Справа №2-а-128/09
22 травня 2009 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючої судді Кір'якової Н.П.,
при секретарі Мінаєвій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання неправомірною відмову у виплаті коштів у розмірах, встановлених законом та про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005,2007-2008 роки, -
02.12.2008 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання незаконною відмову у виплаті коштів на оздоровлення за 2003-2005,2007-2008 роки, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стягнення недоотриманих коштів. В обґрунтування заявлених вимог вказала на те, що являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії передбачена щорічна компенсаційна виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. Виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленою Законами України про Державний бюджет на 2003-2005,2007-2008 роки, їй повинно було виплачено в розмірах: за 2003 рік - 925 гривень, за 2004 рік - 1025 гривень, за 2005 рік - 1450 гривень, за 2007 рік - 2300 гривень, за 2008 рік - 2575 гривень.
Натомість, відповідач щорічно виплачував компенсацію за 2003 - 2005 роки по 80 грн. 10 коп., 2007 -2008 роки - 200 гривень. Відповідач відмовився у добровільному порядку здійснити перерахунок, тому він змушений звертатися до суду для захисту своїх конституційних прав. Просить стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2003-2005,2007-2008 роки в сумі 7994 гривень 90 копійок.
В судовому засіданні позивачка не була присутня, надіслала до суду заяву про підтримання позовних вимог, та про розгляд справи в її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача. Крім того направила суду письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказувала на те, що згідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії та інвалідам другої групи передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу України.
Позивач отримав кошти на оздоровлення за 2003 - 2005 роки по 80 грн. 10 коп., 2007 - 2008 роки -200 гривень щорічно, тобто у розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 836 від 26 липня 1996 року та „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року. Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №225618 (а.с. 4) тому має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.
Так, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Тобто передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального Закону розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в твердій грошовій сумі, у 2003 - 2005 роки по 80 грн. 10 коп., в 2007 - 2008 роки - по 200 гривень щомісячно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови № 836 від 26 липня 1996 року встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними до 2005 року, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до п. 2 Указу Президента України «Про єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996р. стосовно преюдиції нормативних актів.
Таким чином, оскільки до 01 січня 2006 року правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законів України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", „Про Державний бюджет України на 2005 рік", а не Постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно зі ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Дійсно, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005,2007-2008 роки не підлягають задоволенню. Але, враховуючи, що відповідно до законодавства, саме на УПСЗН покладено обов'язок проведення розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, суд вважає за необхідне не перераховувати та стягувати конкретні суми недоплати, а зобов'язати відповідача здійснити позивачці нарахування та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2003 рік виплачена позивачу в 2003 р. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 185 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2003 рік повинен складати 925 гривень (185 х 5).
Щорічна допомога на оздоровлення за 2004 рік виплачена позивачу в 2004р. Згідно зі ст. 89 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 205 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2004 рік повинен складати 1025 гривен (205 х 5).
Щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік виплачена позивачу в 2005р. Згідно зі ст. 83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 262 гривні. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2005 рік повинен складати 1310 гривен (262x5).
Щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік виплачена позивачу в 2007 р. Згідно зі ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 420 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2007 рік повинен складати 2000 гривен (420 х 5).
Щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік виплачена позивачу в 2008 р. Згідно зі ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік" розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 515 гривень. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2008 рік повинен складати 2100 гривень (515x5).
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача по відмові у виплаті позивачу коштів на оздоровлення за 2003-2005,2007-2008 роки, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19,92 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 8,9, 10,11,88,159,116,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради по відмові у виплаті позивачу коштів на оздоровлення за 2003-2005,2007-2008 роки, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради призначити ОСОБА_1, відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна компенсаційна виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, керуючись наступними розмірами мінімальної заробітної плати: за 2003р. -185 гривен, за 2004р. - 205 гривен, за 2005р. - 262 гривні, за 2007 р. - 420 гривен, за 2008 р. - 515 гривень.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів після її проголошення. Апеляційну скаргу може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про оскарження.