по вул. Республіканській в м. Кременчуці виходячи з варіанту розподілу запропонованого спеціалістом у висновку від 06.11.2008 року з урахуванням того, що позивачка відмовляється від компенсації на її користь перехідної долі в сумі 3 911 грн. та від надвірних господарських будівель у вигляді вбиральні літ « Ф».
Згідно ст.. 89 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок одночасно з розв'язанням спору про виділ частки в натурі суд може вирішити позов про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою.
Виходячи з викладеного, відповідно до висновку спеціаліста та з урахуванням фактичного порядку користування земельною ділянкою , який склався між сторонами, суд приходить до висновку, що слід виділити ОСОБА_1 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року, а ОСОБА_3 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року.
Керуючись ст. ст. 10,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст. 216,218,219,325,328,364, 370 ЦК України,ст.89 Земельного кодексу України суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати, що ОСОБА_1 належить на праві власності Ѕ частка квартири АДРЕСА_1. Виділити ОСОБА_1 в натурі на Ѕ частку у власності з квартири АДРЕСА_1 - кімнату «2-3» площею 14,9 кв.м..
Визнати, що ОСОБА_3 належить на праві власності Ѕ частка квартири АДРЕСА_1. Виділити ОСОБА_3 в натурі на Ѕ частку у власності з квартири АДРЕСА_1 - коридор «2-1» площею 3 кв.м.,кухню «2-2» площею 10,3 кв.м., по надвірним господарчим будівлям літню кухню літ. «Рр», колонку літ. «К4», вбиральню літ. «Ф».
Покласти на ОСОБА_1 обов'язок демонтувати дверний блок між приміщеннями «2-2»/ «2-3», утворений внаслідок зазначених дій отвір закласти цеглою та обладнати вхід в приміщення « 2-3».
Покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обов»язок обладнати кожен свою виділену у власність частку у квартирі АДРЕСА_1 самостійними системами опалення, електрозабезпечення та газозабезпечення.
Встановити наступний порядок користування земельною ділянкою виділивши:
- ОСОБА_1 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року.
- ОСОБА_3 262 кв.м. земельної ділянки, визначених синім кольором згідно висновку спеціаліста № М-297-08 від 06.11.2008 року.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.О. Демиденко