Справа № 738/1544/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/349/19
Категорія - 11-кп/4823/349/19 Доповідач ОСОБА_2
29 серпня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції),
обвинуваченої - ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018271170000022 за апеляційною скаргою прокурора Менської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2019 року щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Красноармійськ, Донецької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою технічною освітою, заміжньої, пенсіонерки, раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України;
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2019 року ОСОБА_8 визнано не винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України та виправдано її за вказаними обвинуваченнями за відсутністю в її діях складу злочину.
Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-почеркознавчої експертизи віднесено на рахунок держави.
Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
Ухвалюючи виправдувальний вирок у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України, місцевий суд зазначив, що дії ОСОБА_8 , з урахуванням положень пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі Порядку), не передбачені кримінальним законом як злочин, через відсутність всіх елементів складу злочину та відповідного рівня суспільної небезпеки, що притаманний злочинам, а тому, такі дії слід, кваліфікувати як цивільний делікт. Щодо обвинувачення за ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України місцевий суд прийшов до висновку, що заяви написані ОСОБА_8 , в які нею було внесено відомості на отримання адресної допомоги, у жодному разі не можна вважати документом, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, а так само документом, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення або надає певні права чи звільняє від обов'язків, іншим офіційним документом, який складений у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор Менської місцевої прокуратури ОСОБА_6 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безпідставністю виправдання та просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор вказує, що у оскаржуваному вироку відсутні будь-які посилання на підстави і мотиви з яких суд відкинув докази обвинувачення, зокрема, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які вказували, що в 2014 році обвинувачена зверталася з метою стати на облік, як внутрішньо переміщена особа та отримання допомоги на проживання, вона заповнила бланк відповідної заяви та додала необхідні документи і потім повторно зверталася кожні півроку та заповнювала відповідні заяви на підставі яких їй призначалася допомога. Апелянт вказує, що управління не має об'єктивної можливості перевірити наявність банківських рахунків у фізичних осіб без їх письмової згоди. Також вважає, що посилання суду на те, що заяви про призначення допомоги ОСОБА_8 не являються офіційними документами відповідно до вимог ст.. 358 КК України спростовується приміткою до вказаної статті та листом Міністерства соціальної політики України №115599/0/11-14/08 від 8 жовтня 014 року «Про організацію роботи з внутрішньо переміщеними особами» і заяви обвинуваченої виготовлені на бланку відповідної форми, підписані заявником , зареєстровані в управлінні соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області та підтверджують певні події та факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру і саме ці заяви стали підставою для виплати коштів з державного бюджету ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України.
Так, ОСОБА_8 , 21 листопада 2014 року, знаходячись у приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівської області, умисно, з корисливих мотивів, підробила документ, а саме: заяву від 21 листопада 2014 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачену п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, і відповідно до примітки ст. 358 КК України являється офіційним документом, в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності, з метою її подальшого використання для отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Відповідно договору № SAMDNWFD0070376332401 Вклад «Депозит Плюс на 6 мес.» дата оформлення 21 листопада 2014 року, ОСОБА_8 мала з 21 листопада 2014 року по 21 травня 2015 року включно депозитний вклад - 90 000.0 UA (дев'яносто тисяч гривень).
В подальшому, ОСОБА_8 , з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», умисно, з корисливих мотивів, 21 листопада 2014 року в приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівської області, шляхом подачі, використала завідомо підроблений офіційний документ, а саме заяву від 21 листопада 2014 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 , 21 травня 2015 року знаходячись у приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівської області, умисно, з корисливих мотивів, повторно підробила документ, а саме: заяву від 21 травня 2015 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачену п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, і відповідно до примітки ст. 358 КК України являється офіційним документом, в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності, з метою її подальшого використання для отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Відповідно договору № SAMDNWFD0070376332401 Вклад «Депозит Плюс на 6 мес.» дата оформлення 21 листопада 2014 року, ОСОБА_8 мала з 21 листопада 2014 року по 21 травня 2015 року включно депозитний вклад- 90000.0 UA (дев'яносто тисяч гривень).
Відповідно договору № SAMDNWFD0070426605000 Вклад «Стандарт» на 6 мес. дата оформлення 25 грудня 2014 року, ОСОБА_8 мала з 25 грудня 2014 року по 28 червня 2016 року включно депозитний вклад - 6000 USD (шість тисяч доларів нуль центів).
В подальшому, ОСОБА_8 , з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», умисно, з корисливих мотивів, 21 травня 2015 року в приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівської області, шляхом подачі, використала завідомо підроблений офіційний документ, а саме заяву від 21 травня 2015 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності.
Крім того, 23 листопада 2015 року, ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівська область, умисно, з корисливих мотивів, повторно підробила документ, а саме: заяву від 23 листопада 2015 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачену п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, і відповідно до примітки ст. 358 КК України являється офіційним документом, в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності, з метою її подальшого використання для отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Відповідно договору № SAMDNWFD0070426605000 Вклад «Стандарт» на 6 мес. дата оформлення 25 грудня 2014 року, ОСОБА_8 мала з 25 грудня 2014 року по 28 червня 2016 року включно депозитний вклад - 6000 USD (шість тисяч доларів нуль центів).
В подальшому, ОСОБА_8 , з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», умисно, з корисливих мотивів, 23 листопада 2015 року в приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівської області, шляхом подачі, використала завідомо підроблений офіційний документ, а саме заяву від 23 листопада 2015 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності.
Крім того, 20 травня 2016 року, ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, яка розташована за адресою: вул. Сіверський шлях, 26. м. Мена, Чернігівської області, умисно, з корисливих мотивів, повторно підробила документ, а саме: заяву від 20 травня 2016 року для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачену п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, і відповідно до примітки ст. 358 КК України являється офіційним документом, в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності, з метою її подальшого використання для отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Відповідно договору № SAMDNWFD0070426605000 Вклад «Стандарт» на 6 мес. дата оформлення 25 грудня 2014 року, ОСОБА_8 мала з 25 грудня 2014 року по 28 червня 2016 року включно депозитний вклад - 6000 USD (шість тисяч доларів нуль центів).
В подальшому, ОСОБА_8 , з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги, передбаченої постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», умисно, з корисливих мотивів, 20 травня 2016 року в приміщенні управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівська область, шляхом подачі, використала завідомо підроблений офіційний документ, а саме заяву від 20 травня 2016 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що не відповідає дійсності.
В подальшому, ОСОБА_8 , будучи особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 21 листопада 2014 року № 7418000104, виданою управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, маючи відповідно договору № SAMDNWFD0070376332401 Вклад «Депозит Плюс на 6 мес.» (дата оформлення 21 листопада 2014 року), з 21 листопада 2014 року мала депозитний вклад 90000.0 UA (дев'яносто тисяч гривень), та відповідно договору № SAMDNWFD0070426605000 Вклад «Стандарт» на 6 мес. (дата оформлення 25 грудня 2014 року), з 25 грудня 2014 року по 28 червня 2016 року включно мала депозитний вклад на 6000 USD (шість тисяч доларів нуль центів) з корисливих мотивів, реалізуючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським шляхом, переслідуючи ціль незаконного збагачення, 21 листопада 2014 року, 21 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року та 20 травня 2016 року до управління соціального захисту населення Менської РДА Чернігівської області, за адресою: вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівської області подала заяви про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в які, у порушення вимог абз. 2 п. 6 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», ввівши в оману працівників управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, шляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної тимчасової допомоги, внесла неправдиві відомості щодо відсутності у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
В подальшому, на підставі вказаних заяв ОСОБА_8 , 21 листопада 2014 року, 27 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року, 23 травня 2016 року, управлінням соціального захисту населення Менської РДА Чернігівської області прийнято рішення про призначення щомісячної допомоги в розмірі 1768,00 грн. строком на 6 місяців, з 21 листопада 2014 року по вересень 2016.
В результаті вищезазначених шахрайських дій ОСОБА_8 , в період з листопада 2014 року по вересень 2016 року незаконно отримала кошти адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на загальну суму 41 253 гривні 33 копійки, чим спричинила збитків Державному бюджету України на вказану суму, що підтверджується інформаційною довідкою, виданою управлінням соціального захисту населення Менської РДА від 10 серпня 2018 року.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Згідно з вимогами ст. 373 ч. 1 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.
Суд відповідно до вимог ст. 94 КПК України у судовому засіданні перевірив зібрані під час досудового розслідування та судового провадження докази, на які посилалася сторона обвинувачення, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів, у тому числі показань:
- обвинуваченої ОСОБА_8 , яка вину у скоєнні інкримінованих їй злочинів не визнала та пояснила, що вона пішла до Пенсійного фонду з метою оформлення пенсії. Звідти її направили в орган «соцзабезу». Працівниками управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, їй був наданий бланк заяви, яку з їх слів потрібно було заповнити. Не вчитуючись в зміст заяви вона її заповнила, додала ще якісь свої документи (копію паспорта, тощо) і їй видали довідку про статус переселенця, з якою вона повернулася до Пенсійного фонду та оформила пенсію. Що за заяву вона заповнювала в органу УСЗН з працівників органу їй ніхто не роз'яснював, з свідками по справі взагалі не спілкувалася. Раз в півроку її викликали в орган «соцзабезу» та давали для заповнення бланки заяв, які кожного разу були іншої форми. В 2016 році їй зателефонували с «соцзабеса» та повідомили, що потрібно з'явитися. Коли вона з'явилася, то мала розмову з двома працівниками, які повідомили, що вона безпідставно отримувала допомогу і її потрібно повернути. Вона без вагань погодилася, та написала відповідну заяву. Щодо наявності в неї депозитних вкладів в Приват Банку, то вона про їх наявність не заперечує, це були кошти сина, які лишилися після продажу квартири. Ніякого умислу на заволодіння коштами держави шляхом обману у неї не було. Вважає, що якби працівники УСЗН допомогли їй в заповненні заяв, то даної помилки б не виникло;
- свідка ОСОБА_9 , яка дала суду показання в яких зазначила, що вона є працівником управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області. В листопаді 2014 року до УСЗН звернулася ОСОБА_8 з метою стати на облік, як внутрішньо переміщена особа та отримання допомоги на проживання. Нею була заповнена відповідна заява та додані необхідні документи. Потім вона повторно зверталася через кожні пів року та заповнювала відповідні заяви. На підставі даних заяв, відповідним рішенням їй призначалася допомога. В жовтні 2016 року в ході проведеної перевірки було виявлено наявність грошових вкладів в ОСОБА_8 . Її викликали до управління, вона не заперечувала факт наявності вкладів та погодилася повернути надмірно отримані кошти. Особисто внесла 500 гривень. Решту суми утримують з призначеної допомоги;
- свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що ОСОБА_8 перебуває на обліку управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області з 21 листопада 2014 року. Того дня нею були написані відповідні заяви за себе та за свого чоловіка. Дані заяви вони писала ще з періодичністю у півроку, до того часу допоки восени 2016 року не було проведено верифікацію та не виявлено наявність банківського вкладу;
- свідка ОСОБА_11 згідно показань якої вона є працівником управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області та при написанні заяв ОСОБА_8 вона особисто роз'яснювала останній порядок їх заповнення та наслідки внесення недостовірних даних;
- свідка ОСОБА_12 , яка дала суду показання, в яких зазначила, що вона будучи працівником управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області, з травня 2015 року особисто роз'яснювала ОСОБА_8 порядок заповнення заяви на отримання допомоги та наслідки внесення недостовірних даних;
- свідка ОСОБА_13 яка є соціальним робітником в селі Волосківці Менського району Чернігівської області та згідно пояснень якої, восени 2014 року нею спільно з іншим соціальним робітником було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_8 .. За результатами обстеження було складено відповідний Акт, який вона здала до Територіального центру. Обстеження проводилося за вказівкою, яку вона отримала з вказаного Центру.
Крім показань вказаних свідків судом першої інстанції досліджено та проаналізовано дані, які містяться в наступних письмових доказах:
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42017271170000022 від 24 травня 2017 року за ознаками вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України;
- акті № 04-31/17 від 16 грудня 2016 року ревізії законності призначення, нарахування та виплат усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів за 2014-2016 роки Управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області з Додатками до нього;
- заяві ОСОБА_8 та ОСОБА_14 від 21 листопада 2014 року, 21 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року, 20 травня 2016 року про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг, де в графі «Інформація про наявність у будь кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб» мається відмітка «Ні»;
- рішеннях про призначення допомоги переміщеним особам на проживання на ім'я ОСОБА_8 від 21 листопада 2014 року, 27 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року, 23 травня 2016 року;
- протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 04 грудня 2017 року відповідно до якого в Управлінні соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області були вилучені документи щодо ОСОБА_8 згідно опису;
- протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 11 квітня 2018 року відповідно до якого в Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приват Банк» були вилучені документи щодо наявності депозитних вкладів на ім'я ОСОБА_8 згідно опису;
- висновоку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 2424-2428/18-24 від 07 серпня 2018 року відповідно до якого підписи в наданих на дослідження документах здійснені ОСОБА_8 (а.с. 244-261 т. 1);
Крім того, в ході апеляційного розгляду було повторно допитано свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які надали аналогічні показання наданим в судовому засіданні суду першої інстанції.
За результатами дослідження вказаних доказів, суд першої інстанції дійшов аргументованого висновку, що ОСОБА_8 підлягає виправданню та в обґрунтування прийнятого рішення, місцевий суд зазначив, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не було надано належних, допустимих та достовірних доказів що ОСОБА_16 мала умисел на обман держави з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо або несвідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством.
Обов'язковою умовою визнання обману ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. При цьому, суб'єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Однак, отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.
Крім того, слід зазначити, що допомога ОСОБА_8 була призначена не на підставі її заяви, а згідно рішень про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, які підписані начальником Управління та спеціалістами.
Тобто, ОСОБА_8 отримувала допомогу на підставі даних та реквізитів, які зазначені в рішенні Управління. Відповідне рішення і стало тим офіційним документом, що спричинило наслідки правового характеру у вигляді виплати грошової допомоги.
Пунктом 10 Порядку визначено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
І місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що вчасна (перед виплатою обвинуваченій адресної допомоги) та в належний спосіб здійснена перевірка Управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації відомостей, зазначених обвинуваченою у заявах від 21 листопада 2014 року, 21 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року та 20 травня 2016 року, виключила б будь-яку виплату коштів, що свідчить про те, що дії ОСОБА_8 неможна вважати ефективними в аспекті успішного заволодіння чужим майном через те, що не було добросовісності з боку органу, який відповідає за розпорядження бюджетним коштами.
Крім того, відповідно до пункту 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги, вони стягуються у судовому порядку.
Отже, указаний Порядок передбачає, що у разі недобросовісності з боку уповноваженого представника сім'ї, останньому спочатку пропонується повернути кошти добровільно, а в разі відмови, такі суми стягуються в судовому порядку. Доказів того, що Управління соціального захисту населення Менської РДА зверталось в судовому порядку з вимогою до ОСОБА_8 про повернення виплачених їй коштів, суду не надано.
І з урахуванням положень пункту 11 Порядку, дії ОСОБА_8 , не передбачені кримінальним законом як злочин, через відсутність всіх елементів складу злочину та відповідного рівня суспільної небезпеки, що притаманний злочинам, а тому, такі дії слід кваліфікувати як цивільний делікт, оскільки відносини у сфері нарахування та виплати матеріального забезпечення внутрішньо переміщеним особам за своїм змістом є цивільно-правовими, і спори, які виникають із цих правовідносин, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Крім того, в ході апеляційного розгляду суду було надана довідка управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, що станом на 1 липня 2019 року вона внесла 100% розміру заборгованості по допомозі внутрішньо переміщеним особам.
На переконання колегія суддів доводи прокурора на відсутність в управління об'єктивної можливості перевірити наявність банківських рахунків у фізичних осіб жодним чином не спростовують вище викладені висновки та не доводять вину ОСОБА_8 .
Посилання апеляційної скарги, що заяви ОСОБА_8 для призначення щомісячної адресної допомоги, підписані заявником, зареєстровані в управлінні соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області та підтверджують певні події та факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру колегія суддів не може визнати обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що зокрема складаються, видаються чи посвідчуються окремими громадянами, у тому числі само зайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Тобто, предметом злочинів, передбачених ст.358 КК України, крім посвідчення документів, можуть бути лише офіційні документи.
Колегія судді погоджується з висновком місцевого суду, що подані обвинуваченою заяви, не відповідають критеріям, встановленим до офіційних документів, оскільки вони заповнюється заявником особисто за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Крім того, заповнена заява згідно з її формою, передбаченою Порядком, не потребує погодження або затвердження будь-якою службовою особою або представником органу державної чи виконавчої влади, юридичною особою чи приватним підприємцем, не вимагає нотаріального посвідчення або посвідчення відповідною печаткою чи штампом.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що документи, надані стороною обвинувачення, підтверджують лише факт оформлення і отримання матеріальної допомоги. Жодних обставин, які підлягають доказуванню у шахрайстві ОСОБА_17 , дані документи не містять.
Надмірна сплата ОСОБА_8 коштів з державного бюджету мала місце не внаслідок злочинних дій останньої, а внаслідок її неумисної помилки, яка не була своєчасно виявлена державними службовцями і яка не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд розглянув кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 в межах висунутого їй обвинувачення, належним чином перевірив усі наявні в ньому докази, прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Будь-яких інших не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляційній скарзі прокурора не наведено, а тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Менської місцевої прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2019 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4