662/1942/19
2-з/662/6/2019
03 вересня 2019 року суддя Новотроїцького районного суду Херсонської області Решетов В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову
02.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Новотроїцького районного суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити захід забезпечення його позову до Новотроїцької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в особі відділу у Новотроїцькому районі, шляхом заборони Новотроїцькій селищній раді Новотроїцького району Херсонської області вчиняти дії та приймати будь-які рішення по передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , в тому числі про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації цієї земельної ділянки, до вирішення спору по суті та заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області реєструвати та вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,0600га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до відкриття провадження у судовій справі та завершення судового розгляду відповідач може подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_2 а на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, розробленої згідно оскаржуваних рішень, які є предметом позовних вимог.
На думку позивача невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист на поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Дослідивши та проаналізувавши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1, 3ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в п. 3, 4, 7 ч. 1, в якій повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Точне і неухильне додержання норм чинного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, у разі необхідності, на будь-якій стадії розгляду справи, за умови, що невжиття заходів забезпечення утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, може забезпечити позов, застосувавши один або декілька видів забезпечення.
Так, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.
Предметом поданого ОСОБА_1 позову є визнання незаконними та скасування рішень.
Як вбачається зі змісту заяви, позивач просить заборонити Новотроїцькій селищній раді Новотроїцького району Херсонської області вчиняти дії та приймати будь-які рішення по передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , в тому числі про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації цієї земельної ділянки, до вирішення спору по суті та заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області реєструвати та вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,0600га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті.
Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову може вважатись підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У поданій заяві про забезпечення позову позивач обмежився лише зазначенням, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не подавши суду доказів цього. Крім того, в заяві посилається на те, що відповідачем виготовлена технічна документація на земельну ділянку розміром 0,0600га, при тому, що в позові йдеться про три земельні ділянки площею 0,25га, 0,14 га та 0,0600 га. При цьому позивач сам зазначає, що як він вважає його земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 , а дві оспорювані ділянки розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Жодного доказу, що оспорювані земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки площею 0,25га позивачем надано не було, що позбавляє можливості суд прийти до висновку про необхідність забезпечення позову ОСОБА_1
Отже, позивачем не надано доказів в обґрунтування заяви та наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Виходячи з вище викладеного, а також з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку що заява позивача є необґрунтованою, тому у її задоволені слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-151, 260 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення ухвали безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Суддя В.В. Решетов